Попри те, що вартість навчання зростає, один з найстарших полтавських університетів торік став лідером в області за кількістю заяв вступників на магістратуру. Та журналісти інтернет-видання «Полтавська хвиля», заглянувши до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, виявили, що добра частина заяв на навчання подана… самими ж працівниками вищого навчального закладу (ВНЗ). А саме: старшими лаборантами, асистентами, завідувачами кафедр і навіть… деканами. При цьому заяви в магістратуру вони подавали одразу на кілька спеціальностей, часто навіть на свій факультет, а то й кафедру. Бувало, і на 5−8, далеких від їхнього основного фаху. На окремі спеціальності кількість викладачів-вступників у рази перевищувала кількість заяв від інших претендентів на навчання. Скажімо, на одну з них надійшло 52 заяви, при цьому 30 — саме від співробітників вишу. А на іншу було подано лише 8 заяв від реальних вступників, а решта 23 — від співробітників. Загалом третина заяв на вступ у магістратуру надійшла від «своїх людей». 19 з них, до речі, мають професорські звання й наукові ступені, займають керівні посади.
Жага до знань чи продумана стратегія ректорату?
Чому раптом ці люди вирішили, що їм потрібно отримати другу вищу освіту і чому саме в стінах рідного вишу? Жага до знань?
ВІДЕО ДНЯ
Думається все ж, що цей масовий порив не їхня ідея. Просто за них вирішили. Це схоже на рознарядку з ректорату, який вирішив рятувати заклад за допомогою державних грошей і підняти власний рейтинг.
Як усе це пов’язується?
РЕКЛАМА
Вищі навчальні заклади у 2024 році отримали від Кабміну унікальну можливість залучити якомога більше коштів за рахунок державних ваучерів на навчання від Служби зайнятості.
Державний ваучер на навчання — це безплатний сертифікат, що дає змогу за кошт держави здобути нову професію, що має попит, або підвищити кваліфікацію. Його мета — подолати нестачу кадрів і допомогти тим, хто втратив роботу, змінює професію чи не може самостійно оплатити навчання, знайти роботу завдяки професійному розвитку.
Серед найзатребуваніших спеціальностей нині — професії для відновлення й розвитку будівництва, енергетики, металургії, транспорту та медицини. Потрібні майстри з відновлювальної енергетики, електромонтажники, слюсарі-електромеханіки, кранівники, ремонтники будівельної техніки, в’язальники кабельних джгутів, мотористи та вогнетривники. Водночас економіка гостро потребує ІТ-фахівців, аграріїв, працівників соціальної сфери й освітян.
РЕКЛАМА
Загалом ваучер можна використати для навчання за 155 професіями та спеціальностями.
Отримати державний сертифікат можуть громадяни віком 45+, які мають професійно-технічну чи вищу освіту, в тому числі ветерани, учасники бойових дій за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення; внутрішньо переміщені особи працездатного віку; особи з інвалідністю; люди, що отримали поранення внаслідок військової агресії або пройшли полон.
Людина самостійно обирає професію, заклад та форму навчання в Україні. Ваучер нині покриває понад 33 тисячі гривень, які автоматично надходять до бюджету вишу. Тож університети зацікавлені у більшій кількості ваучерів, адже це зарплати їхніх викладачів. Проблема лише в тому, що охочих перекваліфікуватися за держкошти й відповідати вимогам не так багато.
Реальну картину з використанням ваучерів на навчання «ФАКТИ» з’ясували, звернувшись до директорки Полтавського обласного центру зайнятості Катерини Клавдієвої. Вона повідомила, що філії, відділи й управління області загалом надали 1347 ваучерів вартістю 34,7 млн грн в межах річного кошторису. В тому числі 248 для ВПО, 48 — для учасників бойових дій, 129 — особам з інвалідністю. Тобто загалом удвічі більше ваучерів — 922 — отримали інші категорії охочих здобувати знання за кошт держави. Дані про їхній соціальний статус у Центрі відсутні.
РЕКЛАМА
Цілком імовірно, ті, заради кого держава виділяє величезні кошти, не бачать резону в перенавчанні. Тому цим користуються кмітливіші. І це виглядає як розтринькування коштів з державного бюджету в той час, коли вони могли б зміцнювати фронт.
«Все на законних підставах»
Власники ваучерів, які були зараховані до магістратури полтавського вишу, відповідають лише двом критеріям: віковому й освітньому.
