У той час, як українцям прогнозують значне зростання цін на пальне вже в лютому, деякі експерти говорять про можливість катастрофи на ринку. Статися вона може з низки причин.
ВІДЕО ДНЯ
Про це попереджає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його словами, Україна практично повністю залежить від імпорту моторного пального та скрапленого газу і, згідно з методологією RISK-EU (європейська система оцінки ризиків для кризових сценаріїв), Україна перебуває в критичній зоні за трьома ключовими видами пального. Ризиковий індекс (RS) для дизельного пального досягає 25 балів з 25 можливих, що відповідає максимальному рівню ризику.
Підвищені ціни на пальне
У роздрібному сегменті зафіксовано значне зростання цін: бензин — близько 67 грн/л, дизель — до 73 грн/л. Причому різниця у ціні між різними АЗС може сягати 12 гривень. Так, преміальні мережі (OKKO, WOG, SOCAR) зафіксували ціни близько 62,99 грн/л, пояснюючи це валютним чинником та європейськими котируваннями. Дискаунтери («БРСМ-Нафта», «Укр-Петроль») утримують ціни на рівні 51−54 грн/л.
«Така різниця може свідчити не лише про різний рівень сервісу чи якості, а й про структурні проблеми конкуренції. За оцінками Центру Разумкова, у преміальних мережах націнка може бути завищена не менш як на 5 грн/л. Сукупне податкове навантаження (ПДВ + акциз) сягає 42−47% вартості літра», — стверджує Володимир Омельченко.
РЕКЛАМА
Як результат, заправка повного бака (50 л) на преміальній АЗС коштує близько 3000 грн, що відповідає 12,4% місячного доходу, за даними ПФУ (24 293 грн). Ситуацію ускладнює фіскальна політика. З 1 січня 2026 р. акцизи підвищено: бензин — з 271,7 до 300,8 євро/т; дизель — з 215,7 до 253,8 євро/т. Це додає до розрахункової роздрібної ціни 2−3 грн/л за обмеженої платоспроможності споживачів.
Дизеля може й не бути
При цьому дизельне пальне стало найризиковішим сегментом ринку, оскільки на нього різко зріс попит через падіння температури, відключення електроенергії та використання дизельних генераторів у бізнесі та домогосподарствах. Згідно з оцінками, споживання дизеля зросло більш ніж на 20% за повної імпортозалежності. При температурі -25°C стандартні дизельні суміші можуть втрачати плинність через утворення парафінових фракцій. Зимовий «арктичний» дизель (Class F, -32 ° C) у дефіциті навіть в європейських постачальників.
Також можливі проблеми з бензином, оскільки порти Рені та Ізмаїл забезпечують до 60% імпорту світлих нафтопродуктів, а за температури -25°C можливе часткове замерзання Дунаю та зупинка постачання пального баржами.
РЕКЛАМА
Альтернативні джерела (польські та литовські НПЗ) передбачають переважно автомобільну доставку через західний кордон. Це підвищує собівартість на 6−8 грн/л, збільшує потребу у валюті та навантаження на прикордонну логістику.
Причому через зростання попиту на дизельне пальне для генераторів зростатимуть потреби в бензинових генераторах і бензині для них, що знову штовхне вгору ціну і може спричинити дефіцит.
Через морози автогаз може втратити якість
Щодо скрапленого газу, то він критично важливий для домогосподарств, громадського транспорту та сегменту таксі й має суттєве фізичне обмеження: за температури нижче — 25 °C ефективність використання різко знижується через недостатнє випаровування бутану. Так, при стандартній суміші 50/50 (пропан/бутан) бутан (температура кипіння — 0,5°C) при — 25 °C не випаровується, що знижує тиск у системі на 30−40%. Це означає порушення роботи пальників та котлів, зупинку транспортних засобів та втрату доступності тепла у приватному секторі.
«Імпорт LPG залежить від дунайських терміналів навіть більше, ніж бензин. Залізничне постачання через Польщу не забезпечує достатніх обсягів у період пікового попиту, а польський ринок у зимовий сезон має підвищене внутрішнє споживання. Додатковим ризиком є постачання некондиційних сумішей з низьким вмістом пропану, що призводить до зниження енергетичної цінності на 10−15% без гарантій придатності для морозного періоду», — наголошує Володимир Омельченко.
РЕКЛАМА
На думку експерта, Україні потрібні:
– диверсифікація імпортних каналів: нарощування залізничного імпорту через Литву та Польщу для зменшення залежності від дунайського спрямування; формування резерву арктичного дизеля лише на рівні щонайменше 30 діб споживання;
– прозорість ціноутворення: запровадження громадського моніторингу структури ціни (собівартість, логістика, маржа); перехід АМКУ до превентивних дій для запобігання зловживанням ринковою владою;
– підтримка конкуренції: перегляд механізму авансових платежів, що створюють нерівні умови на ринку для малого та великого бізнесу; збереження регіональних мереж як елемента цінового балансу та забезпечення пального прифронтових регіонів;
– технічна адаптація: посилення контролю якості дизеля та обов'язкове застосування зимових добавок; переведення LPG-заправок на зимові суміші (80/20 пропан/бутан);
– резервні джерела тепла: розгортання програми заготівлі та постачання дров у сільську місцевість як резерв на випадок перебоїв з газом та тривалих відключень електроенергії.
Тим часом 2026 року через зростання акцизів для українців помітно подорожчає не лише пальне.