Поплічник екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака Ростислав Шурма та фактичний керівник банку-«пральні» брудних грошей «Альянс» Павло Щербань активно зачищають інтернет від публікацій про діяльність фінансової установи. Йдеться про матеріали, що пов’язують банк із хабарями, схемами відмивання коштів та покровительством з боку високопосадовців.
Ми, зі свого боку, публікуємо матеріал, який так заважає одіозним особам і який намагаються прибрати з публічного доступу.
Останнім часом у ЗМІ регулярно згадуються скандали за участю невеликого банку «Альянс». Найгучніший із них – пов’язаний із хабарем, який від імені банку мав передати детективам НАБУ та прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків «Укренерго». Крім того, ЗМІ писали про численні штрафи від Нацбанку за порушення правил фінмоніторингу, невиконання зобов’язань за гарантіями перед державними компаніями й подання неправдивої фінансової звітності.
І банк усе ще на плаву. Чому? Причина може критися в таємному покровителі – заступнику глави Офісу президента Ростиславу Шурмі. Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати атаки НБУ на «Альянс», а також забезпечувати протекцію для банку перед правоохоронними органами.
Справжній господар
Формально, за даними Єдиного реєстру підприємств та організацій, а також за даними про кінцевих бенефіціарних власників, які банк «Альянс» подає до Національного банку, головним акціонером («власником суттєвої участі») фінансової установи є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова. Втім, насправді особа людини, яка ухвалює дійсно важливі рішення в банку, давно відома ринку. Це голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.
Згідно з даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він починав із відділення «Промінвестбанку» в Кременчуці старшим економістом сектору кредитування фізичних осіб. Далі був начальником сектору дилінгових операцій (угод на фондовому ринку) у схемному банку «Володимирський». Після кризи 2008-2009 років Щербань очолює управління дилінгових операцій у КБ «Южкомбанк» друга Віктора Януковича-молодшого з автоперегонів Руслана Циплакова.
Після Революції Гідності, коли «Южок» відправили в банківський потойбічний світ, Щербань обійняв посаду начальника відділу міжбанківських операцій в ще одній «кишеньковій пральні» – банку «Апекс», а після цього трохи попрацював начальником казначейства у відмивному банку «Стандарт», який також спочив у Бозі. У 2016 році Щербань вперше заходить у банк «Альянс» як дилер казначейства, але згодом переходить у «Таскомбанк» Сергія Тігіпка заступником начальника казначейства.
Із середини 2018 року і до сьогодні Павло Щербань має прямий стосунок саме до «Альянсу» – він був заступником голови та в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду. При цьому Щербань є також великим акціонером банку: у липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи, угода має завершитися цими тижнями, коли буде проведена емісія.
Джерела на банківському ринку переконані, що, незважаючи на наявність у Олександра Сосіса безумовного мажоритарного пакету акцій банку, реальні рішення в структурі ухвалює Павло Щербань. Більше того, він також є фактично «політичним дахом», який захищає установу як від численних претензій регулятора, так і від потенційного інтересу правоохоронних органів до не завжди «чистої» діяльності «Альянсу», зокрема, пов’язаної з обслуговуванням левової частки грального бізнесу, і не завжди легального.
Впевненості в житті Щербаню додає кумівство із заступником глави Офісу президента Ростиславом Шурмою. Саме Шурма, з яким Щербань, ймовірно, познайомився близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод, гарантує фактичну недоторканність банку «Альянс» в умовах, коли інші фінансові установи вже давно були б виведені з ринку. Невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали та штрафи за порушення правил фінмоніторингу – усі ці фактори вже давно мали б накликати на банк тимчасову адміністрацію.
Однак цей «бізнес для своїх» ще якось тримається разом. За словами учасників ринку, «Альянс» може бути базовим схемним банком для тіньових потоків, як свого часу був державний «Укргазбанк». Тільки, на відміну від державної фінансової установи, яку очистили від корупціонерів і повернули до пристойної роботи, в «Альянсі» цього зробити нікому.