За даними авторів публікації, минулого року вони таким чином поповнили бюджет закладу на 547 840 гривень.
Дуже вдалий хід, погодьтеся. Адже кваліфікованих кадрів навіть вчити не треба, бо вони давно самі навчають інших. А після отримання диплома можуть стати мультидисциплінарними викладачами.
Так, декан вирішив перекваліфікуватися на викладача зарубіжної літератури, професорка — вдосконалити англійську, а завідувачка кафедри додатково вивчає психологію. Найбільший попит серед викладачів вишів, які здобувають нові знання за кошт держави, мають спеціальності «Кризова психологія» та «Англійська філологія і переклад». Водночас частина студентів-викладачів не відвідувала занять і не здавала робіт, що, за припущеннями «Полтавської хвилі», може свідчити про використання ваучерів як схеми додаткового фінансування університетів.
Проте у Полтавському підрозділі Бюро економічної безпеки офіційно заявили, що вони не будуть займатися розслідуванням цих махінацій, оскільки це надто дрібна для них справа. Їм цікаві зловживання, які завдають збитків не менш як на 3,2 мільйона гривень. Все, що менше — в компетенції Нацполіції.
Ректорка ж ВНЗ, яку цитує видання, не бачить проблеми у використанні співробітниками ваучерів й радіє, що викладачі навчаються на різних програмах. Вона сама вивчає англійську філологію в релокованому на Полтавщину Луганському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
— У нас університети автономні, й викладачі можуть протягом життя навчатися де завгодно, в будь-якому закладі, — каже вона. — Нам потрібні знання, весь час підвищувати кваліфікацію, весь час займатися саморозвитком. І ми так і вирішили, наші викладачі, що вони бажають навчатися.
Ректорка зауважила, що тут не існує конфлікту інтересів:
— Ми радилися з юристами. Вони говорять: «Все на законних підставах». Ми взагалі працюємо без порушень.
Хоча тут якраз простежується конфлікт інтересів, вважають журналісти. Адже керівники факультетів і завідувачі кафедр стають студентами власних підрозділів, а їхні підлеглі — екзаменаторами. Навіть за повної формальної коректності процедур така модель підриває довіру до академічної доброчесності й рівних умов для всіх вступників.
Імітація навчання?
Доктор історичних наук Ігор Сердюк вважає ситуацію імітацією навчання. За його словами, науковцям і викладачам для розвитку достатньо тренінгів чи сертифікатних програм, а повний цикл магістратури їм не потрібен. Якщо мета — нові знання, то кілька ключових курсів будуть значно ефективнішими, ніж повторне вивчення базових дисциплін.
У Міністерстві освіти подібну практику вважають нонсенсом і визнають, що масова участь викладачів університету у вступній кампанії теоретично могла впливати на конкурсні бали інших абітурієнтів і рух рейтингових списків. Однак довести такий вплив, кажуть там, практично неможливо. Міністерство не має інструментів для автоматичного відстежування, хто є хто серед вступників.
Цілком імовірно, ректорат непомірним набором заяв до магістратури від своїх співробітників переслідував ще один шкурний інтерес: підняти рейтинг закладу заради збереження освітніх програм, які від недобору могли б втратити акредитацію. Загалом, кількість вступників — це важливий критерій для ВШЗ, який суттєво впливає на його місце як у загальнонаціональних, так і в міжнародних рейтингах. І ця мета була досягнута: виш у реєстрі конкурсних пропозицій посів перше місце в області.
При цьому Міносвіти, розуміючи, що той рейтинг фейковий, не втручається у ситуацію, а правоохоронні органи не бачать проблем через недостатні суми збитків…
«ФАКТИ» безуспішно намагалися на цю тему поспілкуватися на умовах анонімності зі співробітниками університету. «У ЗМІ подається все, м'яко кажучи, тенденційно та заангажовано», — зауважив лише один із них.
Проте в обговореннях публікації ті, хто в «темі», кажуть, що це типова практика для ВНЗ, повсюдний лайфхак, аби вижити, адже зарплати викладачів залежать від надходження коштів за навчання. Тому багато вишів «погнали» своїх співробітників на перенавчання у своїх же магістратурах.
Ця тема широко обговорюється і в соцмережах
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що студенти можуть отримати від держави грант на навчання в сумі до 25 тисяч гривень.
Тим часом Міносвіти змінює правила вступної кампанії. Стало відомо, що нового буде у 2026 році.
Фото: https://academline.ru/