Андрій Садовий – 20 років при владі: 5 штрихів до портрету мера, який має імідж «свого хлопця»

Фото: Mykola Tys/Global Images Ukraine via Getty Images

У Львові виросло ціле покоління, яке не пам’ятає іншого мера. Андрій Садовий – мер-рекордсмен, тому що керує містом 20 років поспіль. Пригадаємо, як потрапив у політику, найбільш гучні скандали Садового, а також чому його традиційна сім’я часто є мішенню для критики – у матеріалі Коротко про.

Має підтримку містян

Згадуючи про Львів, на думку одразу спадає Ратуша, бруківка, ранкова кава. І Андрій Садовий. Вічний мер міста Лева.

Львів’яни жартома кажуть, що вже й не пам’ятають свого міста без Садового. Та й чого лукавити: Андрій Іванович має значну підтримку містян, незважаючи на певні скандали. Більш того, назвати ім’я того, хто конкуруватиме з Садовим на наступних виборах, самі львів’яни не можуть. Бо нема таких.

За ці два десятиліття Андрій Іванович пережив кількох президентів – Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Петро Порошенко, а також гучні скандали, падіння рейтингів і нові перемоги. Та сформував образ, який важко відокремити від самого міста.

1. Людина не з політичної касти

До мерства Садовий працював у бізнесі та медіа. У 1990-х він запустив радіо, зокрема став головою ради директорів радіостанції «Люкс». Є навіть популярна міська легенда, типова історія 90-х про те, що перші гроші на розвиток радіостанції він заробив, перепродуючи товари з Польщі.

Згодом з простенької радіохвилі виріс медіахолдинг – «Телерадіокомпанія Люкс».

Паралельно майбутній мер керував Інститутом розвитку міста – громадською організацією, що фокусувалася на урбаністичних проєктах. А у 2004 році заснував громадське об’єднання «Самопоміч», яке через багато років стане політичним.

Саме політика його цікавила. Був депутатом Львівської міської ради, головою комісії економічної політики, позаштатним радником тодішнього міського голови Львова Любомира Буняка.

І в У 2006 році зайшов у велику політику як нове обличчя. Саме так, тому що Садовий відрізнявся від політиків тих років: інтелігентний блондин в окулярах, в костюмі з краваткою, завжди усміхнений і такий близький до народу. Львів’яни повірили йому, і Андрій Іванович отримав перемогу у другому турі своїх перших мерських виборів. З того часу переобирався ще тричі – у 2010, 2015 і 2020 роках.

Садовий складає присягу як міський голова Львова, 25 квітня 2006. Фото: uk.wikipedia.org

2. Мер, якого можна зустріти на вулиці

Садовий роками створює образ відкритого мера. Його можна зустріти на вулиці, без охорони. Не приховує, що любить випити кави в популярній кав’ярні «Світ кави» на площі Ринок, зазирнути до ресторану у готелі «Леополіс», розповісти про ціну власних кросівок місцевому блогеру на камеру.

А коли треба, мер і на велосипед сідає, і сніг відкидає, і пампухами пригощає, і кота Левчика, який мешкає в Ратуші, носить на руках. Перед телекамерами, звісно.

На обливаний понеділок (перший понеділок після Великодня) обов’язково виходить на вулицю покропити зустрічних перехожих або може це зробити навіть з балкону свого кабінету у Ратуші.

Ось такий Андрій Іванович – «свій» мер. Але це його добре продуманий стиль, тому що і в політику Садовий заходив як «свій хлопець», а не як чиновник із зашкарублої системи.

Мер чистить сніг на вулицях Львова. Фото: ФБ BBC News Ukrainian

3. Велика сім’я – і велика мішень для критики

П’ятеро синів, дружина Катерина Кіт-Садова – зовні це образ традиційної родини. Але тут Садовий регулярно отримує удари.

Катерину Кіт-Садову називають однією із найбагатших жінок заходу України. За освітою Катерина мистецтвознавиця, але у цій сфері в неї не склалося, бо, як казала сама в своїх інтерв’ю, на першому місці у неї діти і родина.

