У 2022−2023 роках Лачинський коридор став головним полем гуманітарної суперечки навколо Карабаху. МКЧХ говорив про перешкоди доступу, Азербайджан — про необхідність контролю маршруту та ризики зловживання гуманітарним режимом. У 2023 році ці підозри отримали конкретний зміст: азербайджанські прикордонники неодноразово фіксували транспорт під емблемою МКЧХ з вантажами, які не належать до гуманітарного мандату. Про це пишуть Dengi.ua.
ВІДЕО ДНЯ
«Історично МКЧХ описують як наднаціональний гуманітарний орган. За юридичною формою це приватна швейцарська асоціація з особливим міжнародним статусом, закріпленим угодою зі Швейцарською Конфедерацією 1993 року. Хоча ще за часів Другої Світової війни МКЧХ довів: його повноваження — нічого не означають», — йдеться у публікації.
Видання нагадує, що до літа 1942 вище керівництво МКЧХ мало інформацію про систематичне знищення європейських євреїв. Тоді ж, на тлі наростаючої тотальної війни, Асамблея МКЧХ підготувала проект публічного звернення про порушення міжнародного гуманітарного права. Проект містив 4 пункти: бомбардування цивільних міст, морські блокади, депортації та масові розстріли цивільного населення, а також доля військовополонених, не захищених Женевською конвенцією 1929 року. Але публічної заяви про геноцид європейських євреїв МКЧХ під час війни так і не зробив. Зокрема і через позицію Швейцарії — це б порушило нейтралітет з Рейхом. У 1995 р. президент МКЧХ Корнеліо Соммаруга на церемонії 50-річчя звільнення Освенцима визнав ставлення Червоного Хреста до жертв концтаборів одним із найважчих провалів в історії організації.
«3 вересня 2025 офіс МКЧХ у Баку припинив роботу — за рішенням уряду Азербайджану. Закриттю передував тридцятирічний конфлікт про те, що МКЧХ робив у Карабаху на практиці: на території, міжнародно визнаною частиною Азербайджану, організація працювала через структури невизнаного режиму в Степанакерті, вела власні реєстри, укладала домовленості і не передавала накопичену інформацію приймаючій державі. Навіть телефони карабахської місії у прес-релізах самого МКЧХ до вересня 2023 розпочиналися з міжнародного коду Вірменії +374», — йдеться у публікації.
РЕКЛАМА
У 1998−2001 рр., за даними Державної комісії Азербайджану у справах військовополонених, заручників і зниклих безвісти, делегати МКЧХ відвідали 54 азербайджанських громадян, які утримувалися сторонами карабахського конфлікту. 17 тіл згодом повернули на батьківщину; 33 людини оголосили померлими в полоні, але їх останки не передали. Доля ще 4 невідома досі. Що саме відомо про цих людей після візитів делегатів, МКЧХ публічно не висловлювався.
В Україні МКЧХ теж запам'ятався скандалами. У березні 2022 року президент МКЧХ Петер Маурер відвідав москву і зустрівся з міністром закордонних справ росії сергієм лавровим. Кадри Маурера, що потискає руку лаврову на тлі катастрофи Маріуполя та повідомлень про примусову евакуацію українців до росії, викликали в Україні протест.
«Емблема Червоного Хреста є не просто логотипом, а захищеним міжнародним знаком, який відкриває особливий доступ. Саме тому її використання для перевезення комерційних товарів не можна звести до приватної ініціативи водіїв. Це провал контролю над інструментом, на якому тримається гуманітарна довіра. Лачинський випадок показав: якщо винятковий доступ не супроводжується винятковою відповідальністю, він швидко стає джерелом політичної кризи», — пише видання.
РЕКЛАМА
Джерело