В Києві 25 жовтня відбулась мирна акція на підтримку цивільних полонених «Осінь полону».
— Сьогодні минає 1177 днів відтоді, як співробітники російської фсб викрали мого сина Сергія Офіцерова в окупованому на той час Херсоні, — розповів «ФАКТАМ» один з учасників акції Геннадій Офіцеров. — Знаю, що російські спецслужби сфабрикували звинувачення проти десятьох чоловіків (серед них мій син) в тому, що вони разом начебто готували замахи на колаборантів і чинили інші дії проти окупантів (фсб такий «пузир» надула, що страшне). Одна людина з цих десяти загинула від катувань ефесбешників. Тож лишилося в живих дев’ятеро, і в медіа фігурантів сфальшованої кримінальної справи стали називати «херсонська дев’ятка». До викрадення мій Сергій знав з цієї групи лише одну людину — свого племінника Сергія Ковальського.
«Раніше я засмучувався через те, що син ще не має власної родини, але за нинішніх обставин, мабуть, і добре, що він не одружений»
— Ефесбешники викрали сина на моїх очах, адже це сталося в мене вдома, — продовжує Геннадій Офіцеров. — Сергій жив окремо. Третього серпня 2022 року він прийшов до мене приблизно о третій годині дня. Хвилин через 15 у двері хтось подзвонив. Я навіть у вічко не подивився, щоб побачити, хто ж то прийшов. Навіть не спитав, хто там. Розумієте, коли живеш в окупації, небезпечно таке питати: раз дзвонять — відкривай. А то незчуєшся, як «асвабадітєлі» двері виб’ють. Тож я не барився, відчинив. До квартири увірвалися троє чоловіків в цивільному. В одного в руках був пістолет. Не представилися, документів не пред’явили. Син сидів в кріслі біля столу. Його спитали: «Офицеров Сергей?» — «Да». Вони кинули його на підлогу, зв’язали руки стяжкою й повели з квартири. Я вибіг за ними на сходову клітку, спитав, куди везуть сина. «Он сам придет. Марш в квартиру!», — відповів один з ефесбешників. Я кинувся до балкона й побачив, що мого сина ведуть по двору з нахиленою спиною й мішком на голові.
ВІДЕО ДНЯ
Сергій Офіцеров. Фото зроблене в окупованому тоді Херсоні, 4 травня 2022 року (фото надано Геннадієм Офіцеровим)
Потім сусідка розповіла, що ефесбешники були на двох машинах. Один співробітник чатував про всяк випадок у дворі.
РЕКЛАМА
Я знайшов можливість повідомити про те, що сталося, моїй колишній дружині — матері Сергія. Вона пішла на квартиру сина, дізналася, що його доставили туди та вчинили обшук. А потім повезли невідомо куди. Ми три місяці не мали жодної звістки про Сергія, хоча я ходив по відділках поліції окупантів, СІЗО, колоніях, в’язницях, сподіваючись отримати хоч якусь інформацію про нього. Тільки, коли його відправили з Сімферополя до москви, в СІЗО Лефортово, моїй колишній дружині зателефонувала адвокатка та повідомила, де син. А до того один хлопець, якого окупанти випустили з катівні, розповів, що Сергій живий, знаходиться в тій катівні.
— Син здогадувався, що його можуть арештувати?
— Наскільки мені відомо, ні. У мене також жодних підозр щодо цього не виникало.
РЕКЛАМА
— Скільки Сергію років?
— Він вже не молодий — 49 років.
— Має власну родину, дітей?
— Ні, не має. Раніше я через це засмучувався, але за нинішніх обставин, мабуть, і добре, що ще не одружений.
«Сподіваюсь на те, що сина й людей, які проходять з ним по цій справі, вдасться звільнити в рамках обміну полоненими»
— Чим він займався до арешту?
РЕКЛАМА
— За спеціальністю син столяр. Виготовляв двері. До політики, війська, спецслужб жодного відношення не має. Ефесбешникам була потрібна гучна кримінальна справа, тож вони й вигадали «херсонську дев’ятку».
— Ви спілкуєтесь з родичами людей з цієї дев’ятки?
— Так, ми всі постійно на зв’язку. Ще раз скажу: до арешту люди, яких ефесбешники об’єднали в «херсонську дев’ятку», не були всі знайомі. Сергій знав серед них тільки свого племінника.
Важливо сказати, що, хоча сина викрали третього серпня 2022-го, проте кримінальну справу проти нього відкрили тільки на початку жовтня, коли перевели в Сімферополь. Що було до того? Жахливі тортури в катівні фсб в Херсоні. Сину, як я розумію, довелося підписати все, що хотіли ефесбешники. Якби відмовився, забили б до смерті.
Читайте також: «Ти ж „азовець“, то терпи»: українському військовополоненому, що дивом вижив в Оленівці, лікарі в окупованому Донецьку робили операцію без наркозу
— Сергій — ваша єдина дитина?
— Ні. Ще маю доньку. Зараз вона живе за кордоном.
— Адвокат Сергія сумлінно захищає його інтереси, розповідає вам все, як є, чи ставиться до своїх обов’язків формально?
— Зараз захисник хороший. А спершу була адвокатка, яку призначили держоргани. Толку з неї майже не було. Але згодом з’явився адекватний адвокат. Він робить все, що можливо, щоб допомогти Сергію, спілкується зі мною та мамою сина. До того ж Сергію допомагають передачами місцеві волонтери.
Не вдаючись у деталі, скажу, що маю світлини й відео, на яких знято сина у неволі. Також маю його розповідь в залі суду про дуже жорстокі катування, які йому довелося пережити. Зокрема, про те, як Сергія били на допитах, як він декілька днів буквально висів на ґратах, як через тортури знаходився на межі смерті.
— Вам дозволяють листуватися з сином?
— Так, дозволяють. Але, на жаль, не всі листи він отримує — доходить лише десь половина. До речі, в неволі син захопився малюванням. На акцію «Осінь полону» я приніс одну з його робіт — «Зв'язані руки» — й подарував цей малюнок громадській організації «Цивільні в полоні».
Під час акції батько Сергія Офіцерова Геннадій подарував малюнок сина, зроблений в неволі, громадській організації «Цивільні в полоні». На фото Геннадій з активісткою цієї організації Кариною Дячук (фото надано Геннадієм Офіцеровим)
— В яких умовах росіяни зараз утримують вашого сина?
— У вкрай незадовільних: дуже погане харчування, на прогулянки не виводять, санітарні умови жахливі, побиття, приниження, медичної допомоги фактично немає. Якщо коротко, то українських в’язнів там вбивають — фізично та морально.
Цей малюнок Сергій Офіцеров намалював в СІЗО Лефортово (фото надано Геннадієм Офіцеровим)
Читайте також: Російські злочинці мають бути покарані: ідентифіковані прізвища 144 катів українських полонених
Зараз син в СІЗО Ростова. За прогнозом, десь в листопаді або грудні буде остаточно винесено судовий вирок. Всім дев’ятьом фігурантам сфальшованої справи висунули дуже важкі звинувачення в терористичній діяльності проти росії. Тож вироки очікувано будуть суворі. Я сподіваюсь передусім на те, що сина й людей, які проходять з ним по цій справі, вдасться звільнити в рамках обміну полоненими. Хоча з обміном цивільних бранців справи не надто добрі, проте все ж декого з них вдалося повернути. В тому числі засуджених до великих термінів ув’язнення.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про сержанта Нацгвардії, який пережив катування і страту в російському полоні під Покровськом.
На фото у заголовку: «Херсонська дев’ятка» на одному з так званих судових засідань (фото з відкритих джерел)