Що ви знаєте про свою улюблену тарілку? Для багатьох це питання може здатися дивним, та не для естетів. Яка мануфактура створила її? Коли саме? Можливо, це авторський дизайн?
Як прийшов ваш улюблений посуд до вас? Можливо, дістався вам у спадок від батьків або бабусі? Чи був подарований друзями чи рідними на весілля, новосілля чи день народження? Або, можливо, ви купили цей дивовижно гарний посуд, бо давно мріяли саме про такий?
Як часто користуєтесь улюбленим посудом? Що значить він для вас? Й саме чим для вас особливий?
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про будянські вінтажні тарілки, які, можливо, є й у вашій оселі.
«Орнамент працює як рамка, що надає посуду стриманої шляхетності»
— Будянський декор продовжував лінію європейського фаянсу XVIII-XIX століть, де центр залишали чистим, а декор концентрували на бортах, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Орнамент працює як рамка, що надає посуду стриманої шляхетності. На цих фаянсових тарілках Будянського фаянсового заводу орнаменти чіткі, повторювані, з добре зчитуваним ритмом. Це рослинні мотиви, стилізовані квіти, листя, гірлянди, що утворюють замкнене коло по вінцю тарілки. Такий прийом робить тарілку функціональною й водночас урочистою.
ВІДЕО ДНЯ
— Цікаво!
РЕКЛАМА
— Особливо вишуканий «мереживний» декор: хвилясті лінії, дрібні крапки, тонкі рослинні пагони створюють ефект порцелянової гравюри. Саме це й є відсиланням до європейської традиції фаянсу й фарфору XVIII-XIX століть, адаптоване до масового виробництва.
«Колористичні рішення споріднені з народною традицією»
— Декор будянських фаянсових тарілок — поєднання раціональності й ліризму, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Це посуд для щоденного життя, у якому краса не нав’язується, а тихо супроводжує: у сніданках, родинних обідах, простих буденних ритуалах. Саме тому ці тарілки так добре впізнаються й пам’ятаються — вони про спокійний лад, ритм повторення і красу, що не потребує коментарів. Центр тарілки — це місце, де з’являється їжа. Коли він білий і спокійний, виникає відчуття чистоти, порядку, турботи, затишку.
РЕКЛАМА
— Яка палітра кольорів характерна для будянського посуду?
— Колористичні рішення — кобальтово-сині, теракотово-коричневі, оливково-зелені — стримані, природні, споріднені з народною традицією. Кожен колір задає свій настрій: синій — прохолоду й класичну урочистість, коричневий — теплоту й відчуття землі, зелений — зв’язок із природою, лугами, водою. Часто орнамент доповнюють дрібні сюжетні акценти — наприклад, птахи. Вони надають виробам ледь помітної оповідності.
— Такий посуд неначе створений для родинного тепла.
— Так. Будянські тарілки — це приклад гармонії утилітарності та декоративності. Вони створювалися для щоденного вжитку, але не втрачали художньої цінності. Саме в цій простоті, повторюваності орнаменту й чіткості малюнка проявляється особливий характер Будянського фаянсового заводу — близький до народного смаку, зрозумілий, теплий і водночас впізнавано професійний. Тарілки з вінковим орнаментом вирішена у стриманій, виваженій декоративній манері, де головну роль відіграє орнаментальний пояс по борту. Центральне дзеркало залишене чистим, без розпису, що підкреслює утилітарне призначення виробу й водночас дає простір для «дихання» композиції.
РЕКЛАМА
«Любов до квіткової теми близька українській декоративній традиції»
— Чи створювали будянські митці тарілки з декоруванням по центру?
— Так. Ось приклад. Ця тарілка вирізняється лаконічною, майже камерною поетикою декору. У центрі — квітковий мотив, написаний вільними, м’якими мазками: дві симетрично розкриті пурпурово-фіолетові квітки нагадують стилізований народний розпис, у якому форма народжується з руху пензля. Пелюстки моделюються градаціями кольору — від насиченого фіолетового до світліших тонів, що створює відчуття об’єму й живої пульсації.
Тонкі сіро-графітові стебла та листочки врівноважують декоративну експресію квітів, додаючи композиції стриманості й ритмічної чіткості. Центральний мотив не перевантажує площину: навпаки, він залишає простір «для тиші», підкреслюючи чистоту білого фону. Борт тарілки окреслено двома тонкими кільцевими лініями, що делікатно збирають композицію, не відвертаючи уваги від центру. Такий прийом характерний для фаянсового та фарфорового посуду другої половини XX століття, коли прагнули поєднати декоративність із повсякденною функцією. Це приклад того, як у простій формі столового посуду втілюється індивідуальний почерк і любов до квіткової теми, такої близької українській декоративній традиції.
— Яка тарілка вам подобається найбільше?
— Кожна цікава по-своєму. Ось столова тарілка з орнаментальним квітковим декором виконана у техніці підглазурного друку, що надає декору графічної чіткості та декоративної ваги. Композиція побудована за принципом урівноваженого кола: центральний мотив — розквітла стилізована квітка, оточена листям і дрібними пуп’янками, з якої ніби розгортається вся орнаментальна система. У серці композиції пташка серед квітів, — образ, добре впізнаваний у народній образності та декоративному мистецтві. Вона створює відчуття живого, майже казкового середовища. Рослинні форми густо насичені деталями: пелюстки, прожилки листя, дрібні завитки промальовані ретельно, з увагою до ритму та симетрії. Борт тарілки прикрашено повторюваними квітковими гірляндами, що утворюють вінок. Орнамент розміщено рівномірно, з чітким чергуванням мотивів, що характерно для масового виробництва, але водночас створює відчуття ручної роботи завдяки живому малюнку.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про коростенські тарілки, які прикрашали побут людей у минулому столітті і, можливо, дісталися вам у спадок від батьків чи бабусь.
Читайте також: «Фарфоровий сет „Лісова пісня“ я збирала близько чотирьох років», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: тарілка Будянського фаянсового заводу.