«Заклав медівку-переможницю ще у 2013 році»: як український пасічник здобув золоту медаль на міжнародному конкурсі меду

«Заклав медівку-переможницю ще у 2013 році»: як український пасічник здобув золоту медаль на міжнародному конкурсі меду - INFBusiness

У Копенгагені завершився 49-й Міжнародний конгрес бджільництва «Апімондія-2025», який об’єднав найкращих пасічників із Данії, Швеції, Норвегії, Польщі, Словаччини, України, загалом понад 120 країн. Україну, яка славиться своїми продуктами бджільництва, гідно представив Володимир Дмитрук з Волині. Він отримав золоту медаль. Його медівку «З’їзд монархів 1429» визнали найкращою у світі. За словами медовара, секрет успіху полягає у витримці напою та любові до справи, якою займається уже десятиліттями. Свою перемогу бджоляр присвятив рідному місту.

«За часів Київської Русі ці напої вважалися сакральними, дарували здоров’я й довголіття»

— Займаюсь пасікою уже майже 30 років. Свого часу ініціював створення музею бджільництва у селі Баїв Луцького району. Там діє гурток для школярів, їх навчають основ пасічництва. Також з однодумцями створив центр традиційної культури «Медова хата», це туристична родзинка Луцька, де можна багато дізнатись про мед та вироби з нього, скуштувати й купити оздоровчу продукцію бджолярів, — розповідає «ФАКТАМ» Володимир Дмитрук, голова Волинської обласної організації пасічників віцепрезидент Спілки пасічників України. — Один із напрямків моєї діяльності — приготування питних медів.

ВІДЕО ДНЯ

— Розкажіть детальніше, що це таке?

— Це одні з найдавніших алкогольних напоїв у світі. Уявіть собі, ще скіфи виготовляли такі напої. І є легенда, що коли Геродот приїжджав у Скіфію, то не шкодував компліментів. Мовляв, скіфи вміють робити напої нічим не гірші, а то й кращі за римські вина. За часів Київської Русі є згадки, що при дворах були люди, яким доручали приготування питних медів, таких називали медоварами. Ці напої вважалися сакральними, дарували здоров’я, довголіття. Їх пили князі й челядь, вони роздавались для бідних і калік під час якихось святкових заходів, наприклад перемозі у битві.

РЕКЛАМА

Але, на жаль, у 18−19 століттях це все припинилось, бо з’явились напої, які швидко готувались. Адже для виготовлення медівки, треба було чекати рік. А все тому, що це складний процес, дріжджів туди потрібно дуже мало — від 25 до 50 грамів на 100 літрів. Якщо більше, то вийде звичайна брага. Тому виготовлення питних медів — клопітка робота, куди вкладаєш працю, знання та любов.

В Україні відновив варіння питних медів Василь Соломка з Київщини. У 2008 році навіть була створена ГО" Гільдія медоварів України". Вона, до слова, єдина у світі, яка займається відродженням традицій медоваріння й культури споживання питних медів. В її рамках проводимо внутрішні конкурси, навчання, ділимось знаннями із профільними закладами освіти.

«Заклав медівку-переможницю ще у 2013 році»: як український пасічник здобув золоту медаль на міжнародному конкурсі меду - INFBusiness

На міжнародному конгресі бджільництва в Копенгагені “Апімондія-2025” питний мед, виготовлений Володимиром Дмитруком було визнано кращим у світі РЕКЛАМА

— Виходить, що питні меди українських бджолярів високо оцінили не лише у рідній країні, а й за кордоном. Як вдалось отримати золоту нагороду?

— Є така міжнародна федерація бджільницьких асоціацій «Апімондія». Вона об'єднує вчених, фахівців і бджолярів з усього світу. Й кожні два роки вона проводить конгреси у різних країнах. І 49-й проводили скандинавські країни — Норвегія, Швеція та Данія, а проходив він у Копенгагені. Туди з’їхались пасічники, аби показати свої здобутки, напрацювання. У рамках конгресу проходять виставки, наукові доповіді й конкурси різноманітних продуктів бджільництва — питних медів, обладнання, воскових свічок, колекцій та іншого.

«Чим більше витримана медівка, тим вона смачніша»

— Оскільки я є пасічником та медоваром, то беру участь у номінації з питних медів, — продовжує Володимир Дмитрук. – У 2017 році на «Апімондії» у Стамбулі здобув бронзову медаль за питний мед «Сльоза бурштину». У 2022 році у тій же Туреччині отримав золоту нагороду. Цього року також вірив, що повернусь додому з перемогою. У Данію возив особливий напій — медівку «З'їзд монархів 1429». Напій має 12 років витримки.

«Заклав медівку-переможницю ще у 2013 році»: як український пасічник здобув золоту медаль на міжнародному конкурсі меду - INFBusiness

Свій питний мед Володимир Дмитрук назвав на честь видатної події – у 1429 році у Луцьку відбувся з’їзд монархів з приводу коронації князя литовського Вітовта

— Чим він унікальний і яка його історія?

РЕКЛАМА

— Заклав його у 2013 році, коли народився мій онук. І є така давня традиція, що медовари закладали напій, а коли дитина йшла до війська чи одружувалась, питний мед відкривали та смакували. Тому я зробив 100 літрів напою. Використав волинський мед з різнотрав’я, джерельну воду. Чотири місяці тривало бродіння. Тоді відстоювання, фільтрація, очищення. Через рік отримав продукт, міцність якого близько 14 відсотків. Він не обробляється ніякими хімікатами для зупинки бродіння. Напій має розкішний аромат меду. Приємні смак та післясмак, легко хмелить. Підіймається настрій, хочеться жити та творити.

П’ється він теж по-особливому — з аристократичною безтурботністю, маленькими ковтками й в доброму товаристві. Чим більше витримана медівка, тим вона смачніша, навіть відчуваються ванільні, легкі фруктові та ягідні нотки.

— Знаю, що назва цієї медівки теж має цікаву історію.

— Так. У 1429 році у Луцьку відбувся з’їзд монархів, який ініціював великий князь литовський Вітовт. Одне з питань було — коронація самого Вітовта. Окрім Вітовта, прибули монархи та представники багатьох держав Європи, зокрема король польський і верховний князь литовський Владислав II Ягайло, мазовецькі князі, представники Тевтонського ордену. Саміт тривав кілька тижнів. У 2029 році ми будемо святкувати 600-річчя з дня проведення цього заходу, все це відбуватиметься на державному рівні, будуть запрошені лідери усіх європейських держав. Тому вирішив назвати напій на честь цієї події.

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що у Васильківській громаді на Київщині відкрили унікальну пасіку, де бджоли живуть у десяти «розумних вуликах».

Читайте також: «На блокпостах дивувалися, що в ящику з-під снарядів веземо бджіл»: як бійці на передовій обладнали пасіку

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *