Ціною життя мужніх воїнів маємо Різдво. Днями у Ковелі провели у вічність оператора відділення електронної підтримки взводу управління роти радіоелектронної боротьби Володимира Бичика. Йому було 32 роки.
ВІДЕО ДНЯ
«У ранньому віці він втратив маму. З п’яти років виховувався в родині тата, де зростав разом із двома сестрами й братом. Був оточений турботою і увагою. Працював на місцевих будівельних і деревообробних підприємствах, — повідомив міський голова Ковеля Ігор Чайка. — Любив подорожувати з родиною, цінував прості речі й щирі моменти, хоча й не завжди вмів показати свої почуття близьким. Його життєвий шлях був непростим, але за будь-яких обставин він залишався добрим і чуйним».
Повномасштабна війна змінила його долю — Володимир став на захист України. 26 липня 2025 року його зарахували до складу 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого. На фронті Володимир був одним із найкращих бійців своєї бригади. 7 грудня 2025 року його представили до нагороди — відзнаки бригади за мужність і героїзм, успішне виконання бойових завдань.
«У цивільному житті він був небагатослівним — таким залишався і на службі, рідко ділився переживаннями та емоціями. Так сталося і цього разу: свою власну перемогу Володимир прийняв мовчазно, не привертаючи уваги. Рідні дізналися про відзнаку вже після його загибелі — як про тихе, але дуже промовисте свідчення мужності», — кажуть земляки.
РЕКЛАМА
Володимир загинув 18 грудня 2025 року поблизу Куп’янська на Харківщині під час виконання бойового завдання. Поховали захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
Раніше «ФАКТИ» писали про загибель під Бахмутом 46-річного воїна з Миколаївщини, родина якого півтора роки чекала та вірила у диво.
РЕКЛАМА
Джерело