Володимир Фесенко – про новий раунд переговорів, НАТО 3.0 та безпекову архітектуру Європи

Володимир Фесенко – про новий раунд переговорів, НАТО 3.0 та безпекову архітектуру Європи

Володимир Фесенко - про новий раунд переговорів, НАТО 3.0 та безпекову архітектуру Європи - INFBusiness

Фото: Clemens Bilan Pool/Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз

Перший раунд переговорів в Абу-Дабі не приніс якихось відчутних результатів, окрім домовленостей щодо обміну  полоненими. Але й вважати зовсім безрезультатним його не можна – адже реанімовано сам переговорный процес. Зараз на повну крутяться дипломатичні шестерні для того, щоб визначити правила гри перед черговим раундом перемовин з новими учасниками.

Які вимальовуються перспективи подальшого перемовного процесу, Коротко про розповів політолог Володимир Фесенко.

Після Абу-Дабі у кожної сторони є свої козирі на руках

– Посланник Трампа Стів Віткофф заявив, що наступна зустріч вже запланована. Яка зараз загальна диспозиція України і Росії перед другим раундом або, говорячи мовою Трампа, в кого зараз на руках більше козирів?

Володимир Фесенко - про новий раунд переговорів, НАТО 3.0 та безпекову архітектуру Європи - INFBusiness

Політолог Володимир Фесенко. Фото: ua.news

– У кожної сторони є свої козирі. На жаль, у Росії саме зараз їх трохи більше. Це російська балістика, проти якої в України немає в достатній кількості ракет-перехоплювачів.

Що стосується України, то наші козирі – те, що у росіян немає зараз жодних серйозних перемог на фронті. Фронт застиг, і росіяни фізично не можуть реалізувати свою головну мету на фронті – захопити Донбас. Саме тому вони через дипломатичний трек, через загравання з американцями хочуть досягти своїх цілей.

Стратегія ж США – добиватися припинення війни переважно на російських умовах. Тобто знайти такий умовний баланс інтересів, суто формальний компроміс, але де б переважали умови Росії. І це небезпечно для нас, оскільки це не наближає нас до миру і деформує сам переговорний процес.

Зверніть увагу ще на одну частину стратегії Кремля – на підступність Путіна. В Кремлі з Віткоффом і Кушнером він обговорював поведінку Зеленського. Це ж не випадково, бо Путін користується кожною можливістю, аби розсварити Трампа з Зеленським. Тому Володимиру Зеленському зараз, як і минулого року, треба бути обережніше у своїх публічних коментарях та заявах.

– Маєте на увазі його слова, що це не його робота “робити Трампа щасливим”?

– Так, ці та інші. Зеленський, виходячи зі своїх внутрішньополітичних інтересів, почав публічну полеміку з Трампом. Це піднімає його рейтинги, але шкодить нашим інтересам у переговорах з США і Росією. Було декілька таких, на мій погляд, не дуже доречних фраз в різних інтерв’ю. Певна емоція, такі натяки, зокрема навіть неприхована радість щодо перемоги демократів на виборах. Це точно не додасть позитиву в наших взаєминах з адміністрацією Трампа.

– Путін вже зараз відкинув всі варіанти, які запропонував Київ – енергетичне перемир’я та ненапад у Чорному морі. Про що ж тоді говорити під час другого раунду?

– Навіть якщо росіяни зараз не готові нічого виконувати, то нам все рівно треба просувати наші позиції в дипломатичному треку. По-перше, ось це гуманітарне перемир’я в Костянтинівці, яке пропонує Путін. У відповідь Київ має сказати: добре, давайте, але давайте проводити такі ж місії відразу й в інших населених пунктах, там, де вигідно не лише росіянам, але й нам.

По-друге, потрібен міжнародний контроль за розмінуванням і пересуванням військових сил і ресурсів там, де оголошене перемир’я. І так далі… Тобто Київ має викласти свої пропозиції, щоб Росія не домінувала на переговорах і американці не грали б в російську гру. Головним правилом цих переговорів має стати паритетність. Щоб ми домовлялися не лише про те, що хочуть росіяни, а й що хочемо ми, щоб це був компроміс.

Присутність європейців у переговорах не дає Москві домінувати в них 

– Віткофф заявив про залучення Європи до переговорів. А помічник Путіна Ушаков частково це спростував, поставивши умову, що європейці мають визначитися, за що вони виступають – за мир чи за війну. Це фактичне заперечення участі європейців?

