МИКОЛАЇВ – Скандал навколо мільярдної угоди з вивезення сміття в Миколаєві набуває все більших масштабів і все більше нагадує класичну схему з державного розкрадання бюджетних коштів. У центрі розголосу – компанія з нульовою історією, без обладнання, без досвіду, але з потужними адміністративними зв’язками на найвищому рівні.
Як повідомляють журналісти, переможцем тендеру на 25 років із бюджетом у 1,25 мільярда гривень стала компанія «Waste To Energy Niko». Єдиним засновником і, що ключове, єдиним працівником цього товариства з обмеженою відповідальністю є Дмитро Гончаров.
Але ось що викликає найбільше питання: Дмитро Гончаров не просто приватний підприємець. Він є директором регіонального Офісу декабонізації – установи, яка де-факто підпорядкована Державному агентству з питань енергоефективності та енергозбереження. А очолює це агентство Анна Замазєєва.
Саме цей Дмитро Гончаров ще 1 серпня цього року фотографувався разом із головою Миколаївської ОВА Віталієм Кимом та самою Анною Замазєєвою, представляючись як державний службовець. Виходить, що посадовець структури, підконтрольної Замазєєвій, одночасно є власником компанії, яка отримала неймовірно лакомий держконтракт. Це класичний конфлікт інтересів, який в будь-якій країні з нульовою терпимістю до корупції став би приводом для негайного розслідування.
Мовчанка та хамство замість відповідей
Зрозуміло, що така ситуація не могла не викликати резонансу серед громадськості. Блогер Катерина Берендакова звернулася до мера Миколаєва Олександра Сенкевича із простим запитом: як могла компанія без ресурсів та досвіду виграти найбільший в історії міста тендер?
Замість публічних пояснень та прозорості мер відреагував як роздратований «пацанчик із району», на думку самої блогерки. У приватній переписці він не надав жодних фактів, а лише позволив собі грубість. Така реакція влади на незручні питання – це вже традиційний маркер того, що журналісти і активісти наштовхнулися на справжню проблему.
Схема в дії: мільярд на одного
Експерти вказують на очевидні ризики:
- Фірма-одноденка: Компанія з одним співробітником фізично не здатна виконати обов’язки за контрактом на мільярд гривень. Це явна ширма.
- Субпідряди та відкати: Найімовірніший сценарій – «переможець» виступить лише посередником, перепродавши право на надання послуг іншим компаніям, знімаючи з транзакцій значний відсоток у вигляді нелегального бонусу для організаторів схеми.
- Знецінення послуг: У підсумку місто може отримати не якісну сміттєпереробку, а сервіс за принципом «і так зійде», адже реальні виконавці будуть працювати за залишки від мільярда після «відпилів».
Ця історія – яскравий приклад того, як під виглядом реформ та євроінтеграції на місцях продовжують працювати старі корупційні схеми. Коли мільярдні контракти дістаються не ефективним бізнесам, а фірмам-парасолькам урядових чиновників, це не має нічого спільного ні з відновленням країни, ні з дбайливим ставленням до бюджету платників податків.
Громадськість вимагає негайної реакції від НАБУ та САП, перевірки законності проведення тендеру та усунення від посади всіх причетних чиновників, поки триває розслідування.
