Від 1 вересня 2023 року Українська Православна Церква (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. Це означає, що більшість великих церковних свят тепер відзначаються на 13 днів раніше. Зокрема, 2 лютого за новим календарем відзначається свято Стрітення Господнього. Раніше це свято святкували 15 лютого. Стрітення належить до числа найбільших дванадесятих свят у християнстві.
ВІДЕО ДНЯ
Це свято присвячене важливій події в житті Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа. Згідно з іудейською традицією, на 40-й день після народження дитини батьки повинні були принести немовля до храму для молитви. Саме в храмі Богоматір із малим Ісусом зустріли святого Симеона, якому було передбачено це важливе зустріч.
Стрітення Господнє символізує зустріч Ісуса Христа з віруючими, початок його місії як Спасителя людства.
Традиції свята
РЕКЛАМА
В українських народних віруваннях Стрітення Господнє стало також символом зустрічі зими і весни. В давнину всі природні явища наділялися особливими властивостями та магічними рисами. Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, намагаючись зрозуміти, яка з сил — зима чи весна — здобуде перевагу. Вірили, що саме в цей момент природа змінює свій хід і наступає потепління.
Серед традицій святкування Стрітення переплітаються церковні та народні звичаї. Наприклад, наші предки надавали великого значення воді та вогню. Вогонь, що колись мав особливу силу, поступово замінили церковними свічками, які запалюють під час святкової літургії. Освячені свічки та вода несли в собі благословення, тому їх приносили додому, зберігали протягом року та використовували для оберігання від негараздів.
Освячена вода цього дня вважалася чудодійною та цілющою. Віряни окроплювали нею домівки, хліви та навіть худобу, а також давали її хворим, сподіваючись на одужання. Свічки, освячені на Стрітення, використовувалися для обкурювання оселі, щоб захистити від нечистої сили та злих духів.
РЕКЛАМА
Прикмети на Стрітення
Дощ — до спекотного літа.
Сильний вітер — до негараздів.
Вода, що капає з дахів, — буде хороший врожай меду.
Ясна та тепла погода — до гарного врожаю.
Сніг — до пізніх весняних заморозків.
Також було прийнято дотримуватись певних обмежень: не пити алкоголь, уникати сварок, лихослів'я та подорожей на великі відстані.
Ці звичаї та вірування є частиною духовної спадщини українців і відображають глибокий зв'язок між церковними святами і народними традиціями.
РЕКЛАМА
Ексклюзивний матеріал «Різдво-2025: які атрибути та обряди свята допомагали ощасливити дім і його господарів» читайте на сайті «ФАКТІВ».