Євген Магда: Трамп зараз на піку біографії, а Україна заважає йому цим насолоджуватися

Фото: Brendan SMIALOWSKI / AFP via Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз

Зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом на полях Генасамблеї ООН потрібна була, щоб активізувати сприяння США нагальним проблемам України. Це енергоперемир’я, переговори про мир, ліцензії на виробництво ракет для систем «Патріот» та інших. Але сам діалог двох президентів пройшов суто в протокольній манері. Зеленський розклав проблеми по поличках, але Дональд Трамп залишився вірним собі і фактично нічого не сказав у відповідь.

Чому ця зустріч принесла більше запитань, ніж відповідей, Коротко про пояснює директор Інституту світової політики Євген Магда.

Трамп вперто не хоче задіювати весь американський потенціал тиску на Путіна

Політолог Євген Магда. Фото: ФБ Євген Магда

– Як ви оцінюєте зацікавленість Трампа в завершенні війни в Україні? Бо, приміром, під час розмови Володимир Зеленський сказав йому про необхідність залучення Сі Цзіньпіна, але американський президент якось і не зреагував…
– Насправді дуже складно примусити Трампа до будь-чого, до того ж у Трампа так і немає чіткої позиції стосовно війни в Україні. І очікувати, що він може натиснути на Сі Цзіньпіна, це перебільшення. Він не може натиснути на очільника Китаю, тому що вони на сьогодні приблизно в рівних вагових категоріях та умовах. І, відповідно, розраховувати на те, що він зможе щось змінити у цьому питанні, я б особисто не став.

– Але ж Трамп постійно каже, що хоче завершення війни в Україні. Це просто слова чи в нього дійсно є таке прагнення?

– Йому це потрібно для демонстрації власного впливу. Крім того, сьогодні, щоб забезпечити завершення війни в Україні, треба натиснути на Путіна. А чи може він натиснути на Путіна? Мені здається, це питання риторичне – ні. І судячи з того, що зараз відбувається навколо мирних переговорів, таких можливостей тиску у нього нема. Тому це, швидше, бажане, а не дійсне.

– Україна підтвердила свою готовність перестати бити по російських нафтових та енергооб’єктах, якщо Росія перестане бити по наших. Чи вдасться Трампу переконати в цьому Путіна на зустрічі “Великої двадцятки” в Майямі, якщо російський диктатор прилетить туди?

– Я думаю, що Путін не приїде на саміт “Великої двадцятки”. Він, як і всі диктатори, великий боягуз і боїться, що його можуть затримати відповідно до ордерів міжнародних правоохоронних органів, виданих на нього. А загалом потрібно розуміти, що на сьогодні головним каменем спотикання на шляху до миру є лише Путін. Для того щоб на нього тиснути, треба використовувати весь американський потенціал, чого Трамп вперто не хоче робити.

Ну от не використовує – хоч плач. Трамп – це геополітичний гедоніст, який зараз живе в найкращій фазі свого життя. Він на вершині, на самому піку своєї біографії і відверто насолоджується цим. А Україна зі своїми проблемами заважає йому смакувати цю насолоду.

Трамп і надалі буде намагатися більше тиснути на Україну, ніж на Росію

– Залучення Сі Цзіньпіна до тиску на Росію, про що просив Зеленський у Трампа, реальне чи це стратегічний напрямок Пекіна на співробітництво з Москвою, від якого він не має наміру відмовлятися?

– А який сенс Китаю відмовлятися від користі, яку дає йому Москва? Пекін стоїть за спиною багатьох геополітичних процесів, і його ніхто особливо не атакує. З ним вимушені рахуватися всі. І Пекіну немає для чого звужувати власний геополітичний потенціал на користь України. В усякому разі я не бачу таких причин.

– Що Трамп мав на увазі, коли говорив Зеленському про варіанти закінчення війни: один дуже поганий, а другий може привести до величі? І наскільки ця його градація очікувань співпадає з очікуванням Києва?

