Тактика енергетичного терору, яку активно застосовують окупанти, використовується ними для досягнення своїх стратегічних цілей на світовій арені, а іноді й на внутрішній. Так, взята противником «пауза», що отримала назву «енергетичне перемир'я», була спрямована саме на вирішення цих двох цілей.
ВІДЕО ДНЯ
Таку думку «ФАКТАМ» висловив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, який нагадав, що масований обстріл України, що стався в ніч на вівторок, 3 лютого — одразу після закінчення «перемир'я», був одним із наймасштабніших за час повномасштабного вторгнення. Тільки по Дніпру було завдано удару щонайменше 15 балістичними ракетами, що є «рекордом» серед подібних цілей. При цьому саме з «енергетичним перемир'ям» цей обстріл не пов'язаний.
Як вважає експерт, це пов'язано насамперед із переговорним процесом. Причому не випадково обраний регіон — це Дніпропетровська область, удар завдавався не лише по Дніпру, а й по Кривому Рогу. Це елемент військово-політичного тиску на українську сторону.
З одного боку, як елемент договороспроможності — США звернулися з проханням, яке було задоволене, але вже в подальшому дії свідчитимуть про те, що російська сторона залишається непоступливою у своїх вимогах щодо територіальних поступок.
РЕКЛАМА
— Тобто, фактично «прогнувшись» перед Сполученими Штатами, росія намагалася компенсувати інформаційну та політичну поразку. А говорити про те, що вони тиждень там накопичували — це відверта нісенітниця, враховуючи те, що балістичні засоби ураження, аеробалістичні ракети також, та крилаті ракети за тиждень неможливо зробити. Це займає досить серйозний проміжок часу. Те саме стосується і безпілотників, — каже про спробу керівництва рф «виправдатися» перед самими росіянами експерт.
Другою метою окупантів, пов'язаною з «енергетичним перемир'ям», Дмитро Снєгирьов назвав удар по матеріальних ресурсах. Так, окупанти взяли тижневу паузу, щоб дати можливість українській стороні відновити пошкоджену від попередніх ударів інфраструктуру, вкласти гроші, матеріальні цінності, зокрема й допомогу з боку ЄС та американських партнерів у відновлення об'єктів.
— І, відповідно, знову-таки завдають ударів по тих самих енергетичних об'єктах. Тобто тактика цілком зрозуміла, ця пауза була потрібна. Вони фактично дали можливість провести якісь відновлювальні роботи й знову-таки вдарили по тих самих об'єктах, фактично знекровлюючи можливість подальшого проведення відновлювальних робіт, — так пояснив мету ворога співрозмовник «ФАКТІВ».
РЕКЛАМА
До того ж обстріл стався напередодні візиту генерального секретаря НАТО до столиці України, що є сигналом і для країн західного світу.
— Вони намагаються паралізувати життєдіяльність міст-мільйонників. Харків, Дніпро — зауважте, вибір не випадковий. У Вінницькій області вони намагаються відрізати, порушити цілісність енергетичної інфраструктури України. Тому вони вдарили по підстанціях, що з'єднують Рівненську АЕС із Києвом, областю та іншими центральними регіонами. Цілеспрямований удар був навіть не по кількості засобів ураження — росіяни одночасно хотіли «вимкнути» значну частину території, тобто створити блекаут не лише в столиці, а й в інших містах-мільйонниках, — відзначає зміну тактики ударів та їхню кінцеву мету Дмитро Снєгирьов.
При цьому основним завданням москви є провокація соціальних потрясінь та протестів, за аналогією з тими, що вже були в Києві. Це в їхньому розумінні, як вони називають, іранський варіант, але з українською специфікою. Вони бажають дестабілізації внутрішньої ситуації в державі. Щоб була вимога населення: «краще поганий мир, ніж така війна».
Росіяни при цьому фактично копіюють сценарій дій країн НАТО в момент повалення режиму Мілошевича в Югославії, причому копіюють фактично ідентично. Тоді також удари завдавалися по теплоелектростанціях, енергетичній інфраструктурі з метою створити соціальний хаос та передумови для відставки уряду Мілошевича. І вони повторюють це один в один.
РЕКЛАМА
— Я вважаю, що росіяни змінили тактику, зараз мова йде вже про дистанційну війну. Вони зрозуміли, що на лінії фронту немає успіхів тактичного рівня, тому перейшли до знекровлення української енергетики, інфраструктури й, відповідно, української економіки, — резюмує Дмитро Снєгирьов.
Як повідомляли «ФАКТИ», ворог масштабує цілі для своїх ударів і атакує не лише енергетику, а й залізничну інфраструктуру.