Партнер на всі руки
При чому тут Шурма – крім кумівства зі Щербанем? Можна припустити, що відповідь слід шукати в інших, значно більш диверсифікованих за напрямами бізнесах Щербаня. За якими – як не дивно – стирчать саме вуха Ростислава Ігорьовича.
По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму IF Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення, зокрема дослідно-промислову розробку з подальшим видобутком нафти, природного газу та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 року. До початку повномасштабного вторгнення планувалося відновлювати старі свердловини для видобутку нафти та газу. Втім, пошуки багатих родовищами свердловин не увінчалися успіхом. За даними фінансової звітності в системі YouControl, компанія демонструє великі збитки – близько $1 млн на кінець 2023 року. Але чому компанія досі вкладає кошти? Відповідь може полягати в тому, що реальним інвестором у цей бізнес є не Щербань, а його кум Ростислав Шурма.
Другий цікавий актив у розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу президента, – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол Полтавської області (ТОВ «Альянс Елеватор»). Незважаючи на відносно невеликі розміри та потребу в реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку зростає.
Цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, пов’язаний з ІТ-бізнесом. При цьому, за прикладом засновників «Монобанку», Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, однак надають послуги і торговельним мережам. Йдеться про ТОВ «Альянс Діджитал» (виведені в окрему фірму ІТ-спеціалісти банку), ТОВ «Асіджс», ТОВ «АПЛ» і ТОВ «Мотвел» (розробки для банківського сектору), де скрізь Щербань або сам, або з партнерами-айтішниками. Однак навряд чи можна сумніватися, що високотехнологічний кластер – це хороша інвестиція та історія успіху для такого досвідченого інвестора і державного діяча, як Ростислав Шурма. Його інтерес до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий. Але також відоме його постійне бажання «підсидіти» віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного цифрового війська.
Ще в кількох галузях Щербань і Шурма, очевидно, не визначилися. Наприклад, без роботи простоюють ТОВ «Табакос Трейд» (яке має займатися торгівлею металобрухтом) і ТОВ «Навіум Нафта», на яке буде покладено імпорт і торгівлю нафтопродуктами всередині країни.
***
Уся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає на функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тому тут або «Альянс» для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає як правда), або ж інвестиції в усі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пасивний дохід, пропорційний своїй частці), за яким, можливо, стоїть навіть не сам Щербань.
А щодо Ростислава Ігорьовича джерела стверджують, що навколо нього утворилося дуже багато конфліктних точок. Для журналістів це може стати новими темами для розслідувань, а для правоохоронних органів – новими відкритими справами.
Поплічник Єрмака Ростислав Шурма, у якого НАБУ проводило обшуки, й досі “відмиває брудні гроші” та курує тіньові схеми через банк «Альянс»
Ім’я Ростислава Шурми, колишнього заступника керівника Офісу президента України, увійшло в публічний простір не лише через його державні посади або досягнення у комерційному секторі, а й через низку гучних скандалів, журналістських розслідувань та резонансних «зашкварів». З моменту призначення на високу посаду в ОП у 2021-му, де він відповідав за економічний напрямок, увагу громадськості та ЗМІ привернули не лише його ініціативи, а й тіньові зв’язки та можливі конфлікти інтересів.
Серед найбільш обговорюваних тем — ймовірна причетність Шурми до проблемної діяльності банку «Альянс», а також інші інфоприводи, що викликають серйозні питання до доброчесності та прозорості у вищих ешелонах влади.
Якими ж є ключові скандали, пов’язані з Ростиславом Шурмою? Що не так з банком «Альянс»? Що взагалі відомо про цю людину? Агентство UA.News розбиралося в питанні.
Банк «Альянс»: схеми кришування та приховані інтереси
Центральне місце серед скандалів, що оточують Ростислава Шурму, безумовно, посідає його ймовірна роль такого собі «тіньового покровителя» та «сірого кардинала» банку «Альянс» . Численні журналістські розслідування низки вітчизняних видань вказують на те, що колишній заступник голови Офісу президента міг використовувати свій вплив для захисту цієї фінансової установи, і особливо голови її наглядової ради — Павла Щербаня.
