Націоналізація «Мотор Січі» у 2022 році, яка відбулась на фоні арешту його багаторічного керівника Вячеслава Богуслаєва, могла бути використана як інструмент для встановлення неформального контролю над підприємством з боку колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми та людей із його управлінського оточення, йдеться у новому розслідуванні проєкту «Стоп Корупції».
ВІДЕО ДНЯ
Журналісти звертають увагу, що після переходу підприємства під контроль держави ключові керівні посади обійняли менеджери, які мають спільний карʼєрний бекграунд із Шурмою.
Так генеральний директор Олексій Нікіфоров раніше працював на «Запоріжсталі» та в структурах «Метінвесту». У 2012−2019 роках «Запоріжсталь» очолював сам Ростислав Шурма, який також керував Запорізькою обласною організацією «Опозиційного блоку».
Схожий професійний шлях має й Ольга Вагіс, яка певний час виконувала обов’язки керівника підприємства після Нікіфорова. Директор з управління персоналом Віталій Хрол у 2015 році балотувався до Запорізької облради від обласної організації «Опозиційного блоку», яку очолював Шурма. Голова наглядової ради Ігор Фоменко також раніше працював в «Укроборонпромі» у період, коли до його наглядової ради входив Шурма.
РЕКЛАМА
Окрему увагу у розслідуванні приділяється фінансовим показникам підприємства.
«Чисельність персоналу скоротилася приблизно з 10 тис. до менш ніж 3 тис. працівників, а доходи підприємства знижувалися у 2022, 2023 та 2025 роках. Це при тому, що під час війни попит на продукції підприємства зростав. Тим часом, щодо колишнього власника Вячеслава Богуслаєва, де факто, впродовж чотирьох років так і не має вироку суду», — йдеться у розслідуванні.
Розслідувачі також згадують пов’язаний із групою «Мотор Січ» «Мотор-Банк», активи якого на початку 2022 року перевищували 2,5 млрд грн, а після переходу під державний контроль раптово був визнаним неплатоспроможним та був ліквідований навесні 2026 року і задаються питанням, чи не очікує «Мотор Січ» така ж доля?
РЕКЛАМА
«Чи не є націоналізація та арешт колишнього власника маніпуляцією корпоративного захоплення?» — йдеться у сюжеті.
Намагаючись отримати позицію самого Ростислава Шурми, який перебуває в розшуку у справі НАБУ та САП щодо виплат окупованим територіям, журналісти «СтопКору» вирушили до Німеччини.
Проте поспілкуватися з ним не вдалося — на дзвінки ніхто не відповів, натомість знімальна група двічі вимушена була спілкуватися з поліцією, яка й пояснила: Шурма з рослідувачами спілкуватися не бажає.
Попри публічні заяви про готовність співпрацювати зі слідством, відповіді на запит редакції Шурма не надав.
«Наведені кадрові та управлінські зв’язки створюють достатньо підстав для офіційної перевірки обставин націоналізації та подальшого управління стратегічним підприємством», — йдеться у сюжеті.
РЕКЛАМА
Як пишуть ЗМІ, за даними журналістських розслідувань, останнім часом ім’я Ростислава Шурми фігурує у кількох корупційних історіях.
Найгучніша — підозра від НАБУ та САП у справі про схему виплат «зеленого тарифу» компаніям, що залишилися на окупованих територіях Запорізької області: за версією слідства, частина цих фірм пов’язана з його братом Олегом Шурмою, а сам Ростислав, відповідаючи в Офісі президента за енергетику, нібито особисто контролював рівень виплат.
«Після оприлюднення НАБУ записів розмов він був оголошений у розшук МВС разом із братом, виїхав до Німеччини й уникає спілкування зі слідством та журналістами», — нагадали у «СтопКорі».
Раніше колишній заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма спростував обвинувачення, які висунули йому журналісти видання «Українська правда». Зокрема експосадовець зазначив, що не переховується від слідства та на законних підставах залишив територію України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.