17 січня перестало битися серце відданого сина України Віталія Кайстрюкова. У мирному житті Віталій був дбайливим господарем та сім’янином. Разом із дружиною Оксаною виховав двох синів: Валерія та Ігоря. Йому навіки 51, повідомляє Радіотехнічний факультет КПІ імені Ігоря Сікорського.
ВІДЕО ДНЯ
«Віталій опанував фах верстатника широкого профілю та оператора станків з ЧПУ. Свій професійний шлях розпочав у стінах рідного училища: з 1995 року працював лаборантом, а згодом — майстром виробничого навчання. Паралельно здобував вищу освіту на Радіотехнічному факультеті КПІ. Віталій ніколи не стояв осторонь долі своєї країни. Під час Революції Гідності він активно висловлював свою громадянську позицію, долучився до громадського формування „Самооборона Фастівщини“, яке згодом очолив. Був борцем за справедливість, брав активну участь у житті громади та сесіях міської ради», — йдеться у повідомленні.
Коли війна прийшла на схід України, Віталій не зміг залишитися вдома. Склавши присягу на вірність українському народові у 40-й бригаді тактичної авіації, у 2016 році підписав контракт із ЗСУ. Виконував бойові завдання на Луганщині у складі 24-ї Сумської бригади реактивної артилерії. Після закінчення контракту у 2018 році повернувся до цивільного життя, працював столяром у будівельній фірмі.
Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року знову змінило його життя. Дізнавшись, що старший син потрапив в оточення на відтинку траси Нова Каховка — Херсон, Віталій без вагань покинув роботу і став до лав 1129-го зенітного ракетного Білоцерківського полку. Там він служив пліч-о-пліч зі своїм сином Валерієм на посаді водія-електрика.
РЕКЛАМА
Фатальним став день 8 січня 2026 року. Повертаючись з бойового завдання поблизу населеного пункту Білозерське, автомобіль екіпажу був атакований ворожим FPV-дроном. Віталій отримав тяжкі поранення. Його побратим, який також зазнав травм, зміг надати першу домедичну допомогу та евакуювати Віталія до стабілізаційного пункту. Того ж дня пораненого доправили до лікарні ім. Мечникова у Дніпрі. Лікарі до останнього боролися за його життя, але поранення виявилися несумісними з життям.
17 січня 2026 року Віталій відійшов у вічність. Поховали його у рідному Фастові.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про загибель у бою на Харківщині загинув електрика з Буковини.
РЕКЛАМА
Джерело