Є припущення, що між Шурмою та Щербанем існують не просто ділові, а й дуже близькі дружні стосунки — можливо, навіть «кумівство». За даними журналістів, їхнє знайомство сталося понад 10 років і, ймовірно, зародилося під час структурування так званих «схемних угод».
Цей зв’язок, як кажуть розслідувачі, забезпечує банку «Альянс» фактичну недоторканність з боку держави та правоохоронців. Попри системні порушення, ігнорування нормативів НБУ, численні корупційні скандали та підозри щодо незадовільного фінансового стану, банк дивним чином зумів уникнути серйозних санкцій та тиску з боку силових структур. Окрім цього, представники банківської установи запевняють, що в їхній роботі все добре та немає жодних проблем ні з фінансами, ні з чимось ще.
Зокрема, «Альянс» фігурував у гучній справі про спробу підкупу детективів НАБУ та прокурорів САП адвокатом Олексієм Носовим. Метою цього хабаря, як зазначалося, було уникнення відповідальності у справі про завдання збитків державному енергетичному підприємству «Укренерго».
Попри такі кричущі факти, а також на отримані штрафи від НБУ за порушення правил фінансового моніторингу та подачу неправдивої фінансової звітності, банк «Альянс» продовжує спокійно функціонувати й надалі. Щобільше, він уникнув введення тимчасової адміністрації, що є звичайною практикою НБУ у випадках подібних системних порушень. Журналісти припускають, що саме вплив Ростислава Шурми дозволяє банку «Альянс» залишатися на плаву та продовжувати свою діяльність попри всі звинувачення.
Павло Щербань, хоч і не є офіційним головним акціонером банку (ним формально значиться Олександр Сосіс), вважається антикорупційними розслідувачами саме тією особою, яка ухвалює всі ключові рішення в «Альянсі». Його банківська кар’єра нараховує майже два десятки років досвіду, включаючи роботу у таких фінансових установах, як «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» тощо.
Примітно, що деякі з цих банків у ЗМІ характеризувалися як «схемні» або «відмивочні», що посилює підозри щодо нинішньої діяльності «Альянсу». Щербань очолює наглядову раду банку з 2021 року, а у липні 2023-го йому дозволили придбати понад 25% акцій фінансової установи, що, скоріше за все, додатково закріпило його вплив.
Проте інтереси Ростислава Шурми, за припущеннями журналістів, виходять далеко за межі банківського сектору. Є підстави вважати, що Шурма має приховані бізнес-інтереси також і в інших компаніях Павла Щербаня.
Бізнес-інтереси Ростислава Шурми
Серед цих компаній згадуються:
1. Газовидобувна компанія «Віва Експлорейшн». Хоча ця компанія, яка володіє ліцензією на видобуток нафти та газу на Івано-Франківщині, формально належить Щербаню та Сергію Думенку, вона постійно демонструє значні збитки. Це наводить на думку, що реальним інвестором, який продовжує вкладати кошти в цю збиткову діяльність, може бути саме Ростислав Шурма.
2. Елеватор у Хоролі (ТОВ «Альянс Елеватор»). Придбаний Щербанем не так давно елеватор у Полтавській області може розглядатися, як стратегічний крок до інтеграції в аграрну галузь. Журналісти припускають, що за цим придбанням також може стояти Ростислав Шурма, який розглядає агросектор як перспективний напрямок для бізнес-діяльності.
3. ІТ-кластер. Павло Щербань вкладав гроші в тому числі й у низку ІТ-компаній. Останні спеціалізуються на розробці банківських продуктів та наданні послуг торговим мережам. Зважаючи на інтерес Шурми до цифровізації економіки, ЗМІ висловлюють припущення, що цей високотехнологічний кластер може бути частиною його інвестицій.
4. Інші галузі. Також у розслідуваннях журналістів згадуються ТОВ «Табакос Трейд» (торгівля брухтом) та ТОВ «Навіум Нафта» (імпорт та торгівля нафтопродуктами), де, за інформацією ЗМІ, Щербань і Шурма, ймовірно, ще не визначилися зі стратегією розвитку цих бізнесів
Така різностороння та доволі значна бізнес-активність Павла Щербаня, яка не завжди вписується у функціонал голови наглядової ради банку, що переживає об’єктивні труднощі, створює підстави для підозр. Можливо, за всіма цими інвестиціями стоїть впливовіша фігура, ніж сам Щербань. І ця фігура, ймовірно — Ростислав Шурма.
