Володимир Фесенко – про можливі вибори у листопаді, непотрібність монобільшості та кандидатів у президенти

Фото: wikipedia.org Підпишіться на нас в Google додати зараз

За календарним планом Верховної Ради у народних обранців мають початись літні канікули. Але піти на відпочинок зараз, такої гарячої пори, – це очорнити себе в очах виборця. Тим більше, що перед депутатами стоїть безліч критично важливих законопроєктів – від військових до соціальних та економічних. Їхнє ухвалення ускладнюється й тим, що парламентська більшість усе більше розпадається і втрачає свою ефективність. А тут ще й чутки про можливі вибори восени… Про конкуренцію чинному президенту, розпад “монобільшості” та ефективність Парламенту кореспондент Коротко про розпитав політолога Володимира Фесенка.

Підготовка до виборів може змінити плани Ради

– За планом у депутатів парламенту – літні канікули. Але відпочивати в такий час – це удар по іміджу законодавців. Чи підуть вони у відпустку, чи формально залишаться на роботі, а приховано підуть відпочивати (робота в комітетах), як це вже було під час цієї війни?

Політолог Володимир Фесенко. Фото: telegraf.com.ua

– Офіційної відпустки у депутатів немає з початку війни. Але офіційно вони не працюватимуть у пленарному режимі до 24 серпня. Поки що, наскільки я знаю, складається саме така ситуація, що пленарних засідань не планується до Дня Незалежності. Там далі може бути урочисте засідання 24 серпня, яке й відкриє політичний сезон. Хоча не виключені й нештатні ситуації, які можуть вимагати від депутатів повернутися до прямої роботи.

Судячи з інформації, яка з’являється, якщо у президента Зеленського остаточно вирішать спробувати вийти на вибори восени, то треба буде змінювати виборче законодавство, закон про воєнний стан. Тоді це треба робити вже зараз і надшвидкими темпами. Бо зараз по факту у країни до них абсолютно немає організаційної, юридичної, нормативної готовності. Зараз просто нереально їх провести, оскільки немає як законодавчих змін, так і грошей на вибори не виділено. Тобто немає організаційної готовності до проведення виборів за 3-4 місяці. Якщо вони будуть наприкінці листопада, то вже зараз треба ухвалити необхідні законодавчі зміни, а далі в шаленому темпі починати організаційну підготовку до виборів.

– Якщо країна не готова до виборів, то чому зараз, наприклад, з’явилися чутки від інсайдів про зустріч Зеленського із Залужним і що той відмовився грати в команді президента?

– А тут нема чому дивуватися. По-перше, спроби Зеленського переконати Залужного, щоб він не йшов на вибори, були й раніше. Ще півтора року тому Єрмак їздив до Лондона, розмовляв із Залужним, і той відмовився знімати свою кандидатуру.

Зараз з’явилася інформація, причому з’явилася вона в «Українській правді», що Залужного знову вмовляли відмовитися. До речі, це дуже важлива новина, що він сказав, що піде на вибори. Чому це відбувається? Тому що зараз у Зеленського зростає рейтинг, і для нього виникла сприятлива можливість вийти на вибори. Але є дві потенційні перешкоди. Перша, як я вже казав, неготовність країни до виборів. А друга – це те, що Зеленський може програти двом кандидатам.

– Залужному, Буданову, а може, нинішньому очільнику Міноборони Федорову?

– Федоров – ні. По-перше, він не заявляє про свої амбіції, він у команді президента, він, найімовірніше, може очолити список президентської партнерської партії, але точно на президентські вибори він не збирається.

Тому це Залужний насамперед і Буданов. Але Буданов зараз у команді президента, і з ним ще можна домовлятися. Тобто залишається Залужний як головний рейтинговий суперник Зеленського. У інших Зеленський виграє. І оскільки зараз така сприятлива можливість із рейтингами, то, мабуть, у Зеленського вирішили: куй залізо, поки гаряче, тому й намагалися переконати Залужного, що він має відмовитися.

Виборець готовий більше голосувати «за» оновлення влади, ніж особисто «за» Залужного

– А чи не занадто переоцінена вага Залужного, адже його рейтинговий кейс – це все заслуги минулого, а зараз він узагалі не є активним гравцем в українській політиці?

– Тут справа зовсім не в самому Залужному, а в тому, що у значної частини суспільства є втома від влади, яка вже 7 років не змінюється. Ще одна частина суспільства категорично не сприймає самого Зеленського. І ще є значна частина суспільства, яка хоче оновлення влади. Залужний – лише інструмент, він дійсно не є активним політичним гравцем.

Щодо кейсу минулих заслуг, то дійсно його рейтинги просіли за останні 2 роки. 2 роки тому він випереджав Зеленського, за різними даними, у другому турі від 30 до 40%. Зараз же розрив уже не такий великий. Тому тут справа не в тому, що хочуть Залужного, а в тому, що хочуть зміни Зеленського.

– Але той же Буданов – більш модерновий кандидат, добре воював, знається на тонкощах держуправління, та й молодший за віком?

– Ну це вже вибір кому на який смак. Але комусь може не подобатися те, що він зараз у команді Зеленского. Для тих, хто категорично не сприймає Зеленського, це як вирок: він пішов на співпрацю із Зеленським, значить, він не їхній кандидат. Безумовно, комусь подобатиметься Буданов, комусь Залужний. Тут питання в тому, хто із Зеленським вийде у другий тур. Саме він має досить великі шанси виграти у нього президентські вибори. Поки що більше таких шансів у Залужного, тому що він за першим туром випереджає Буданова. У інших кандидатів – Порошенка, Тимошенко, Разумкова і так далі – таких шансів узагалі немає.