Згідно з деклараціями, вона володіє значними активами, нерухомістю (зокрема великим будинком) та корпоративними правами того ж медіахолдингу ТРК «Люкс». У декларації за 2025 рік жінка вказала понад 12,8 млн грн доходу. Левова частка цієї суми – зарплата у ПрАТ «ТРК Люкс» (понад 12,7 млн грн). А сам мер Андрій Садовий декларує лише зарплату – 1 266 807 гривень за рік, що в середньому становить близько 105 тисяч гривень на місяць.

Критики закидають родині невідповідність доходів витратам, хоча офіційно звинувачення не були доведені.

Навчання дітей Садового за кордоном – ще одна болюча тема, яка не зникає з інформаційного поля.

Старші сини мера Львова Андрія Садового – 22-річний Іван-Павло, 20-річний Тадей-Лука та 18-річний Михайло – навчаються у Великій Британії. Мер неодноразово говорив, що при необхідності його сини готові захищати Україну. Молодші, 16-річний Йосип та 13-річний Антоній, поки навчаються в одній зі львівських шкіл.

З родиною, 2014 рік. Фото: автор

4. Фейкові обстріли?

У 2014 році будинок Садового обстріляли з гранатомета. Двічі – у липні та у грудні. Під час обох інцидентів родина Садового перебувала у Карпатах, тому ніхто не постраждав.

Тоді ходили чутки, що обстріли були фейковими. Бо ж і Садовий з родиною був далеко від дому, і замовників та виконавців поліція (тоді – міліція) не знайшли.

А у 2015-му у двір Садового кинули гранату, що здетонувала. Вибух пошкодив стіну будинку та бак біля неї. Тоді міліція затримала 29-річного львів’янина Олександра Гживінського, який нібито служив у батальйоні «Айдар», але зі серпня 2015 року перебував у розшуку через дезертирство.

Затриманий заявив, що вчинив напад «на знак протесту» проти «власть імущих», зазначивши, що особисто до Андрія Садового претензій не має.

Гживінський провів близько 10 місяців у СІЗО. У серпні 2016 року його засудили до умовного терміну (звільнили з відтермінуванням вироку на 2 роки) після того як Садовий попросив пом’якшити покарання. Справу перекваліфікували з теракту на хуліганство.

Відомий львівський журналіст, головний редактор газети «Ратуша» Микола Савельєв тоді заявив, що ці випадки були надто вчасними до виборів міського голови, які пройшли у 2015 році. Так і сталося. Садовий знову здобув перемогу.

5. Скандали Садового

Найбільший – сміттєвий. І тут треба нагадати, що ще 2006 року напередодні виборів Садовий обіцяв вирішити проблему з вивозом сміття зі Львова, тому що Грибовицький полігон вже на той час був переповненим відходами.

Влітку 2016 року на сміттєзвалищі у Грибовичах сталася пожежа і зсув, внаслідок якого загинули троє рятувальників. Після цього полігон закрили для прийому відходів. А місто почало тонути у смітті.

Тоді Садовий заявив про сміттєву блокаду, яку організувала центральна влада на чолі з Порошенком. Зрештою мер передав функції вивезення сміття облдержадміністрації, і ситуація зі сміттям швидко вирішилася.

До речі, саме з Петром Порошенком, тодішнім Президентом України, у Андрія Садового були найбільш складні стосунки. Навіть зараз політики не оминають можливості обмінятися словесними «шпильками».

І ще про сміття. Садовий обіцяв, що у місті буде сміттєпереробний завод. Який до тепер не збудований. Тобто об’єкт будувати розпочали, але з порушенням усіх термінів, тому влада Львова розірвала угоду з польським підрядником Control Process.

Ще один скандал, який трохи потріпав репутацію Садового, пов’язаний з міжнародним музичним фестивалем “Альфа Джаз Фест”. Захід відбувався у Львові з 2011 року. І все було чудово, до 2014 року. З того року в місті час від часу відбувалися бойкоти і протести, тому що спонсором фестивалю була компанія з російським капіталом “Альфа-Банк”. У 2017 році протистояння сягнули піку, “Альфа-Банк” заявив про вихід зі спонсорства, фестиваль перейменували.

У Садового п’ятеро синів. Фото: pik.net.ua

Замість висновку

Андрія Садового можна любити або критикувати. А от ігнорувати не вийде. Бо ж мер, який 20 років при владі, змінює не лише місто, а й самих людей.

І тепер виникає інше питання: чи готовий Львів колись жити без Садового.

Источник: kp.ua