– Це означає, що у росіян подвійна позиція. Я думаю, що з дуже високою вірогідністю європейців не буде саме в трьохсторонньому форматі. Тобто не буде чотирьохстороннього формату: Україна – Європа – США – Росія. Це не вигідно росіянам. Але може бути окремий трек переговорів з європейцями. Я, до речі, не виключаю, що в Абу-Дабі або в іншому місці, де вони будуть зустрічатися, в одній локації буде декілька засідань. Одна сесія – в трьохсторонньому форматі (США – Україна – Росія), інша сесія – окремі переговори росіян з європейцями. Можливо, теж за посередництва американців. Це як варіант.

– Чому Путін так вперто виступає проти залучення європейців, чого він боїться?

– Того, що буде порушена його монополія на ультиматуми в цих переговорах. При фактичній підтримці зі сторони Трампа Росія отримує більшість в трьохсторонньому форматі. А присутність європейців, які підтримують Україну, не дає Москві домінувати в переговорах. 

Американці в переговорах почали віддавати змістовну ініціативу росіянам

– Чому саме Путін і Трамп визначають, чи будуть європейці в переговорах, а не Україна і самі європейці?

– Тому, що саме американці – це рушійна сила переговорів. Вони ініціювали їх, запропонували трьохсторонній переговорний формат. Тому хто замовляє музику, той і диктує правила.

Але проблема американців для нас в тому, що вони почали погоджуватися на російські умови і почали віддавати змістовну ініціативу росіянам. І тому Путін побачив, що американці готові йти на поступки, і почав відверто диктувати умови. Тому європейцям зараз треба проявити жорстку позицію.

– А як нам, Україні, не попасти в цю російську пастку? Путін в рамках цих трьохсторонніх переговорів ставить Києву ультиматум, а Трамп де-факто його підтримує. У відповідь ми цілком природно відкидаємо ці ультиматуми, а потім Путін і Трамп знову звинувачують нас у зриві мирних перемовин.

– Ну ми ж не відмовляємось від переговорів. Пастка була б якраз в тому, якщо би ми відмовилися від переговорів. От тоді в Кремлі зраділи б і сказали: оце те, що треба, щоб переговори були у них лише з американцями, без України. Зараз пастки ще немає, зараз для нас є ризики і виклики.

Я поки не бачу чогось апокаліптичного для нас тут. На переговорах ситуація складна, але не критична. Просто треба розуміти, що зараз іде гостра тактична боротьба за подальшу перспективу. І абсолютно очевидного і швидкого результату тут не буде. Окрім обміну полоненими, в перспективі можна вийти на морське перемир’я і так далі. Але очікувати, що найближчим часом, до кінця року буде припинення війни, не варто.

Путін вирішив вимагати нову архітектуру безпеки для всієї Європи

– Про нову безпекову архітектуру Європи, яку просуває Путін. Він не зміг переступити через Україну, а вже висовує стратегічні вимоги до НАТО, де Альянсу бути в Європі, а де – ні. Він настільки відірваний від реалій? 

– Це гра Москви на підвищення ставок. При неофіційній, але фактичній підтримці Трампа Путін вирішив вимагати нову архітектуру безпеки Європи, відведення НАТО на кордони 91-го року. В Кремлі відчули, що американці готові йти на поступки і готові розглядати те, що пропонує Росія. Тому вони зараз висувають ультиматуми не лише нам, а й європейцям, сподіваючись, що через американців можуть нав’язати такі переговори.

Я абсолютно переконаний, що росіянам це не дасть жодного результату. Самі європейці на це не погодяться. Зокрема і тому, що всі рішення НАТО потребують консенсусу всіх його членів. А Польща, країни Балтії і більшість східноєвропейських країн будуть категорично проти того, щоб погоджуватися на російські вимоги. Зокрема це стосується виведення військ НАТО та американських баз із цих країн. Це абсолютно неприйнятно і не спрацює.

– Але рішення про вивід американських військ з тієї ж Європи – це одноосібна прерогатива Трампа, а він схиляється до цього вже давно.

– Ні, американці не повністю виходять з Європи. І тут має значення не лише намір Трампа. В Пентагоні є заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі, один із головних стратегів Пентагону в адміністрації Дональда Трампа, який формує нинішню військову доктрину США щодо Європи, України та Китаю.