– Чи є реальна загроза, що вибори відволікатимуть найвище керівництво країни від війни, фронту, якщо врахувати, що воно водночас братиме участь у виборах?

– Певною мірою так. І цей аргумент використовуватиметься противниками виборів під час війни. Ще один аргумент, який теж фігуруватиме, – це ризик розколу країни під час війни. Якщо з боку президентської команди буде намагання провести вибори восени, то воно може наштовхнутися на серйозний спротив, бо до цього буде критичне ставлення значної частини суспільства. За останніми опитуваннями, понад половина українців проти проведення виборів під час війни. Ну і в парламенті теж немає консенсусу в цьому питанні, і багато хто буде проти. Тобто існує ризик розколу і того, що цим може скористатися ворог.

Зеленський та Залужний за рейтингами – найбільш реальні кандидати на перемогу у виборах. Фото: president.gov.ua

Насамперед – закони для виконання програми Ukraine Facility

– Якщо ж депутати все-таки залишаться на роботі, то що вони мають встигнути за два місяці до осіннього політичного сезону? Щодо грошей для військових, соціальних виплат, законів та іншого?

– Насамперед це законопроєкти, пов’язані з європейською інтеграцією України. Це Ukraine Facility – чотирирічна програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу загальним обсягом 50 мільярдів євро на період із 2024 по 2027 роки. Нагадаю, головна суть програми – «гроші в обмін на реформи». ЄС надає фінансування не просто так, а траншами кожні три місяці, і лише тоді, коли Україна виконує чітко прописані вимоги (індикатори) щодо реформування судів, антикорупційних органів, енергетики та економіки.

– А що стосується грошей для військових, соціальних виплат, що мають ухвалити депутати?

– Якраз і виконати всі наші законодавчі зобов’язання саме за цією програмою Ukraine Facility. У бюджеті грошей на все це немає, їх треба знайти. Тому виконання саме цієї програми й дасть кошти військовим та виплати соціалки. Зараз у нас більше половини бюджетної частини, плюс ще військові витрати, формується за рахунок допомоги від наших партнерів. А щоб отримати цю допомогу, потрібно голосувати за конкретні законопроєкти, пов’язані з конкретними реформами щодо європейської інтеграції.

– А що потрібно зробити парламенту з підозрами НАБУ щодо деяких депутатів (загалом НАБУ оголосило підозри вже понад 30 народним депутатам поточного скликання)?

– Там щодо кожного депутата своя процесуальна логіка. Стосовно Юлії Тимошенко вже справа до суду передана, відносно когось іде слідство. Тут немає якогось одного алгоритму. Але я можу висловити свій суб’єктивний погляд: якщо президентська команда вирішить піти на вибори восени, то чекайте нових численних витоків. Буде “Міндичгейт-3” і з’явиться дуже багато інформації, яка стосуватиметься найближчого оточення президента.

Монобільшість «Слуг народу» зараз уже не має жодного значення

– А чи не є всі ці справи НАБУ дамокловим мечем для монобільшості, яка все більше втрачає свою монолітність та продуктивність?

– Ні, більше того скажу: монобільшість «Слуг народу» зараз уже не має жодного значення. Де-факто рішення в парламенті вже давно ухвалює не вона, а просто фактична більшість. Це частина «Слуг народу», приблизно 170 чоловік, плюс депутати-мажоритарники, іноді депутати від опозиції – це ще від 60 до 80 осіб.

Скажу навіть більше: якщо відбудеться юридичний розпад «Слуг народу» і їх стане менше ніж 225, то це також не матиме жодного значення. Тому що розпустити Верховну Раду під час війни не можна. Створити нову більшість із великою ймовірністю також не вийде. Тому я зараз не бачу жодного значення в тому, яка надалі буде доля “більшості”.

– Якщо альтернативи парламенту зараз немає, то як лікувати цей організм, які ліки має задіяти Володимир Зеленський?

– А навіщо його лікувати, він і так працює. Не ідеально, але працює. За п’ятибальною системою я поставив би трієчку, за 12-бальною – шість. Необхідні рішення вони ж ухвалюють, серед яких складні й непопулярні рішення. Депутати або відкладають їх, або шукають компромісні варіанти. Проблема не в тому, що парламент погано працює. Ось конкретний приклад: парламент проголосував складний і не дуже популярний законопроєкт про цифрові платформи. А президент його підписав? Ні. Тобто, в принципі, програму-мінімум Верховна Рада виконує.

– А як же тоді підняти якість їхньої роботи з трієчки на п’ятірку?

– Це неможливо. У нас п’ятірку роботі парламенту, я навіть не пам’ятаю, коли можна було поставити. Можливо, у 2022 році, коли треба було під час війни невідкладно реагувати на неї. І парламент у своєму «турборежимі» голосував усе, що треба. Але й тоді хоч швидкість і була, зате страждала якість законів. На жаль, у нас завжди з цим були проблеми.

– А всі ці фактори, про які ми з вами говорили, загрожують якимись критичними, тектонічними процесами для країни?

– Ні, великих ризиків я не бачу. Ризик буде лише в тому разі, якщо у нас поєднаються кілька чинників: виникнення гострої внутрішньої політичної кризи, криза з легітимністю Зеленського та ситуація на фронті. Поки що такого немає, і я думаю, що не буде. З Радою можуть бути проблеми, але це не так критично, як здається.

Источник: kp.ua