Одеса після масованих обстрілів і кількаденного блекауту не зламалася, а навпаки згуртувалася. Про це в блозі на Facebook пише журналістка з Одеси Зоя Казанжи. Вона цитує повідомлення одеситів в соцмережі, які нагадали перші місяці війни: єдність, взаємна підтримка й переконання, що Одесу неможливо зламати.
ВІДЕО ДНЯ
«Нас вже встигли назвати містом темряви, — пише Зоя Казанжи в соцмережі. — Встигли згенерувати картини апокаліпсису. Намалювати чорні перспективи. Але ніт!
Пішла четверта доба після інтенсивних обстрілів Одеси. В квартири, хоч і поволі, але повертають світло, воду, тепло. Всі служби працюють в цілодобовому режимі. Звичайні люди, звичайні бізнеси — великі і малі, всі намагаються полегшити життя одне одного.
Це дуже зворушливо насправді.
РЕКЛАМА
І знову відчуття, як у 2022-му. Коли ми були єдині перед страшною загрозою. Коли зʼявлялись інші сили та інші слова — підтримуючі, заспокійливі, мотивуючі.
Читаю Threads, і майже підряд:
«Прочитала сьогодні фразу: „В Одесі здаються тільки квартири“. Пропоную зробити цей вираз ще одним слоганом міста, бо топ».
РЕКЛАМА
«Лайфхак:
1. Народжуєш в день найнамасованішого обстрілу в регіоні за останній рік;
2. Переживаєш блекаут та відсутність води у пологовому, де є світло і вода".
«Помила холодильник. Морозилка ще тримає оборону. Мої рідні та я живі і здорові, є де спати, є що їсти. 3 мінусів: росія все ще існує…»
«В нашій маленькій хатці, на Донбасі, 9 градусів, світла нема. Одеситам привіт! Але скаржитись нема чого, вечерю приготували, а найголовніше: Донбас — це Україна! Допоки ми тут — так воно і буде! Всім смачного і тихої ночі!».
РЕКЛАМА
«Знаєте, це так неймовірно, коли заходиш сюди, знаючи, яка ситуація в Одесі, і бачиш, як люди згуртовуються. Одні пропонують гарячу воду чи просто воду тим одеситам, які її не мають, інші пропонують зарядитися у них. Це просто космос. І, сидячи на Донеччині, розумієш, що не все втрачено і ти не даремно тут. Люблю вас, одесити, і свою Одесу
також!»
«Це треба бути дебільним кремлівським ідіотом, щоб витратити 4 млрд. дол. на блекаут Одеси, розраховуючи, що місто припинить життя. Людей, що пережили революції, голодомори, війни і пандемії, неможливо зламати нічим. Одеса усе переживе. І підвладною москви не стане. Тепер вже ніколи».
«Ну добре, і я розкажу. Одеса, маю газову плиту, ношу сусідам гарячу воду та роблю чай охоронцям. Подруга приїхала до мене мити голову водою з каструлі. На пункті незламності залишила свої подовжувачі людям в користування. Зарядила телефон у „Пʼяній вишні“ на 16 станції. Поки чекала, читала четверту книгу за час цих відключень та дивилася на пару — дівчина та військовий, танцюють на пірсі під пісню „Танцюй зі мною“ Адама. Життя».
«@dtek.ua, як мешканець Львова, прошу скрутити нам половину світла і передати одеситам. Дата. Підпис. Дякую».
«Одеса без світла: жителі міста готують на зварювальних апаратах і свічках, ходять в супермаркети за підзарядкою і сидять у ресторанах під звуки прильотів. У соцмережах масово публікують відео, як приморське місто виживає без електрики. І не просто виживає. Ми ЖИВЕМО, попри все!»
«Не заздріть! Прямо зараз, прямо тут, на території мого ЖК, мешканці готують 20 літрів глінтвейну. Сусіди. Каструля. Кострииик. Вино. Ну, балдьоож. Третя доба без світла, а шо ви хотіли?!»
«У мене, в Аркадії, є гаряча вода і трошки ще тягне екофло. Кому потрібно помитися, будь ласка, не соромтеся, пишіть!»
«Одесочка, кому треба випрати речі, а у вас немає світла, пишіть в приватні, мені дали світло, можете привезти, загрузим в мою пралку. Одеса, Україна».
«ЖК, в якому я проживаю в Одесі, є уособленням незламності нашого народу. Палатка з гарячими напоями, з генераторами для зарядки, солодощі, гарячі обіди, глінтвейн — і це все для людей! Люди, ви — найкращі!».
«Одесо, у мене в морозилці вже ледве виживають без світла 2 кілограми креветок і ще купа всього. Може, нам час зібратись на великі шашлики десь біля моря та винести все з холодоса, поки воно не вмерло? Хай (тут було погане слово, яке яскраво характеризує істот із сусідньої поганої країни) подивиться, як ми тусимо біля вогнища під музичку».
«Одесити немиті, змерзлі, повиїдали все з морозилки, у термобілизні — але не зломлені. Я сьогодні бачила, як чувак купався в морі! Красавчик».
«Дали світло! Люди, якщо вам треба щось зарядити, приготувати їсти, помитися, попрати і т.д. Приходьте у Центр міста. Безкоштовно, звісно!»
«Дівчатка, Одеса, у мене є світло (на цю хвилину) та вода. Живу на 7 небі. Якщо комусь треба голову помити, покупатись, зарядити щось, або навіть попрати речі, то пишіть, поки є можливість, я не проти допомогти».
«Прокинулась від вибухів, побігла в ванну. Чую, щось гуде, в голові: „ШАХЕД“!!! А то холодильник. Три доби без світла, і я вже боюсь холодильника. Додам в резюме: „швидко адаптуюсь“. P. S. Таїрово, Одеса. СВІТЛОООО!»
«Я готовий потерпіти без світла, дивлячись, як в Одесі 24 години всі черги поспіль сидять тупо без світла вже кілька діб… Тернопіль виховав хороших людей, принаймні не лицемірів, здебільшого. І мені дійсно за них не соромно! Одеса та одесити, ми з вами!».
«Поділимося, ніхто не заслуговує так довго бути без світла. Тримайтеся, або чекаємо вас у файному нашому місті. Моря не маємо, але озеро у нас — неймовірне!»
«Сиджу в кафе, заряджаю телефон, поряд чоловік розмовляє по телефону: „Та, блін, світла немає, води теж, в країні повний триндець, а тобі лише потрахатись!“ Вимикає телефон, сьорбає своє капучино».
«Після того, як бізнеси відпрацювали і продовжують працювати як пункти незламності в повний блекаут в Одесі, їм просто необхідно зробити податкові канікули. Бо більшою мірою пунктами незламності виявилися саме бізнеси».
«Я одесит. Сиджу в темряві і плачу, вщент заскочений (тут було інше слово) словами підтримки між нами, мешканцями міста, а ще більше від теплих слів підтримки людей зі всієї нашої великої України. Обіймаю і безмежно дякую!»
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.