У Скарбниці Національного музею історії України (вона знаходиться на території Києво-Печерської лаври) відкрилася виставка високохудожніх зразків українського золотарства часів Гетьманщини «Коштовний спадок козацької України». На ній представлені 27 робіт, які створені у другій половині XVII та протягом XVIIІ століть — в період існування Козацької держави. Кожна з представлених на виставці речей — без перебільшення унікальний витвір мистецтва, створений у стилі українського бароко.
Перед початком церемонії відкриття виставки її куратор, начальник науково-дослідного відділу Скарбниці Національного музею історії України Юрій Полідович, дав інтерв’ю «ФАКТАМ».
«Мазепа часто приїздив молитися до Дігтярівки, бо там під час його правління сталося об’явлення чудотворної ікони Пресвятої Богородиці»
— Який експонат цієї виставки найцінніший, має особливо цікаву історію? — запитую в Юрія Полідовича.
ВІДЕО ДНЯ
— Тут за кожним з них стоїть така історія, що виділити якийсь предмет непросто. Хоча на одному, певно, можна зупинитися окремо — на шедеврі, який ми розмістили найпершим на нашій виставці. Мова йде про шати (оклад) чудотворної ікони Дігтярівської Божої Матері. Їх виготовлено на замовлення й коштом гетьмана Івана Мазепи. А саму чудотворну ікону знайшли наприкінці XVII століття (тобто в під час правління Мазепи. — Авт.) на Чернігівщині, у селі Дігтярівка (це неподалік Новгород-Сіверського). Оригінал ікони не зберігся (проте до наших днів дійшли списки — копії, найдавніша з яких датується 1794 роком. — Авт.). Частково у селі Дігтярівка вціліла збудована коштом Мазепи церква Покрови Пресвятої Богородиці, в якій знаходилася чудотворна ікона (більшовицька влада сильно понівечила цей храм. — Авт.).
Оклад чудотворної ікони Дігтярівської Божої Матері – високохудожній витвір барокового мистецтва (Фото з Вікіпедії)РЕКЛАМА
Чудотворна ікона Дігтярівської Божої Матері зникла у 1922 році під час вилучення більшовиками церковних цінностей. Проте збереглися декілька списків (копій). Ця найдавніша з них – датується 1794 роком
На шатах (вони позолочені), в їхній нижній частині, зберігся дещо затертий (його затирали навмисно) герб Мазепи. Чому російська влада намагалася прибрати зображення герба гетьмана, відомо: після спроби у 1708 році Мазепи звільнити Україну від московського ярма цар Петро I наказав винищити все, що нагадувало б народу про його видатного провідника. На щастя, на цих шатах герб Мазепи все ж чітко видно. В часи російської імперії він був прикритий накладкою (певно, з зображенням двоголового орла) з металу. На шатах лишився отвір, за допомогою якого та накладка кріпилася до них. До речі, ще на виставці, яка нещодавно завершилась у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», демонструвалися шати від іншої стародавньої ікони, які так само було виготовлено за гроші Мазепи. Так на тих шатах його герб було також закрито металевою накладкою з зображенням двоголового орла («ФАКТИ» писали про ту виставку. — Авт.).
На шатах збереглося зображення герба Мазепи (Фото з Вікіпедії)
— Як сталося, що чудотворна ікона Дігтярівської Божої Матері зникла, а її оклад зберігся?
РЕКЛАМА
— Більшовики масово вилучали церковні цінності, зокрема в селі Дігтярівка у 1922 році. Церковне начиння з золота й срібла вони забирали, щоб продати, а те, в чому комуністи не бачили цінності, нищили. Ікони вони часто просто спалювали. Найімовірніше, так було втрачено й чудотворну ікону Дігтярівської Божої Матері.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у селі Дігтярівка була сильно понівечена більшовиками (Фото з Вікіпедії)
Ви спитали, як збереглися шати цієї чудотворної ікони? Тоді, у 1922−1923 роках, вилучене церковне майно звозили у москву. На щастя, влада дозволила українським музейникам відібрати найцінніші речі для своїх фондів. Створили відповідну комісію з компетентних фахівців, які проводили експертизу речей, доводили необхідність зберегти їх у музеях. Так було врятовано значну кількість видатних творів сакрального мистецтва, в тому числі ці шати. Власне, більша частина експонатів, які ми представили на цій виставці, вціліла завдяки музейникам на чолі з мистецтвознавцем, істориком, етнографом Данилом Щербаківським.
Ну, а те, що їм не вдалося врятувати, більшовики продали на Захід, причому значну частину речей з коштовних металів переплавили й продали злитками.
Данило Щербаківський (Фото з Вікіпедії)РЕКЛАМА
Читайте також: Чудотворна ікона, про яку писав Тарас Шевченко: в Києво-Печерській лаврі показали унікальну реліквію
— Що відомо про історію чудотворної ікони Дігтярівської Божої Матері?
