Як пояснити, що деякі речі з часом стають набагато ціннішими, ніж тоді, коли були новими? Вони не стали кращими. Але, очевидно, прийшов … їх час.
Іноді людям потрібні десятиліття, а то й століття, щоб по-справжньому оцінити витвір мистецтва. І у цьому глибока філософія безмежності Всесвіту. Отож, і сьогодні кожний з нас має робити краще з того, що може. Бо, як відомо, справжні краса та добро не мають термінів придатності.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії вітчизняної порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про настінні вази з колоритними українськими образами.
«Композиція „Зустріч“ розповідає про людські стосунки, живу емоцію між двома людьми»
— Кашпо — це завжди більше, ніж предмет, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Це річ відкрита до життя, до рослини, до середовища. Ось кашпо «Україночка» мисткині Клавдії Бистрицької. Жіноча постать узагальнена й водночас впізнавана. Вона дещо нагадує народну іграшку. Червоний, чорний, білий кольори — традиційна українська гама, вона доповнюється геометризованими мотивами, близькими до вишивки. Це кашпо, але водночас і маленька скульптура, інтер’єрний акцент, який привертає увагу.
ВІДЕО ДНЯ
Клавдія Бистрицька. Кашпо «Українка». Полонський завод художньої кераміки. 1962
— Колоритна робота!
РЕКЛАМА
— А ось моє улюблене кашпо — «Зустріч» Валентини Трегубової. Гуцул та гуцулка у ньому не просто етнографічні образи. Ця композиція розповідає про людські стосунки, рух назустріч, живу емоцію між двома людьми. Тут немає гучних жестів — лише тиха напруга миті. Постать гуцулки зображена в ту мить, коли дівчина робить крок назустріч. Постава гуцула міцна, наче опора. У руці — топірець, знак чоловічої гідності, праці й руху крізь простір. Образ гуцула стриманий, але внутрішньо напружений. Пластика Валентини Трегубової залишає головне поза формою — у невидимому полі між ними, де зароджується діалог. «Зустріч» — це не подія, що відбулася. Це мить, яка триває.
Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні «Зустріч» Коростенський фарфоровий завод. 1965
«Сучасний інтер’єр відмовляється від зайвого — і саме тому так гостро потребує предметів, що мають характер»
— Чому, з вашої точки зору, фарфор двадцятого століття так ефектно виглядає у сучасному інтер’єрі?
— Сучасний інтер’єр прагне чистоти, ясності й сенсу. Він відмовляється від зайвого — і саме тому так гостро потребує предметів, що мають характер. У мінімалістичному просторі така річ не губиться — вона, навпаки, стає точкою тяжіння. Така порцеляна не «декорує», а структурує простір. А ще порцелянові фігури, настінні кашпо, декоративні об’єкти мають здатність працювати як знаки. Вони не розчиняються серед меблів, а вступають у діалог із простором — майже як персонажі, що з’являються на сцені. Особливу роль відіграють настінні кашпо. Їхня подвійна природа — фігура і водночас ємність для рослини — робить їх напрочуд актуальними сьогодні. Сучасний інтер’єр тяжіє до живого: зелені та змінності. І тут фарфор пропонує не просто місце для рослини, а образ, у якому людина і природа вже поєднані. Квітка не просто додається — вона продовжує фігуру.
Читайте також: «Кобальтові квіти на порцеляні зачаровують своєю вишуканістю», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
— І це важливо враховувати, обираючи рослину для кашпо.
— Нарешті, є ще один дуже важливий аспект — пам’ять. Фарфор несе в собі сліди часу, стилю і водночас досвід художнього пошуку. Вирваний із свого первісного контексту, він починає працювати інакше: не як «річ з минулого», а як автономний об’єкт, що здатен говорити з теперішнім. Саме тому він так добре вписується в сучасний інтер’єр. Не через ностальгію, а через форму, колір, присутність і зміст. Сучасний простір потребує не речей, а висловлювань. І фарфор, у своїх найкращих зразках, є саме таким меседжем.
«Талант митця — це здатність зробити тишу промовистою, а буденне — значущим»
— Справді.
— Особливість кашпо — їхня подвійна природа: декоративна та функціональна водночас. Порожнина, передбачена для рослини, створює додатковий рівень інтерпретації — як потенціал життя, що може бути введений у композицію. Навіть у відсутності рослин ця відкритість зберігається як концептуальний жест.
Читайте також: «Сервіз „Орфей“ неначе переносить нас до Давньої Греції», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
— Що таке, на вашу думку, талант митця?
— Це не лише вміння добре володіти формою чи технікою. Це здатність чути час і людину, бачити сенс у непомітному й надавати йому переконливої, живої форми. Талант — це коли митець відчуває, про що мріє його епоха, уміє сказати про складне простими, впізнаваними образами. Справжній талант митця не кричить і не доводить. Він впізнається інтонацією. Він прочитується у погляді персонажа, нахилі голови, паузі між рухами. Цей талант відчувається у тому, як предмет «живе» поруч із людиною. Для митця талант — це також вибір. Вибір не найгучнішої теми, а найцікавішого. Не очевидного жесту, а того, що залишиться з людиною надовго. Талант митця — це здатність зробити тишу промовистою, а буденне — значущим. І якщо твір продовжує жити з нами через десятиліття, значить, цей талант був не лише особистим даром, а частиною спільної людської пам’яті.
— А що таке, на вашу думку, шедевр?
— Шедевр — це коли між людиною і річчю виникає емоційний зв’язок. Дивишся — і раптом розумієш: це вже частина тебе. Для мене шедевр — це не про «ідеально зроблено». І навіть не про майстерність, хоча без неї він не народжується. Шедевр — це річ, у якій форма, думка і відчуття збігаються настільки точно, що вже нічого не хочеться додати чи змінити. На мою думку, шедевр — це не обов’язково надто складна робота. Іноді здається, що у ній все так просто. Але ця «простота» — результат таланту, досвіду і точного вибору митця.
Раніше колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про неймовірні кобальтові сети, створені вітчизняними фарфористами.
Читайте також: «Десертний набір з друшляком для ягід вражає вишуканістю», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні «Зустріч» Коростенський фарфоровий завод. 1965