Біля портрета воїна — коровай. На Волині провели в останню дорогу мужнього захисника. Ковельська громада прощалася з Георгієм Смалем. Він ще так багато не встиг відчути у житті, не пережив безлічі щасливих митей. Його біографія так і залишилася недописаною. Йому навіки 34 роки, повідомляє міська рада.
ВІДЕО ДНЯ
«Георгій народився у столиці Таджикистану — місті Душанбе. Коли йому було лише чотири місяці, мама Людмила разом із маленьким сином повернулася до рідного Ковеля. Починати життя заново було непросто, але вона зробила все можливе, аби дати синові дім, турботу й відчуття безпеки. Усю свою любов жінка віддавала Георгію, виховуючи його самотужки. Хлопець обрав фах кухаря та вступив до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу. Після завершення навчання працював в закладах харчування Ковеля. Побував на заробітках у Польщі та Німеччині. Його захопленням були автомобілі — мріяв про хороше авто. Отримавши посвідчення водія, купив старенький „Форд“ і поступово приводив його до ладу, вдосконалював навички водіння, радів кожній поїздці», — йдеться у повідомленні.
Особливо теплі стосунки у Георгія були з мамою. Коли у неї виявили онкологічне захворювання, син став для неї справжньою опорою — підтримував, підбадьорював, був поруч. На жаль, хвороба виявилася сильнішою. Рідні згадують, що смерть мами він пережив надзвичайно важко, адже вона була для нього єдиною сім’єю і найближчою людиною у світі.
4 липня 2024 року Георгія мобілізували до лав Збройних Сил України. Підготовку він проходив в Ужгороді та Польщі. З дитинства захоплюючись комп’ютерами й добре розбираючись в ІТ, Георгій швидко опанував фах оператора дронів.
РЕКЛАМА
Спокійний, ввічливий, щирий і надзвичайно добрий, він легко знаходив спільну мову з побратимами. Вони називали його «Смайлик». В армії Георгій знайшов нову сім’ю — знову відчув, що не самотній.
29 вересня 2024 року Георгій зателефонував своїй двоюрідній сестрі Валентині і повідомив, що разом із сімома побратимами вирушає на важливе бойове завдання. Тоді його голос рідні чули востаннє.
З 5 жовтня 2024 року ковельчанин вважався зниклим безвісти. Родина до останнього жила надією, що він живий і повернеться. Її підсилювали й свідчення військових, які повернулися з полону під час обміну у квітні 2025 року. Вони впізнали Георгія на фото й були переконані, що він у неволі.
РЕКЛАМА
Та, на жаль, згодом з’ясувалося, що вони помилилися. Нещодавно ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна. Свій останній бій оператор безпілотних літальних апаратів прийняв 5 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Очеретине Донецької області.
Раніше повідомляли про загибель стрільця-снайпера зі Львівщини Олега Антонова.