Від 30 до 80 тисяч гривень щомісяця необхідно заробляти в Україні, щоби взяти іпотечний кредит на своє житло. Проте показники іпотечного кредитування в Україні за 2025 рік перевищили довоєнні.
ВІДЕО ДНЯ
Так, за словами Олени Дмитрієвої, першої заступниці голови правління «Глобус Банку», за підсумками 2025 року на первинному ринку було видано вдвічі більше іпотечних кредитів, ніж у 2024 році: 1467 проти 747, і на 20% більше, ніж у 2021-му, коли було надано 1217 іпотек. На її думку, такі цифри свідчать про суттєве пожвавлення сегмента новобудов, який ще нещодавно залишався для більшості покупців надто дорогим чи ризикованим. Водночас частка продажу житла в кредит поки що залишається невисокою — лише 0,9% кількості квартир на початкових стадіях будівництва.
Олена Дмитрієва наголосила, що ключовим рушієм цього процесу залишається державна програма «єОселя». Сьогодні 99% усіх кредитів на первинному ринку припадає саме на неї. І це, по суті, головна характеристика нинішнього іпотечного ринку: саме держава дає поштовх кредитуванню новобудов, тоді як без такого механізму розвиток цього сегмента був би набагато повільнішим. Адже, як зазначила банкір, на первинному ринку фактично працюють лише 6 банків із 16, які загалом надають іпотечні кредити.
«Іпотека дедалі відчутніше стимулює появу нової пропозиції на ринку: коли кредитні кошти спрямовуються в новобудови, вони працюють значно ширше, ніж просто на купівлю квартири. Вони підтримують будівництво, суміжні галузі, зайнятість та внутрішній попит», — пояснює Олена Дмитрієва.
РЕКЛАМА
За її словами, попри позитивну кредитну динаміку, будівельний сектор ще далекий від довоєнних показників. У 2025 році в експлуатацію було введено лише 63% квартир від рівня 2021 року. Більше того, порівняно з показниками 2024 року кількість прийнятих в експлуатацію квартир дещо зменшилася, що свідчить про вразливість відновлення та збереження низки факторів стримування для забудовників.
Крім того, кількість квартир на початку будівництва у 2023−2025 роках становить лише 65% від кількості квартир, прийнятих в експлуатацію. Тобто ринок поки що більше добудовує вже розпочаті об'єкти, ніж активно запускає нові. Хоча у 2025 році нове будівництво пожвавилося (на 53% нових квартир було більше, ніж у 2024 році), його обсяг все одно становив лише 44% від рівня 2021 року.
Дмитрієва також наголосила, що наразі комерційні банки все ще обережніше ставляться до класичної «первинки», ніж до кредитування купівлі готового житла від забудовника. 2025 року на придбання готового житла у забудовника було видано 3249 кредитів, тоді як безпосередньо на первинному ринку — 1467. Тобто готове житло кредитувалося у 2,2 рази активніше.
РЕКЛАМА
Олена Дмитрієва також нагадала про останні зміни у програмі «єОселя», затверджені постановою КМУ № 1637. Зокрема, до пільгових категорій громадян, які можуть отримати кредит під 3%, було віднесено мобілізованих військовослужбовців. Змінено й види фінансування, на які можуть бути придбані майнові права на житло: додано друге та подальші відчуження майбутнього об'єкту житлової нерухомості, але виключено можливість фінансування за договорами купівлі-продажу деривативу.
Також було запроваджено нові параметри площі та вартості житла: нормативна площа тепер становить 52,5 кв. м для сім'ї з однієї чи двох осіб та додатково 21 кв. м на кожного наступного члена сім'ї, а максимальна площа квартири обмежена 115,5 кв. м. Водночас вартість 1 кв. м та загальна вартість житла не можуть перевищувати встановлені граничні показники більш ніж на 10%, при тому, що гранична вартість квадратного метра була збільшена вдвічі.
Перші результати цих змін помітні. У березні 2026 року на первинному ринку було видано рекордні 240 кредитів. Водночас скоротилася частка дорогих квартир у кредит: якщо у 2025 році житло дорожче за 3 млн грн склало 37% серед придбаних в іпотеку квартир, то у березні 2026 року — вже 24%. Також значно зменшилась площа придбаного у кредит житла: квартири до 50 кв. м у березні 2026-го обрали 62% позичальників проти 37% у 2025 році.
Тим часом народний депутат України Данило Гетманцев заявляє, що чинні держпрограми кредитування є недостатніми й потрібні нові рішення.
РЕКЛАМА
Фото Pixabay