Як повідомляли «ФАКТИ», щонайменше 760 тисяч українців можуть не отримати належні їм пенсії в повному обсязі. Причина — у рішенні Кабінету міністрів, ухваленому влітку 2025 року. Щоправда, завдяки рішенню Київського окружного адміністративного суду ситуація може змінитися. Хоча влада робить все можливе, щоб цього не сталося.
Постанова КМУ № 821 — ціна питання 85 мільярдів грн та 750 тисяч доль
14 липня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 821, якою вирішив упорядкувати питання виплати заборгованостей пенсій, які суди змушували нараховувати та виплачувати Пенсійний фонд України. Ця проблема багато в чому стала результатом дії ПФУ щодо близько 1,8 млн переселенців з Донбасу, коли, прикриваючись постановою Кабміну № 637 від 12 березня 1993 року, їх змушували надавати довідки про стаж з окупованих підприємств, а потім не визнавали ці документи через печатки «народних республік».
ВІДЕО ДНЯ
Альтернативою цьому стали численні позови, які подавали до судів різних інстанцій та поступово вигравали пенсіонери. У результаті до осені 2025 року накопичилося 758 тисяч судових рішень, які зобов'язували Пенсійний фонд України заплатити майже 85 мільярдів гривень. Втім, влітку КМУ ухвалила ту саму постанову № 821, в якій головний зміст документа викладено у пункті № 6:
«Витрати на виплату пенсій за судовими рішеннями здійснюються в межах бюджетних асигнувань, відповідно до розпису державного бюджету та помісячного розпису доходів та видатків бюджету Пенсійного фонду України. Кошти надсилаються одержувачам, включеним до переліку станом на перше число місяця, що передує місяцю виплати».
РЕКЛАМА
Простіше кажучи, в бюджеті ПФУ треба було виділити спеціальний окремий рядок на оплату цих боргів, і витрати Фонду на рік не мали перевищувати цього розміру. На 2026 рік бюджет ПФУ передбачає на ці цілі 2 мільярди гривень. Як нескладно порахувати, при такому рівні асигнувань у 2 мільярди гривень на виплату всіх 85 млрд боргу піде близько 43 років. Тож багато пенсіонерів можуть до повного розрахунку просто не дожити.
Постанову № 821 скасувати — так вирішив суд
Прийнята минулого літа постанова № 821 викликала зрозуміле невдоволення пенсіонерів і її намагалися скасувати як таку, що суперечить Конституції та українському законодавству. Вдалося це зробити лише 4 березня 2026 року, коли Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення за позовом пенсіонера Дмитра Філіппова, інтереси якого представляла «Адвокатське бюро Івана Хомича». Позов був поданий у листопаді 2025 року, тобто рішення суд прийняв всього протягом 5 місяців.
У своєму позові основним аргументом позивач назвав те, що згідно з положеннями Конституції України основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України, а судове рішення є обов'язковим до виконання та забезпечується державою у порядку, визначеному законом. Крім того, позивач наголосив, що Кабінет Міністрів України не має повноважень змінювати умови пенсійного забезпечення або встановлювати додаткові обмеження щодо порядку виконання судових рішень, а закон про Державний бюджет України не може змінювати або звужувати права, визначені спеціальними законами.
РЕКЛАМА
Іншими словами, головним аргументом «проти» постанови стало порушення ним основних законів України, про що «ФАКТАМ» розповів Іван Олександрович Хомич, адвокат, засновник та керівник «Адвокатського бюро Івана Хомича».
За його словами, у своїй практиці він досить регулярно стикається з наслідками застосування постанови Кабміну № 821, оскільки вона безпосередньо торкається інтересів великої кількості пенсіонерів. Останні вже пройшли судовий шлях та отримали рішення на свою користь, але фактична виплата нарахованих сум відкладається чи суттєво ускладнюється. Це стосується лише тих судових рішень, які набули чинності після 14.07.2025 — дати набуття чинності зазначеної постанови.
Як зазначив співрозмовник «ФАКТІВ», проблема цього документа полягає в тому, що підзаконним актом Кабінет Міністрів фактично втрутився у сферу, яка має регулюватись виключно законом. Конституція України прямо передбачає, що засади соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються саме законами України. Також обов’язковість судового рішення та порядок його виконання мають ґрунтуватися на законі, а не на підзаконному нормативному акті.
Саме тому головна претензія до постанови № 821 полягає не лише в технічному визначенні черговості чи строків виплат. За словами юриста, «мова йде про ширшу проблему: Кабінет Міністрів фактично запровадив додатковий механізм обмеження реалізації права на пенсію та права на виконання судового рішення». Тобто людина може виграти суд, отримати рішення, що набрало чинності, але замість реального виконання стикається з фактичним відстроченням виплати на невизначений час. Ця постанова стала інструментом, за допомогою якого держава легалізувала невиплату вже присуджених сум, відкладаючи їх на майбутнє.