Запорізький скандал: автомийка на забороненій землі
Окрім фінансових схем, ім’я Ростислава Шурми фігурувало в ще одному резонансному скандалі, пов’язаному з незаконною, на думку місцевої громади, спробою будівництва автомийки в Запоріжжі. За інформацією в мережі, фірма «Кайрос 2020» планувала звести автомийку в Південному мікрорайоні міста. Земельна ділянка була передана цій фірмі в оренду до 2030 року з цільовим призначенням для розміщення торгівельного комплексу.
Основна проблема полягає в тому, що земля розташована в зоні Ж-4, яка призначена для змішаної багатоквартирної багатоповерхової житлової та громадської забудови. Згідно з містобудівними нормами, у цій зоні дозволено будувати торгові центри та підприємства побутового обслуговування, але будівництво об’єктів автосервісу, таких як автомийки, категорично заборонено. Автомийки дозволені лише в зоні Ж-1, яка знаходиться буквально через дорогу.
Зв’язок з Ростиславом Шурмою у цьому скандалі простежується через складну мережу афільованих осіб та компаній. Власницею фірми «Кайрос 2020» є особа, на ім’я Олена Єгорова. Проте телефонний номер компанії повністю збігається з номером фірми «Солар Енерджи Альянс». А вже її бенефіціаром є Олег Шурма, брат Ростислава Шурми.
Щобільше, засновником «Солар Енерджи Альянс» є АТ «ЗНВКІФ «Геліос», керівником якого, згідно з даними реєстрів, є сам Ростислав Шурма. Варто зазначити, що раніше, у 2020 році, кінцевим бенефіціаром та керівником обох фірм була одна і та ж особа — невідома широкому загалу Яніна Кравченко.
Місцеві жителі висловили рішучий протест проти будівництва. На цій ділянці наразі розташована зелена зона та відкрита парковка, яка є зручною та часто використовуваною автомобілістами Запоріжжя.
Громада активно збирала підписи проти забудови і зверталася до депутатів міськради. Цей інцидент яскраво демонструє потенційні конфлікти інтересів та спроби обійти чинне законодавство, використовуючи зв’язки з високопосадовцями.
Ростислав Шурма: коротка біографія
До свого призначення на посаду заступника керівника ОП Ростислав Шурма мав тривалий досвід роботи в бізнесі, в тому числі й на керівних посадах. Він закінчив Києво-Могилянську академію за спеціальністю «Економіка та підприємництво», а також навчався в Київському економічному університеті ім. Гетьмана та Московській школі управління «Сколково».
Його професійний шлях включав роботу в міжнародних компаніях, таких як Procter & Gamble та BOSTON CONSULTING GROUP LIMITED. З 2006 року він працював у Групі МЕТІНВЕСТ, а з 2012 по 2019 рік обіймав посаду генерального директора ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». У 2021 році, перед призначенням в ОП, він був радником в Офісі на позаштатній основі.
Цей біографічний бекграунд, особливо досвід роботи у великих бізнес-структурах, явно надав Шурмі значні знання у сфері економіки та управління. Однак у світлі численних звинувачень та журналістських розслідувань його минулий досвід може бути інтерпретований не лише як позитив, а й як джерело можливих зв’язків та схем. Це створює парадокс: досвід, який мав би бути перевагою, стає підставою для занепокоєння щодо конфлікту інтересів та нечистоплотного ведення бізнесу.
Резюмуючи, ім’я колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми все частіше асоціюється не з його ініціативами чи громадською діяльністю, а й з низкою резонансних скандалів , що ставлять під сумнів доброчесність та прозорість у владі. Ці інфоприводи створюють стійкий негативний імідж навколо фігури Шурми та викликають постійний інтерес у журналістів та антикорупційних розслідувачів.