
Журналістка Тетяна Трощинська нарікала, що багато людей не усвідомлюють, у яких нелюдських умовах доводиться працювати рятувальникам, енергетикам та представникам інших спеціальностей, які працюють у тилу.
Підводна операція водолазів ДСНС, які шість діб латали знищену російськими терористами підводну трубу до ТЕЦ, стала символом титанічної, але часто непомітної роботи людей, що тримають країну в умовах війни.
ВІДЕО ДНЯ
Журналістка Тетяна Трощинська на своїй сторінці в Facebook пише про самовідданість тих, хто часто лишається поза увагою, та суспільство, яке часто навіть не усвідомлює масштаб жертв і зусиль: «Учора дуже розійшлася та підводна операція, яку 6-ро водолазів ДСНС проводили 6 діб, щоб знайти прорив у трубі, через що було підтоплення ТЕЦ. Люди в коментарях писали, що вперше чують про підтоплення ТЕЦ.
Ну, звісно, про це не повідомляли. Та ми багато чого ще почуємо вперше. І багато порад, як і що правильно робити, якими сповнені соцмережі, виглядатимуть повним ідіотизмом.
Вчора дізналась від рідних, що в одному місті, далекому від російських ударів, якісь громадяни збирались мітингувати, бо навіщо графік відключень — їм незрозуміло.
РЕКЛАМА
Перед тим схожа історія була з одного села, де люди писали голові, що ось-ось буде бунт, бо, мовляв, у нас же тут тихо, «війна далеко», то де ж світло. Певне, вивозять закордон вагонами.
Днями говорила з людиною, яка від мене вперше почула, що росіяни, додатково до всіх своїх злочинів, завдають повторних ударів на об'єкти, куди приїжджають медики, рятувальники, енергетики. Вперше людина чує, що таке є, але добре, що хоч почула і слухала.
Буквально позавчора особисто керуючи відновленням одного з об'єктів після російських ударів загинув колишній очільник Укренерго, член Правління, талановитий інженер Олексій Брехт.
РЕКЛАМА
Ну я дуже сподіваюсь, що хоч у цьому випадку люди вже точно усвідомлюють, що коли член правління компанії особисто працює на місці руйнувань — то це як про його величезну самовідданість, так і про масштаби шкоди, завданої російськими ударами, які важко навіть уявити.
Минулого тижня на сторінці Сухопутних військ були фото зенітників, які щодня в мінус 15 і ночами, в більші морози, роблять усе можливе, щоб усе, що можливо, збити. Пост, мабуть, вже пів дня провисів, коли я дивилась. За цей час — всього кілька сотень лайків і запитання, чого не так збивали. Але ж таких історій — сотні.
Таких відповідальних і справді героїчних людей, які тримають країну в цих нелюдських умовах жорстоких ворожих атак, десятки тисяч.
І це я тут ще про фронт не пишу — лише про забезпечення життєдіяльності тилу.
РЕКЛАМА
Ми не просто мало про це говоримо. Є дуже багато людей, на жаль, які нездатні оцінити самовідданість і професіоналізм інших людей. Нездатні це визнати.
У такі темні часи, крім професіоналізму і самовідданості, врятувати нас може хіба ще солідарність. І розуміння, що якщо ти когось не можеш (чи не хочеш) замінити, хоча б дякуй".
Фото зі сторінки Сумиобленерго у Facebook. Автор Julia Demaree Nikhinson
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
