“Не коли, а як” – депутати провели перше засідання робочої групи з питань виборів

Фото: facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

У Верховній Раді пройшла перша зустріч робочої команди, що працює над підготовкою законодавчих змін для проведення виборів за умов особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні. Зокрема, учасники планують напрацювати механізми захисту виборчого процесу від можливого втручання з боку РФ. Про це повідомила у Facebook заступниця голови робочої групи, голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народний депутат Олена Шуляк.

– Повоєнні вибори — це не питання «коли». Це питання “як”. Це об’єктивна реальність, до якої держава має готуватися заздалегідь і відповідально. Перед нами велика кількість складних питань, на які потрібно знайти чесні й системні відповіді. Починаючи з безпеки всього виборчого процесу, фінансування виборів, доступності виборчих дільниць за кордоном і завершуючи забезпеченням права обирати та бути обраним для сотень тисяч військових, – заявила Шуляк.

За її словами, ця робота є вкрай складною і вимагає не лише досконалих правових рамок, але й глибокого усвідомлення соціальних процесів, високого рівня довіри та скоординованих дій держави й громадянського суспільства. Особливу увагу слід приділяти зовнішнім загрозам, зокрема очевидній і добре відомій небезпеці – Росії.

Вона додала, що “Росія не сприймає вибори як демократичний процес. Для неї це інструмент гібридної війни”. Крім того, всередині РФ голосування давно втратило ознаки вільного та конкурентного механізму і стало формальною процедурою для підтвердження заздалегідь визначеного результату. Саме цю логіку РФ намагається експортувати за межі своїх кордонів. Мета втручання – привести до влади лояльних керівників або дискредитувати саму ідею вибору, формуючи модель “виборів без вибору”.

Крім того, втручання РФ охоплює не лише день голосування. До методів належать кібератаки на системи та реєстри, розповсюдження дезінформації, фінансування проросійських політичних проєктів та псевдогромадських організацій, підкуп виборців і дискредитація інституцій та результатів голосування. Соцмережі, такі як TikTok, Facebook, X та YouTube, дозволяють масштабувати емоційні наративи через боти та алгоритми, формуючи ілюзію “суспільної думки” і нав’язуючи страхи та хибні рішення.

Шуляк додала, що приклади останніх виборів у Румунії, Грузії та Молдові показують, що втручання може бути як відкритим – через підтримку або блокування певних кандидатів та ідей, так і прихованим – через незаконне фінансування кампаній, партій, громадських організацій і медіа, які формують необхідний порядок денний. Часто це маскується під внутрішню політичну конкуренцію, хоча фактично є зовнішнім керованим процесом.

– Наше завдання — побудувати такі правила й механізми, які забезпечать одночасно внутрішню та зовнішню легітимність виборів. Таку, за якої і українське суспільство, і всі політичні сили не матимуть підстав для сумнівів, а міжнародні партнери визнають: українська демократія витримала іспит на міцність навіть в умовах безпрецедентно агресивного зовнішнього втручання, – зазначила Шуляк.

• 24 грудня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами заявив, що тема проведення виборів в Україні включена до мирного плану. Міжнародні партнери вважають, що голосування слід провести “якнайшвидше” після підписання угоди.  
• 22 грудня голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що у Верховній Раді формується робоча група щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. 
• 20 грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже працює над створенням необхідної інфраструктури для проведення виборів. 

Источник: kp.ua