РЕКЛАМА
«Якщо сказати простіше, держава не може спочатку програти пенсіонеру справу в суді, а потім окремою постановою встановити такий порядок, за якого виконання цього рішення фактично стає залежним від додаткових бюрократичних чи бюджетних бар'єрів. Це і є суть порушення», — пояснив Іван Хомич.
За словами юриста, судове рішення від 4 березня можна розуміти саме в тому ключі, що Кабінет Міністрів не уповноважений підзаконним актом змінювати умови пенсійного забезпечення або встановлювати додаткові обмеження щодо виконання судових рішень, якщо такі обмеження прямо не передбачені законом. Окремо важливим є те, що закон про Державний бюджет також не повинен звужувати обсяг прав, гарантованих спеціальним пенсійним законодавством та Конституцією.
У результаті суд повністю прийняв аргументи сторони позивача і 4 березня в рамках судової справи № 320/51895/25 ухвалив рішення про відміну постанови № 821, у тому числі:
- визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
- зобов'язати Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.
Рішення суду
Все ще може змінитися
Проте, як наголосив у розмові з «ФАКТАМИ» адвокат Іван Хомич, рішення суду не є остаточним.
«Що стосується конкретно цієї справи, то я представляв інтереси позивача, і у цій справі суд першої інстанції визнав постанову № 821 протиправною. Водночас важливо відзначити, що на сьогодні це ще не остаточна крапка у суперечці, оскільки йдеться лише про рішення суду першої інстанції. На даний момент апеляційна скарга ще не подана», — наголосив Іван Хомич.
За словами юриста, якщо апеляція не буде подана у визначений процесуальним законом термін, або якщо рішення першої інстанції надалі залишиться чинним за результатами апеляційного перегляду, тоді воно набуде чинності та матиме відповідні юридичні наслідки. Іншими словами, виникне питання про приведення нормативного регулювання у відповідність до судового рішення й Кабінет Міністрів повинен буде реагувати на судове рішення та усунути порушення, встановлені судом.
Однак на практиці не завжди все відбувається автоматично та негайно. Якщо навіть після набуття рішенням чинності уряд не усуне відповідні порушення, це може призвести до нових хвиль судових позовів, зокрема щодо невиконання судового рішення, а також до подальших індивідуальних позовів з боку пенсіонерів, чиї права й надалі порушуватимуться. Тобто ризик нових позовів у такій ситуації є цілком реальним.
«На мою думку, ця справа важлива не лише для конкретного позивача. Вона стосується загального принципу: чи може держава після програного суду фактично обмежувати виконання рішень щодо пенсійних виплат підзаконними актами. Саме тому ця тема має принципове значення для дуже великої кількості українських пенсіонерів», — підкреслив Іван Хомич значення судового рішення від 4 березня.
Зміни без змін — Міністерство соціальної політики хоче залишити все як є
Судячи з дій Міністерства соціальної політики України, у відомстві визнали справедливість рішення суду і хочуть змінити порядок виплати заборгованості, правда таким чином, щоб усе залишилося по-старому.
Так, на сайті відомства Дениса Улютіна розмістили проєкт нової постанови Кабміну «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» замість скасованого № 82.
Втім, «новим» даний документ можна назвати вельми умовно, оскільки він включає той самий пункт № 6 з постанови № 821:
«Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата».
Іншими словами, держава, як і раніше, має намір виплачувати пенсіонерам компенсації за програні судові справи, виходячи з тих сум, які передбачені на ці цілі в бюджеті Пенсійного фонду. Простіше кажучи, нічого не зміниться, і замість скасованого судом порядку по постанові № 821 діятиме точно такий самий порядок, але затверджений постановою під іншим №.
Зауважимо, що саме такий висновок зробили 99% користувачів, які проголосували на сайті Мінсоцполітики України, де 1518 голосів були «незгодні» із запропонованим проектом і лише 21 (1%) з ним були «згодні».
Подібний варіант вирішення проблеми, на якому наполягають у Мінсоцполітики, видається дещо дивним, адже у бюджеті ПФУ на 2026-й рік «на формування резерву коштів» закладено 71 млрд 933 млн грн, і якщо частину з них направити на погашення боргів, то пенсіонерам доведеться чекати на гроші значно менше, ніж 43 роки. Однак з якоїсь причини таке рішення не спало на думку державним чиновникам.
У бюджеті ПФУ на 2026 рік «на формування резерву коштів» закладено 71 млрд 933 млн грн
Втім, крім виконання судових рішень щодо виплати заборгованості, ПФУ має багато інших способів, як «заощадити» на пенсіонерах. Один із таких способів може дати «економію» державі майже в 1 мільйон гривень за 3 роки лише на одному пенсіонері.