В ГУР МО, де раніше розповідали про російські ударні БпЛА з ПЗРК на борту, детально розібрали новий дрон-камікадзе «Гєрань-5».
ВІДЕО ДНЯ
«Безпілотник нагадує іранський Karrar, більшість блоків ідентичні аналогічним блокам з інших алабузьких „Гєранєй“, а противником опрацьовується можливість запуску дрона зі штурмовика Су-25», — зазначають в Головному управління розвідки.
Основні характеристики:
- повна злітна маса — 850 кг;
- крейсерська швидкість — 450−600 км/год, що суттєво перевищує показники «ґєрань-3»;
- тривалість польоту — близько 2 годин;
- оціночна дальність — до 950 км;
- максимальна висота — 6 км (фактично зафіксоване застосування — від 200 м до 3 км).
В якості силової установки використовується китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою в 200 кгс (1960 ньютонів).
РЕКЛАМА
Безпілотник має аналогічні до інших «ґєранєй» компоненти: польотний контролер FCU, інерціальну навігаційну систему SADRA/MINSOO, супутникову навігаційну систему «комєта-М12» з 12-елементною CRP-антеною, систему передачі телеметричних даних Tracker V3 на базі мікрокомпʼютеру Raspberry та 3G/LTE модемів, MESH-модем Xingkai Tech XK-F358 тощо.
Обшивка фюзеляжу, крила та хвостове оперення виготовлені з вуглецевого волокна, силова конструкція — з алюмінієвого профілю та заліза. Для маркування апаратів противник застосовує аналогічну для модифікацій «ґєрані-2» з ракетами Р-60 та ПЗРК експериментальну серію «Э». Ідентифікована електронна компонентна база має походження з трьох країн — КНР, США та Німеччини.
«Розширення номенклатури російських засобів ураження, зроблених за іранськими прототипами, а також продовження використання компонентної бази виробників з країн вільного світу свідчить про необхідність посилення зусиль щодо блокування доступу держав-агресорів до технологій», — додали в ГУР МО.
РЕКЛАМА
Раніше в Головному управлінні розвідки зазначали, що противник з метою примусити Україну підписати неприйнятні капітуляційні вимоги розглядає варіант атакувати стратегічні об’єкти енергосистеми нашої держави: підстанції передачі електроенергії, які забезпечують роботу українських АЕС.
Фото ГУР