Колишній міністр оборони України Михайло Федоров, який зіткнувся з жорстким опором, став одним із головних прихильників розвитку безпілотних технологій у війні. Саме активне просування концепції «війни дронів», за оцінками низки політичних аналітиків, могло стати однією з причин його звільнення з посади. Про це йдеться у матеріалі американського видання The New York Times.
ВІДЕО ДНЯ
За даними журналістів, рішення про відставку Федорова стало частиною масштабного протистояння між президентом України Володимиром Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. У NYT зазначають, що звільнення відбулося у момент, коли використання безпілотників почало відігравати дедалі більшу роль на полі бою та, на думку авторів матеріалу, давало Україні стратегічну перевагу.
Суперечка навколо дронів та артилерії
У матеріалі зазначається, що однією з причин конфлікту могла стати різниця у поглядах на майбутнє української армії.
Федоров виступав за масштабне впровадження безпілотних систем, які, на його думку, у майбутньому могли б частково замінити традиційні види озброєння. Водночас Олександр Сирський наполягав, що артилерія та боєприпаси залишаються необхідними для ведення важких позиційних боїв на сході.
РЕКЛАМА
За інформацією NYT, напередодні звільнення Федоров блокував частину закупівель артилерійських боєприпасів, роблячи акцент на придбанні дронів. Це викликало суперечки у військовому середовищі.
Депутат Верховної Ради від партії «Голос» Микола Давидюк заявив, що популярність теми безпілотників могла стати однією з причин політичного тиску на Федорова. За його словами, міністр просував технологічну реформу армії, яка мала широку підтримку серед суспільства, однак зіткнулася з опором частини військового керівництва.
Вплив Федорова на розвиток безпілотної галузі
The New York Times називає Федорова одним із головних прихильників створення армії, де роботизовані системи відіграватимуть ключову роль.
РЕКЛАМА
За даними видання, збільшення закупівель безпілотників під час його роботи на посаді міністра оборони збіглося зі стабілізацією лінії фронту та проведенням ударних кампаній, зокрема атак, які завдали значних втрат російській нафтовій інфраструктурі.
Водночас частина військових експертів критикувала ідею надмірної залежності від дронів, наголошуючи, що без традиційного озброєння повноцінне ведення війни залишається неможливим.
Сам Федоров пояснював суперечки навколо закупівель тим, що перехід на безпілотні технології зачіпав інтереси частини оборонної промисловості.
«Ми нібито поводилися дуже погано як держава, бо зривали бізнес-стратегію компанії», — заявляв ексміністр.
РЕКЛАМА
Конфлікт через закупівлі озброєння
За словами представників оборонної галузі, одним із ключових моментів протистояння стали рішення щодо закупівель артилерійських снарядів.
Федоров визнав, що скасував або переглянув частину тендерів на закупівлю 155-мм боєприпасів стандарту НАТО та призупинив придбання окремих видів озброєння малої дальності.
Він пояснив це тим, що такі рішення дозволили заощадити близько 100 мільйонів доларів, а Україна при цьому продовжила закуповувати далекобійні боєприпаси.
Однак у військовому середовищі виникли суперечки, оскільки визначення пріоритетів закупівель озброєння традиційно належить Генеральному штабу ЗСУ.
Протистояння Сирського та Федорова
У матеріалі NYT Олександра Сирського описують як військового керівника із жорстким стилем командування. Видання зазначає, що президент Зеленський підтримав позицію генерала у конфлікті з очільником Міноборони, хоча назвав це рішення складним.
Водночас в Офісі президента заявили, що Зеленський веде переговори з Федоровим щодо можливої нової посади в уряді. Сам колишній міністр повідомляв, що після звільнення відмовився від пропозицій роботи від технологічних компаній із Кремнієвої долини.
NYT також звертає увагу на попередні рішення Зеленського щодо військових керівників, яких вважали потенційними політичними конкурентами.
Зокрема, видання згадує звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ та його призначення послом України у Великій Британії. Також журналісти пишуть про призначення Кирила Буданова на керівну посаду в Офісі президента.
На думку політичних аналітиків, такі кадрові рішення можуть бути пов’язані з бажанням президента зберігати контроль над впливовими військовими постатями.
У підсумку The New York Times зазначає, що звільнення Федорова викликало обурення серед прихильників технологічного підходу до ведення війни. Частина з них вийшла на акції протесту в Києві та інших містах, виступаючи за повернення його до роботи.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що в ЄС також здивовані заміною Федорова на іншу кандидатуру і вимагають пояснень.