— Біля Дігтярівки наприкінці XVII століття відбулося її об’явлення. Розумієте, чудотворними визнаються ікони, які з'являються самі по собі. Тобто, вважається, що їх ніхто з людей не написав, що вони не мають автора серед богомазів. Вони просто з'являються десь у лісі, на дереві, у траві тощо. У місці, де знайшли чудотворний образ, слід було будувати церкву. Власне, об’явлення ікони стало поштовхом для зведення храму в Дігтярівці.
Є відомості, що в минулі віки чудотворну ікону декілька разів переносили з церкви в Дігтярівці у найближчий монастир, але потім обставини складалися так, що вона поверталася на своє попереднє місце — наче не хотіла покидати Дігтярівку, де вона з’явилася. Ці історії підтверджують, що місце там особливе.
Слід обов’язково сказати, що Мазепа приїздив молотися у церкву Покрови Пресвятої Богородиці в Дігтярівці. Існує переказ, що саме у цьому селі гетьман зустрічався з королем Швеції Карлом ХІІ.
Пам’ятник Мазепі і Карлу ХІІ у Дігтярівці (Фото: фейсбук)
«Російська держава руйнувала прояви української автентичності, проте збереглися прекрасні зразки українського бароко»
— Певно, об’явлення чудотворної ікони в Дігтярівці зробило це село особливим для Мазепи, тому він туди часто їздив, дав гроші на будівництво церкви та оплатив виготовлення дуже красивих шат для чудотворного образу, — продовжує Юрій Полідович.
Ще зазначу, що, оскільки ця ікона чудотворна, люди приходили до неї, щоб їхні молитви (про зцілення, заступництво, визволення родичів з полону тощо) було швидше почуто на Небі. Як би ми зараз сказали, перед такою іконою відкривається свого роду портал зв’язку з вищими силами.
Читайте також: Московити сприймали українську політичну культуру як незвичну і незрозумілу їм: відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи»
Ще слід зазначити, що шедеври, які ми зараз демонструємо на цій виставці, є частиною нашої основної експозиції, яка експонувалася у шостому залі Скарбниці. Коли повернемо основну експозицію (вона була евакуйована з Києва через повномасштабне вторгнення. — Авт.), покажемо цей період українського золотарства в повноті.
На цьому Апостолі у срібному з позолотою окладі зображено Успенський собор Києво-Печерської лаври (Фото автора)
— Оклад чудотворної ікони Дігтярівської Божої Матері — це єдиний експонат на цій виставці, пов’язаний з гетьманом Мазепою?
— Справді, на цій виставці він єдиний. Адже ми підбирали речі за принципом: один предмет — одна людина. Цей підхід продиктовано тим, що ми вирішили якомога ширше охопити українське суспільство козацьких часів — від гетьмана до простих козаків і містян. Причому за кожним представленим тут експонатом стоїть своя цікава історія.
Євангеліє у срібному окладі (Фото автора)
Два зали, в яких ми розмістили виставку, умовно можна розділити на чотири частини. У першій представлені вклади в церкви та монастирі, зроблені козацькою верхівкою (гетьмани й старшина). У другій — вклади від козацьких полковників і сотників (державний устрій тоді був таким — полки, сотні). Власне, полковники та сотники — це керівництво середнього рівня. Третя частина присвячена чотирьом монастирям, які відігравали в той час вагому роль у суспільному житті. Четверта — присвячена майстрам, які творили українське бароко, образи якого були близькими й зрозумілі тогочасному суспільству.
Читайте також: Найбільша на материковій території України колекція кримськотатарського золота та срібла: в Києві відкрилась унікальна виставка
У ХІХ столітті російська держава руйнувала прояви української автентичності, проте збереглися прекрасні зразки українського бароко — в церковній архітектурі, іконопису, книгодрукуванні (гравюри до книжок), а також саме золотарство, зразки якого ми тут показуємо.
Дарохранительниця (Фото автора)
— Що стало поштовхом для створення нинішньої виставки?
— Запит суспільства розповідати про історію України. Оскільки у Скарбниці специфічні експонати (переважно речі з коштовних матеріалів. – Авт.), ми вирішили розповісти про історію козацької доби, часи розквіту українського бароко на прикладах церковних цінностей.
Потир – чаша для причастя (Фото автора)
— Яка з цих речей найдорожча? Іншими словами, яка має найбільшу вартість?
— Всі вони надзвичайно цінні. Розумієте, ми за фінансовою вартістю експонати не розділяємо. Бо кожен з них неординарний, непересічний, є витвором мистецтва, репрезентує досягнення майстрів своєї епохи.
Раніше науковці розповідали «ФАКТАМ» про справжню дружину гетьмана Мазепи. На Афоні було знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я.
На фото у заголовку: Юрій Полідович: «Ці шати виготовлено на замовлення й коштом гетьмана Івана Мазепи» (Фото автора)