– Трамп завжди використовує суперлативи (найвища ступінь порівняння) в своїй мові. А що він предметно і конкретно мав на увазі, знає тільки Трамп. Але те, що він буде намагатися і надалі якось тиснути на Україну більше, ніж на Росію, для мене це набагато більш вірогідний сценарій розвитку подій.

– Знову ж таки з цієї зустрічі було видно, що Трампа більше турбують інтереси Росії, ніж України, коли він сказав, що українські удари по російських нафтових та енергетичних об’єктах створили велику проблему для Москви…

– Трамп – людина з мисленням, яке сформувалося в роки Холодної війни. І розраховувати на те, що він відчує себе чимось зобов’язаним Україні, я б цього не став робити. Для цього просто немає ніяких стовідсоткових підстав.

Трамп ігнорує тему захоплених територій

– Президент США вперто обходив питання про повернення Україні захоплених територій, він два рази ухилявся від відповіді на запитання журналістів перед зустріччю із Зеленським. Чи означає це, що він, як і раніше, є прихильником формули “території в обмін на мир”?

– Трамп – прихильник того, щоб отримати політичні дивіденди для себе при мінімальній власній участі в цих процесах. Тому йому легше давити на Україну, ніж на Росію. Тому що Україна слабша і менш осягнута і зрозуміла для нього. Тобто для нього Україна – це ідеальна жертва. В противагу цьому, Росія переконує його в тому, що «ми з вами можемо величезні робити спільні проєкти і тому подібне». Він живе у своїй бізнес-логіці, тому і ведеться на ці приманки Путіна.

– «Пекельний проєкт» санкцій сенатора Грема, який передбачає болючі санкції відносно Москви, ухвалений Конгресом і підписаний Трампом. Але активувати, тобто запустити його в дію, може лише американський президент. Чи буде він це робити?

– Це знову ж таки буде залежати від того, які для себе Трамп буде бачити в цьому дивіденди. І зараз я не бачу причин, за яких він запустить в дію ці санкції. Це може бути тільки під тиском обставин, коли інші політичні сили і політична кон’юктура вплинуть на самого Трампа.

– Трамп знову «крутить» з темою надання ліцензій на виробництво ракет до «Патріотів» Україні. При зустрічах із Зеленським він робить обнадійливі заяви, а після зустрічей і на словах всіляко гальмує цей процес. Чому?

– Тому що тут є інтереси американського оборонно-промислового комплексу. А тамтешні корпорації не сильно хочуть передавати Україні подібні ліцензії, адже вони бояться, що Україна матиме доступ до інформації, яку потім зможе використовувати без згоди США. І використовувати більш активно, ніж вони хочуть. Тому станом на зараз тема надання ліцензій виглядає як геополітична мильна опера.

Розраховувати на допомогу Трампа, як на Друге пришестя, не варто

– Чи підуть на користь Україні лестощі Зеленського на адресу американського президента, мовляв, «є можливості до зими завершити війну, але це неможливо без допомоги Трампа»?

– Лестощі – це як вхідний квиток на зустріч із Трампом, але я не впевнений, що ці лестощі можуть зіграти нам на користь. Він вже звик, що йому лестять з усіх сторін, тому мало на це реагує.

– Яку практичну користь ви бачите з цієї зустрічі? Що Київ отримав після зустрічі Зеленського з Трампом?

– Добре, що вдалося переконати провести цю зустріч, але чи буде вона далі розвиватися, на сьогоднішній момент незрозуміло.

– Тобто виходить так, що Зеленський «зарядив» Трампа нашими найбільш нагальними проблемами і тепер слід чекати на його реакцію?

– Не «зарядив». І розраховувати на те, що Трамп тепер буде ночі не спати і лише думати, як допомогти Україні, це абсолютна ілюзія. Процеси навколо можливих переговорів про мир йдуть і будуть продовжуватись, але розраховувати на них, як на Друге пришестя, не варто. Але це не означає, що американський трек потрібно залишити – «вода камінь точить». Паралельно Києву потрібно підтримувати та розширювати взаємодію з іншими нашими союзниками, зокрема в Європі.

Источник: kp.ua