11 листопада Північний апеляційний господарський суд продовжить розглядати позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на близько 23 млрд грн щодо колишнього власника збанкрутілого «Дельта банку» Миколи Лагуна та його спільників. Уже понад пів року справу слухають в закритому режимі через ризики розкриття банківської таємниці. Це засідання заплановане і буде проведено після накладання на Лагуна санкцій РНБО за співпрацю з росією та фінансування країни агресора. А Фонд гарантування — тепер чи не єдина інстанція, що має право стягувати кошти з колишнього банкіра, йдеться у матеріалі видання «Коротко.Про».
ВІДЕО ДНЯ
«Одним із ключових обмежень, накладених на Лагуна, є заборона розпоряджатися коштами і майном, виводити дивіденди чи отримувати гроші від третіх осіб. В коментарі до санкційного пакету прямо вказано, що винятком є виключно погашення боргів перед Фондом гарантування вкладів фізосіб», — пише «Коротко.Про».
Зазначається, що після банкрутства «Дельта Банку» Фонду терміново довелось шукати кошти для погашення втрачених вкладів населення в межах гарантованих сум.
«Ресурси для цього виділив уряд, їх потрібно повертати. Щоб компенсувати свої витрати, Фонд мав взяти в управління майно чи інші активи „Дельта Банку“, продати за ринковою вартістю і отримати відшкодування. Проте через наявність численних схем у банку Лагуна, активи виявились „роздутими“… Фактично на балансі фінустанови і близько не було майна чи інших активів, які б покрили масштабні виплати… Тож збитки оформили як господарський позов проти Лагуна та його спільників — членів спостережної ради та кредитного комітету банку… Загалом сума збитків, нанесених діяльністю Лагуна його банком вкладникам, державі Україна в особі державних „Ощадбанку“ та „Укрексімбанку“, Нацбанку під особисті поруки ексбанкіра становить майже 2.3 млрд доларів», — пише «Коротко.Про».
РЕКЛАМА
Зазначається, що справа протягом останніх чотирьох років уже по другому колу проходить всі судові інстанції і наразі перебуває в Північному апеляційному господарському суді. Спочатку суди не хотіли розглядати факт шахрайства з боку Лагуна як комплексний позов — пропонували слухати кожен випадок окремо.
«На „другому колі“ Господарський суд Києва постановив відмовити Фонду в задоволенні позову уже нібито через відсутність доказів збитків на 23 млрд грн.: мовляв, це проблема Фонду, що він не зміг продати „сміттєві“ вимоги до компаній-„бульбашок“ подорожче. Тепер мʼяч знову на боці Північного апеляційного господарського суду», — йдеться в статті.
Дізнатися позицію суду під час перебігу судового розгляду неможливо: протягом останніх півроку суд не публікує ухвали, винесені в справі. ЗМІ писали, що це може бути повʼязано із банківською таємницею.
РЕКЛАМА
Запровадження санкцій РНБО може суттєво прискорити процеси правосуддя, йдеться у матеріалі.
«Для судів в Україні накладення санкцій також мало б мати репутаційне та контекстоутворююче значення. Якщо РНБО і президент офіційно визнали особу загрозою для країни, причетною до фінансування агресора, то тягнути розгляд справ проти неї — де-факто означає йти всупереч суспільним інтересам. Санкції по-суті підсвітили проблему: понад 4 роки Феміда не могла (або не хотіла) поставити крапку в історії з розкраданням 23 млрд грн вкладників (те саме можна говорити про відповідальність Лагуна і його спільників і в інших справах, розгляд яких триває уже понад десятиліття) — тому „позасудові“ механізми мають продемонструвати більшу ефективність», — пише «Коротко.Про» й додає, що екстрадиція Лагуна із Австрії може стати однією із перших у разі досягнення Україною відповідних домовленостей з місцевим урядом.
«Коротко.Про» пише, що від виважених судових рішень у цій справі залежить можливість зекономити для держави щонайменше 23 млрд грн.
«Відтак першим кроком до забезпечення справедливості могло б стати часткове відкриття текстів судових рішень, що вже виходили у цій справі, задля розуміння логіки як суду, так і учасників сторін. Також важливим було б формування усталеної судової практики щодо того, чи впливає санкційний статус однієї зі сторін на схожі господарські суперечки та кримінальні позови», — резюмує видання.
РЕКЛАМА
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що колишнього власника збанкрутілого «Дельта Банку» оголошено в міжнародний розшук.