Обмінний курс, що зростає понад 44 гривні за долар, уже нікого не лякає, але чи означає це, що найближчим часом девальвація гривні посилиться і прискориться. На думку банкірів, такий варіант малоймовірний, хоча наприкінці березня валютний ринок України, найімовірніше, залишатиметься рухливим і чутливим до зовнішніх та внутрішніх подразників.
ВІДЕО ДНЯ
Таку думку «ФАКТАМ» висловив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності банку «Глобус» Тарас Лєсовий. Він вважає, що ця чутливість навряд чи переросте у стан, який можна було б назвати загрозливим або непереборним, і скоріше перебуватиме у стані «контрольованої нервозності» через вплив кількох факторів, але без критичного стану.
За його словами, частина ринку і надалі працюватиме на збільшення пропозиції валюти — це аграрні компанії, які перед посівною активно продають її надлишок. Це вже знайома для цього періоду поведінка, що традиційно допомагає зменшити дисбаланс.
При цьому, з іншого боку, залишається потужний попит з боку імпортерів пального. Саме вони зараз демонструють підвищену активність, оскільки потребують валюти для закупівель пального, і саме цей фактор сьогодні найбільше впливає на поточну ринкову динаміку. Попит у результаті не лише залишається значним, хоча для цієї пори року така картина виглядає не зовсім типовою.
РЕКЛАМА
— Безумовно, ринок міг би отримати певне полегшення, якби зовнішня ситуація стала спокійнішою. Насамперед це стосується подій на Близькому Сході та їхнього впливу на нафтовий ринок. Якщо цей фактор перестане бути джерелом постійної напруги, якщо коливання нафтових цін вщухнуть, а самі ціни почнуть рухатися вниз, тоді й поведінка українських імпортерів енергоресурсів може змінитися у бік більшої стриманості. Однак зараз світова ситуація залишається надто мінливою, щоб говорити про це як про надійний сценарій. Тому інерційно високий попит на валюту збережеться, — каже експерт про роль військового протистояння на Близькому Сході.
У такій ситуації основним елементом стабілізації буде Національний банк, який своїми валютними інтервенціями дозволить утримувати баланс між попитом та пропозицією і не допустити, щоб тимчасовий дефіцит валюти перетворився на фактор надмірного курсового зростання. По суті, режим «керованої гнучкості» і є тим інструментом, який дозволяє ринку адаптуватися до стресів без переходу до кризових форм поведінки. Саме він захищає валютний сегмент від серйозних катаклізмів.
Попри це, не виключено, що денна динаміка буде різкою. Наприкінці березня курс долара цілком може поводитися «розкачано» — з переходами від відчутного зростання до суттєвого зниження протягом одного торгового дня. Але важливо, що йдеться насамперед про внутрішньоденну амплітуду, тоді як підсумковий курс наприкінці торгів, найімовірніше, залишатиметься більш-менш збалансованим. Саме тому основною характеристикою кінця місяця стане підвищена волатильність, а не втрата ринком орієнтирів.
РЕКЛАМА
Курс євро, навпаки, має виглядати стабільнішим. Оскільки в Україні він формується на базі світових торгів у парі з доларом, вирішальне значення мають зовнішні ринки. Є всі підстави очікувати, що основні коливання євро проходитимуть у вузькому діапазоні 51−51,5 грн. Це пояснюється глобальним трендом: долар посилюється, оскільки в умовах міжнародної нервозності інвестори переводять капітал в американську валюту як відносно безпечний актив. Очікуване співвідношення долара до євро в період 23−29 березня складе 1,14−1,15. Саме тому вартість євро наприкінці березня виглядає значно прогнозованішою, ніж курс долара.
— Отже, валютний ринок наприкінці березня залишатиметься в режимі активних щоденних коливань. Найбільше це стосується долара, чий курс може змінюватися швидко і в різні боки. Водночас Нацбанк, швидше за все, не дозволить цим коливанням перерости в курсовий шок. В умовах війни саме така стратегія і є визначальною: не скасовувати ринкову динаміку, а тримати її в межах, безпечних для економіки, — резюмує Тарас Лєсовий.
Загалом же, на думку експертів, українській валюті не загрожує девальвація по відношенню до долара до 50 гривень за валюту США.
РЕКЛАМА
Джерело