FPV-дрони сьогодні змінюють не лише спосіб зйомки простору, а й характер сучасної війни. 35-річний інженер та підприємець Владислав Лозинський, який працює з FPV-технологіями на міжнародному ринку, переконаний: у війні безпілотників вирішальну роль відіграє не лише сама техніка, а й швидкість інженерних рішень, логістика компонентів та здатність адаптуватися до радіоелектронної боротьби.
Владислав Лозинський сьогодні працює на американському ринку, де розвиває інноваційний формат відеозйомки, що дозволяє бізнесу по-новому презентувати свої простори, об’єкти та проєкти. В інтерв’ю ФАКТАМ" він пояснив, чому дрони морально застарівають за тижні, як РЕБ змінює правила гри і чому український досвід уже став предметом вивчення для світу.
«Дрони виграють бої, але не війну»
– Я виріс у Києві. Атмосфера в родині суттєво вплинула на формування мого характеру. Батько будував власну компанію з імпорту обладнання, і я змалку бачив, скільки дисципліни та наполегливості потребує власна справа. Мама, навпаки, більше цікавилася психологією та внутрішнім розвитком людини, тому вдома часто говорили про емоції, самопізнання та свідомість. Саме завдяки цьому мене ще в підлітковому віці з’явився інтерес до психології та медитації. У дитинстві завжди тягнуло до руху і ризику. Захоплювався велосипедним екстримом, стрибками та довгими поїздками містом. Пізніше це відчуття швидкості, простору і контролю над траєкторією несподівано стало основою майбутньої професії — роботи з FPV-дронами та динамічною відео зйомкою.
ВІДЕО ДНЯ
Владислав Лозинський переконаний, що у війні дронів вирішальну роль відіграє не лише сама техніка, а й швидкість інженерних рішень, логістика компонентів та здатність адаптуватися до радіоелектронної боротьби
— З чого почалось захоплення технологіями?
– Ними зацікавився ще у підлітковому віці. Оскільки вдома довго не було комп’ютера, проводив багато часу у комп’ютерних клубах. Там захопили не лише ігри, а й сама логіка роботи комп’ютерів. Паралельно активно займався спортом — баскетболом і бойовими мистецтвами, що сформувало дисципліну та витривалість. Серйозним переломним моментом у житті стала поїздка до США за програмою Work & Travel. У новій країні довелося повністю покладатися на себе — шукати роботу, вирішувати фінансові питання та адаптуватися до незнайомого середовища. Саме там вперше відчув культуру відкритості й взаємної підтримки, де труднощі сприймають не як бар’єр, а як задачу, яку потрібно вирішити.
РЕКЛАМА
Повернення до Києва після цього досвіду супроводжувалося внутрішнім пошуком. З’явилося чітке відчуття, що майбутнє має бути пов’язане з міжнародним середовищем. Згодом цей шлях привів мене до роботи у США, де починати довелося практично з нуля — будувати нові контакти, вчитися продавати власні ідеї та доводити свою компетенцію результатами.
Читайте також: Нова стратегія України працює: експерти пояснили, в чому секрет
— У чому найбільша складність виробництва та використання дронів під час війни?
– Найбільша складність — не просто зібрати дрон, а побудувати стійку систему: компоненти, логістику, оновлення, ремонт, навчання операторів, адаптацію під РЕБ і швидкий зворотний зв’язок із фронту. RUSI (Royal United Services Institute, Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень — це провідний британський аналітичний центр у сфері оборони та міжнародної безпеки — Авт.) прямо підкреслює, що у війні дрони можуть вигравати бої, але війни виграються ще й на рівні компонентів, постачання електроніки та технологічного суверенітету.
РЕКЛАМА
Як людина, яка працює з FPV та конструюванням, я бачу головну проблему в тому, що під час війни техніка старіє морально не за роки, а іноді за тижні. Якщо противник навчився глушити одну конфігурацію або виявляти певний профіль польоту, потрібно дуже швидко змінювати антени, канали зв’язку, логіку застосування, іноді навіть саму архітектуру рішення. Тобто війна дронів — це безперервний цикл інженерної еволюції.
Читайте також: «Можна зі Львова керувати наземним дроном, який знаходиться на фронті», — засновник Школи роботизованих наземних комплексів
«РЕБ не „скасовує“ дрони, а змушує їх постійно еволюціонувати»
— Наскільки серйозною проблемою для безпілотників є російська радіоелектронна боротьба?
– Це одна з ключових проблем. Російська РЕБ — не другорядний фактор, а один із головних інструментів протидії дронам. І західні дослідження, і бойові репортажі підтверджують, що електромагнітне середовище в цій війні стало окремим полем бою. Саме тому боротьба йде не лише між дроном і ціллю, а між дроном, оператором, засобами зв’язку, навігацією та системами подавлення.
РЕКЛАМА
При цьому важливо розуміти: РЕБ не «скасовує» дрони, а змушує їх постійно еволюціонувати. Звідси й інтерес до нових каналів управління, автономізації, комп’ютерного зору, AI-рішень і навіть до альтернативних підходів, які зменшують залежність від класичних каналів зв’язку. Саме тому сьогодні багато говорять про використання великих масивів бойових даних для тренування AI-моделей для автономних систем.
«Україна не просто використовує дрони — вона постійно масштабує їх, адаптує, інтегрує у бойові процеси, навчає операторів, перебудовує виробництво та накопичує масив безцінних бойових даних», – каже Владислав
«Український досвід народився не на полігоні, а в умовах реальної великої війни»
— Чому досвід України у використанні дронів сьогодні вважається унікальним і чого інші країни можуть у нас навчитися?
— Український досвід унікальний тому, що він народився не в лабораторії і не на полігоні, а в умовах реальної великої війни, де інновація щодня перевіряється виживанням. Україна не просто використовує дрони — вона постійно масштабує їх, адаптує, інтегрує у бойові процеси, навчає операторів, перебудовує виробництво та накопичує масив безцінних бойових даних. Саме тому міжнародні партнери вже сьогодні прямо звертаються до України по експертизу, навчання та спільне виробництво.
Інші країни можуть навчитися в України трьом речам. Перше — швидкості адаптації: не чекати ідеальної системи, а швидко тестувати й впроваджувати. Друге — масовості та дешевизні як стратегічній перевазі: інколи тисяча доступних ефективних рішень важливіша за кілька наддорогих систем. Третє — поєднанню інженерії, фронтового зворотного зв’язку та цифрових даних. Саме ця комбінація робить український досвід не просто актуальним, а глобально значущим.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з виконувачем обов'язків командира взводу 413-го полку «Рейд» Сил безпілотних систем Романом Чабановським про еволюцію БпЛА і тактику ворога.