68-річний майстер народних ремесел Володимир Прищепко з Крижополя офіційно встановив національний рекорд, представивши роботу, що вражає масштабом та деталізацією. Він виготовив найбільшого різдвяного павука з соломи. Цей традиційний український оберіг, каже чоловік, став символом відродження національної пам’яті та популяризації старовинних технік соломоплетіння. Як виникла ідея і як працював над її втіленням, майстер розповів «ФАКТАМ».
Параметри різдвяного павука вражають — 2,5 тисячі соломинок. Висота — 4,6 метра, діаметр — 1,5 метра, і 200 елементів
– Соломоплетіння — це жива традиція Поділля, вона внесена до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Вінницької області. Її я опанував у 1980-х роках завдяки сусіду-дідусю. Він прийшов по воду в солом’яному капелюсі, а я саме набирав воду у криниці, — каже Володимир Прищепко. – Закрутилась розмова, під час якої попросив чоловіка сплести мені такий самий. Він погодився, проте поставив умову, щоб я сам заготовив солому. І під час жнив я нажав її серпом, потім перебрав, і дідусь навчив мене плетінню, за що я йому вдячний. Бо з того і почався мій шлях. Хоча все життя і навіть тепер, на пенсії, працюю електриком. Але у вільний час виплітав капелюхи, різдвяних павуків, вази, кошики, цукерниці. Важко підрахувати кількість виробів, але це сотні… Завжди відвідую фестивалі, ділюсь досвідом зі всіма бажаючими на майстер-класах, бо хочеться, щоб моє мистецтво мало продовження.
ВІДЕО ДНЯ
— Наскільки мені відомо, не так давно ви встановили свій перший рекорд України. Розкажіть про нього.
– Я заготовляю завжди пшеничну солому, для капелюхів використовую середньої товщини. Тому цілком логічно, що у мене залишилось чимало товстих соломин, такі йдуть від нижньої частини пшениці. Виникла ідея сплести величезного капелюха, щоб не викидати соломинки. Працював над виробом близько місяця, бо приступав до роботи завжди з бажанням і натхненням. Для звичайного солом'яного капелюха необхідно плести стрічку завдовжки 20 — 24 метри. Я за годину виплітаю 4 метри. На цей рекордний капелюх пішло понад 50 метрів. Це було ще п’ять років тому. Спершу думав, що одягну капелюха на місцевий пам’ятник Тарасу Шевченку. Потім возив його на виставки, люди робили світлини з капелюхом за донат. Десь 1000 гривень зібрав. Мені стало цікаво, а чи не може мій виріб стати національним досягненням. Написав до керівництва Книги рекордів, відповіли, що схожого навіть ніколи не було. Подав заявку і від жовтня минулого року маю диплом рекордсмена. Буду і далі дивувати капелюхом людей. Особливого догляду він не потребує, стійкий навіть до дощів. Он в мене капелюх, то вже 40 років ношу, як новий.
РЕКЛАМА
Володимир Прищепко з тим самим капелюхом-рекордсменом
— Я так розумію, що після дебютного рекорду вам захотілося і другого?
– Так. Коли отримав диплом, зрозумів, що потрібно ще щось придумати оригінальне. Дійшов до думки, що маю створити ще найбільшого різдвяного павука, але переживав, де його підвішати. Домовився із будинком культури у Крижополі, у малому залі висота стелі 5 метрів. Працівники зробили постамент, драбину, і я підвішав до стелі кільце з дроту. Через нього пропустив міцну нитку і на рівні своєї голови почав в'язати павука. Складався він з однакових трьох частин та з геометричних фігур — багатогранних пірамід. Використовував житню солому, вона довга, жорстка. Загалом на павука в мене пішло 5 днів моєї відпустки, допомагала у процесі методистка Ганна Лагуна. Складність була в тому, щоб не допустити жодної помилки, адже тоді наплутаєш фігури. Тому робота дуже філігранна.
РЕКЛАМА
Різдвяний павук-рекордсмен. Павуки віддавна вважалися бажаними гостями в людській оселі, бо за давніми віруваннями «вони заснували світ»
— Які ж параметри вашого виробу?
— Пішло приблизно 2,5 тисячі соломинок, багато терпіння і часу. Висота різдвяного павука — 4,6 метрів, діаметр- 1,5 метрів. Кількість елементів — 200 одиниць. Поки що павук залишиться у будинку культури, щоби інші могли побачити велетня. Що робити з ним далі, поки не вирішив. Взагалі за українською традицією, він спалюється після свят. Зараз у роздумах щодо встановлення третього національного рекорду. Але що то буде — поки таємниця.
«У соломоплетінні головне – терпіння. У більшості його нема, тому полишають справу. А я вже звик», – розповідає майстерРЕКЛАМА
— У який період заготовляєте солому?
— Це відбувається з початку червня до середини липня. Десь два-три тижні у запасі маю. Якщо не зробиш цього, вважай, що рік витратив дарма. Процес довгий. Спершу то посів жита чи пшениці, потім жнива, сушіння, перебирання та знов сушіння. Коли плету, то солому слід парити чи замочити, щоби гарно піддавалась роботі.
— Що найважче у процесі соломоплетіння?
— Головне — терпіння. У більшості його нема, тому полишають справу. А я вже звик. Так наловчився плести, що можу спокійно переглядати програму телепередач, навіть на руки не дивлюсь.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що танкіст ЗСУ після травми створив новий вид живопису.