Сенатори переважною більшістю голосів проголосували за просування широкомасштабного законопроєкту про санкції проти росії, який сенатор-республіканець Ліндсі Грем прагнув просунути до своєї смерті.
ВІДЕО ДНЯ
Президент США Дональд Трамп уже зараз має широкі повноваження для запровадження санкцій проти рф, однак майже ними не користувався через своє особливе ставлення до володимира путіна. Також йому дозволяється призупиняти дію будь-яких санкцій, якщо він пояснить своє рішення Конгресу. Через це жорсткі санкції можуть бути значно послаблені або взагалі не набути чинності, йдеться у статті The Washington Post під авторством колумніста і старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин Макса Бута.
Ще більшою проблемою автор статті назвав розділ, який наділяє президента правом запроваджувати мита до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російської нафти чи природного газу. Водночас для російських товарів, що постачаються до США, документ передбачає можливість встановлення мит у розмірі до 500%.
В червні найбільшими покупцями російської сирої нафти були Китай, Індія, Туреччина, Євросоюз і М’янма. Найбільше російського природного газу закуповували ЄС, Китай, Японія, Південна Корея та Туреччина. Усередині Євросоюзу найбільшими покупцями російського викопного палива залишалися Угорщина, Франція, Іспанія, Бельгія та Словаччина — усі ці держави потенційно можуть потрапити під дію 100-відсоткових мит. Водночас Японія, Південна Корея та країни ЄС можуть отримати винятки, адже законопроєкт передбачає незастосування мит до держав, де імпорт російського газу становить менш як 15% загального російського експорту, якщо вони здійснюють «суттєві кроки» для скорочення закупівель. При цьому саме адміністрація президента США визначатиме, що саме вважати такими «суттєвими кроками».
РЕКЛАМА
Документ дозволяє, але не зобов’язує президента запроваджувати 100-відсоткові мита проти п’яти основних країн, які «сприяють обходу санкцій щодо російської нафти». Законопроєкт не уточнює, про які саме держави йдеться, однак серед можливих кандидатів називають Китай, Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати, Вірменію та Казахстан.
На переконання Бута, Конгрес не повинен надавати Трампу ще більше повноважень для запровадження масштабних мит.
Саме через ці ризики багато сенаторів-демократів не поспішали підтримувати законопроєкт Грема. Зрештою більшість із них проголосувала «за», прагнучи продемонструвати підтримку Україні.
РЕКЛАМА
Бут наголосив, що підтримує ідею посилення тиску на рф, однак сподівається, що Палата представників під час розгляду законопроєкту у вересні внесе до нього зміни: вилучить положення про мита та зробить інші санкції обов’язковими.
Конгрес не повинен ухвалювати закон із такими суттєвими недоліками, якщо їх можна легко усунути. Після вилучення положення про мита Трамп може накласти на документ вето, однак у разі підтримки оновленої версії двома третинами членів обох палат Конгресу закон усе одно набуде чинності, зазначив він.
Крім того документ варто об’єднати із законопроєктом, що зобов’яже Міністерство фінансів США передати Україні заморожені російські активи, які перебувають під американським контролем і, за різними оцінками, становлять від 19 до понад 50 млрд дол.
Нагадаємо, законопроєкт Грема-Блюменталя (Sanctioning Russia Act) — це двопартійна ініціатива, спрямована на суттєве посилення економічного тиску на росію та її торговельних партнерів.
РЕКЛАМА
Санкції будуть запроваджені проти керівництва рф, державних банків, енергетичного сектору та так званого «тіньового флоту». Трамп також хоче додати до цього законопроєкту санкції проти Ірану.
Президенту США нададуть повноваження запроваджувати вторинні мита до 100% щодо країн, які продовжують закуповувати значні обсяги російської нафти, газу та інших енергоносіїв. У початковій версії йшлося про 500%, однак після переговорів документ пом'якшили до максимально 100%.
Також передбачена можливість для президента тимчасово відкладати застосування окремих санкцій або мит, якщо це відповідає національним інтересам США.