Вони планували весілля на серпень, але війна внесла свої корективи. Захисник Вадим 8 січня 2026 року дістав важке поранення на одному з найгарячіших напрямків фронту — Покровському. Праву ногу військовий втратив, за ліву зараз борються лікарі — попереду складна пластика та численні операції на переломах. Вже будучи у реанімації, захисник з Переяслава вирішив не втрачати час і оформити шлюб з 24-річною коханою Катериною з Фастова. Під вигуки «Гірко!» та сльози медичного персоналу закохані у лікарні Дніпра днями офіційно стали родиною та повінчалися.
8 серпня планували весілля, але після поранення вирішили не гаяти час, бо життя занадто крихке
– Коли передивляюся відео та світлини з церемонії, не можу стримати сліз. Радію, що Господь зберіг життя Вадиму і що тепер вони з коханою офіційно подружжя, — каже «ФАКТАМ» сестра нареченої Юлія. — Вадим після строкової служби підписав контракт. Він був на посаді бойового водія батальйону безпілотних систем Нацгвардії. Із початком великої війни боронив країну на різних напрямках.
ВІДЕО ДНЯ
Вадим у шпиталі Дніпра
— Як вони познайомились з Катериною?
– Почну з того, що вона у нас гордість родини. Дуже працьовита, давно заробляє сама на життя, в неї у Фастові невеличка кав’ярня і вона там бариста. Катруся турботлива, з надзвичайно добрим серцем, але водночас скромна. Все почалось восени 2024 року. Сестра за моєю ініціативою зареєструвалась на сайті знайомств. До слова, Катя познайомила мене з моїм коханим чоловіком, за що я їй дуже вдячна. На сайті свою анкету розмістив і Вадим, от вони і знайшли один одного. З перших хвилин молоді люди зрозуміли, що мають багато спільних поглядів. Невдовзі Вадим приїхав машиною з Донеччини до Фастова. Уявіть собі, понад добу провів за кермом, щоб побачити Катю. І це було кохання з першого погляду. Як тільки він зайшов до будинку, всі відчули, що це достойний чоловік для сестри, зсередини він випромінював впевненість, тепло…
РЕКЛАМА
Нещодавно Вадим освідчився. 8 серпня планували весілля, бо раніше не виходило через службу, але… 13 грудня 2025 року Вадим вже був за крок до смерті. Під час виконання бойового завдання — вивозив бійців з позиції — машина підірвалась на двох мінах. Але всі залишились живі та неушкоджені. Тоді командир жартував, що у Вадим народився у бронежилеті.
Читайте також: «Після вибуху я втратив зір та ноги. Зрозумів: або стікаю кров’ю і зараз гину, або починаю діяти»: історія порятунку аеророзвідника
— Виходить, що цього разу Вадима теж врятував янгол-охоронець. Що відомо про його останнє поранення?
РЕКЛАМА
– Він тільки повернувся з відпустки. 8 січня на Покровському напрямку автомобіль застряг і вибратись не було ніяк. Бійці вирішили робити це самостійно. Вадим ніс у руках ще Старлінк, а тим часом скинули вибухівку з дрону. Останній скид був ззаду Вадима. Його відкинуло. Ніг він не відчував. Кричав напарнику, що певно «ноги мінус». Добре, що поруч були бійці, вони наклали турнікети та допомогли евакуювати Вадима до стабілізаційного пункту. Праву ногу він втратив, на лівій сильно роздробило кістку, а ще ж десятки уламків застрягли у тілі. Лікарі у Дніпрі ампутували кінцівку, але зберегли коліно. А ще вони зробили неможливе — Вадим відчуває пальці на лівій нозі, тобто стопа збережена…
«Катруся плакала від щастя й казала, що поранення не мають значення, найважливіше — живий»
— Як сестра дізналась про трагедію?
– Вона увесь день чекала на повідомлення від Вадима, але його не було. Пізніше подзвонив командир і сказав, що є погана новина, але головне — Вадим живий. Вона плакала від щастя й казала, що поранення не мають значення, бо тут найважливіше — живий. Потім набрав Вадим і повідомив, що вижив. То сестра ще кілька разів ще перепитувала: «Ти точно живий? Чесно?» Сестра змушена була покинути роботу, щоб бути поруч з коханим. З ними і наша мама. Вже у лікарні Дніпра, коли Вадим побачив Катерину, зрозумів: більше чекати не має сенсу — життя занадто крихке. Закохані вирішили, що треба розписатися й обвінчатися.
Церемонія вінчання Катерини та ВадимаРЕКЛАМА
— Як відбувалась підготовка до весілля і як все взагалі минуло?
– Шлюб вирішили брати у вишиванках, їх купили у Дніпрі. Так само обручки. Один букет замовили, а інший подарували лікарі. То його потім сестричка подарувала іншій незаміжній дівчині «на щастя». Обряд вінчання здійснив протоієрей Віталій Лопушанський — настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці. А щасливу родину тепло поздоровив та вручив пам’ятні подарунки генеральний директор медичного закладу Сергій Риженко. Нічого страшного, що у лікарняній палаті, під звуки обладнання, головне — це з душею. Сліз радості не стримував ніхто.
— Як почувається зараз Вадим?
– Нині йому складно фізично, він страждає від сильного болю, відчуває, що на правій нозі, яку ампутували, чухаються пальці. Тому весь час на знеболювальних. Потрібна велика пластика — багато переломів, видно кістки з пов'язки. Хочемо їхати з, а кордон, там є чудові фахівці, які зможуть допомогти Вадиму. Це або Німеччина, або Норвегія чи Нідерланди. Катрусина любов та віра — найбільша мотивація для Вадима. Вірю, що незабаром він зробить свої перші кроки і стане татом, пара дуже про це мріє.
Для тих, хто хоче підтримати воїна, тут посилання на картку родини. Кошти підуть на реабілітацію бійця.
Раніше «ФАКТИ» розповідали історію «сталевого» захисника, який повертався на фронт до дружини.