І він автор концепції НАТО 3.0, суть якої така: США зберігають в НАТО ядерну і стратегічну парасольку – контроль над стратегічною ситуацією, використання ядерної зброї, використання стратегічної зброї, стратегічні ракети, авіація і так далі. Американські бази, і в основному це бази протиракетної оборони – Польща, Румунія і так далі.

А в простих, конвенційних військових конфліктах в Європі без ядерної зброї американці тепер не братимуть участь. Тобто американці не хочуть брати на себе відповідальність за звичайні війни в Європі. Тут вони прямо кажуть європейцям – це ваш клопіт. Наприклад, почне Росія війну проти країн Балтії, воювати з Росією маєте ви, європейці. Якщо ж виникне загроза застосування ядерної зброї, тоді американці можуть втрутитись. Тобто американці повністю з Європи не виходять.

Крім того, присутність, наприклад, американської бази в Польщі – це важливий інструмент політики США. Я не думаю, що вони відмовляться від неї вже зараз. Тим більше, поки про це будуть вестись  переговори, то Трамп вже зійде з позиції президента США.

У Києва є всі можливості утримати наші переговорні позиції

–  Путін, кажучи російською, взагалі “закусил удила”. Він навіть почав вимагати виходу з НАТО Фінляндії, а Естонія, Латвія і Литва мають відмовитись від натівських чи американських баз на своїй території…

– Це ейфорія від підтримки Трампа – чому б не спробувати більше відкусити, ніж можеш. Але ці російські забаганки не спрацюють. Вони просто будуть заблоковані країнами – членами НАТО. І причому не одною країною, а цілою групою країн. В цьому не зацікавлені країни Балтії, Польщі, Румунії, Фінляндії та інші. Це в Путіна просто розігрався апетит, і він хоче нав’язати американцям і європейцям свої вимоги.

– Але Трамп не просто віддав ініціативу Путіну, він просто підігрує йому. Як можна інакше розцінити те, що під час переговорів в Абу-Дабі знову був обмежений доступ Starshield для українських військових на фронті?

– Все виглядає, на жаль, саме так. Це спосіб тиску на переговори. Знову Трамп і Маск вирішили через особисті образи продемонструвати Зеленському, що їм є чим відповісти. Тут мотиви можуть бути різними. Ми точно не знаємо, але більш вірогідно, що так. І це послаблює наші позиції на фронті.

Хоча тут у нас з’явилась контрможливість – через Конгрес, більшість в якому отримали демократи, вимагати розслідування цієї ситуації.

Але періодично тиск з боку Трампа на Київ буде, як він був і минулого року. Тож тут теж немає нічого нового. Поки буде Трамп президентом США, поки будуть такі переговорники з боку США, на жаль, тиск на нас буде.

– Що ж ми маємо в фіналі, а точніше, напередодні другого раунду переговорів?

– Кожна сторона намагається нав’язати свою позицію. Росіяни спробували піти в жорстку атаку, нав’язати нам свої позиції – не спрацювало. Проте вони хочуть зберегти за собою переговорну ініціативу. А ми будемо відбивати цю атаку і діяти разом з Європою. Я думаю, що у нас є всі можливості утримати наші переговорні позиції, але треба розуміти часовий лаг. Такі переговори не завершуються швидко, це місяці, може й більше.

Зараз йде тактична боротьба за порядок денний, за тематику переговорів, за домінування на переговорах. Але реальні переговори про умови завершення російсько-української війни і за участь Європи будуть не раніше другої половини наступного року.

– У першому раунді всі забули чи просто вивели за дужки головний камінь спотикання – територіальне питання, статус окупованих Росією територій…

– Не забули, а саме поки що відклали. Судячи з різних витоків і публікацій, тема присутня, інша річ, що вона дійсно не на першому плані. Причина – розуміння всіх сторін, що зараз це тупикова тема. Територіальне питання залишається на порядку денному, але є розуміння, що зараз це глухий кут і далі його ніяк не просунеш. Тому вирішили з тактичних міркувань обговорювати безпекові питання, гарантії безпеки, безпеку архітектури Європи. Для того, щоб спробувати знайти питання, за якими можна домовитись.

Источник: kp.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *