Ганна Купрійчук із села Дроздні — одна з двох волинянок, які цьогоріч перемогли в Радіодиктанті національної єдності. Диктант, який щорічно проводиться в Україні, жінка писала вп'яте та допустила одну помилку. Про те, що неправильно поставила знак пунктуації, дізналась від журналістів «Українського Радіо».
«Філологічної освіти у мене нема»
— Виросла я у багатодітній родині, де ніколи не цурались праці. Батько працював водієм у Ковельському АТП, де відзначився особливими заслугами, а мама була домогосподаркою. Бабця Дарія трудилась швачкою на Ковельській швейній фабриці, — розповідає «ФАКТАМ» Ганна Купрійчук. — Багато в чому завдячую батькам. Під час служби в армії наш тато був писарем. Ми з сестрою ще малі були, то садив і давав прописи, щоби опанували каліграфію. Обводили ретельно кожну літеру, вчились з ним не лише грамотно писати, а й розмовляти. Із сестрою Лілією у нас дуже схожі почерки.
ВІДЕО ДНЯ
Окрім того, що гарно та грамотно писала, я була ще й лаборанткою у школі з біології. У шкільній характеристиці вказано, що «учениця має гарний почерк та грамотно пише». А вчителька з української мови зауважувала, що я дуже старанна учениця, бо єдина в класі робила візитки слів, які складно писати. Крім того, наша громада — це край Лесі Українки, сюди приїздять туристи. Тому історія наших предків надихає.
Почерком Ганни Купрійчук можна милуватися. Сторінка тексту цьогорічного радіодиктанту «Треба жити»РЕКЛАМА
— Хто ви за фахом, пані Ганно? Чи маєте філологічну освіту?
— Після школи вивчилась на швачку, але не працювала за спеціальністю. Коли мешкала в Ковелі, займалась випічкою. Обожнювала цю справу, та й замовники завжди хвалили за смачну та якісну продукцію. Коли повернулись з родиною у Дроздні, присвятила себе домашньому господарству. А воно у нас чимале! Вирощуємо курей, качок, маємо дві корови, садок і город. Робимо на продаж з молока сири, сметану, йогурти. Також допомагаємо молочними продуктами, овочами, фруктами нашій армії, адже хочеться підтримати воїнів, які нас боронять. Тому, як бачите, філологічної освіти у мене нема.
«З нинішнього диктанту дізналася багато нових слів»
— Як же тоді на такому високому рівні володієте граматикою, знаєте правила?
РЕКЛАМА
— Колись було, що мене приватно просили редагувати тексти, то я це робила. В чому секрет? Мабуть, це така вроджена здібність. Завжди інтуїтивно знала як писати слово, де та які розділові знаки ставити. Коли йду вулицею і бачу, що реклама з помилками, звертаю увагу. Так і «чешуться руки» виправити. Так само у соцмережах у приватному спілкуванні завжди грамотно пишу. Було таке, що сімейна лікарка цікавилась, чи не вчителька я.
Одна із самих грамотних українок займається домашнім господарством – вирощує курей, качок, має дві корови, садок і город
— Як довго пишете радіодиктанти і яким видавався для вас цьогорічний?
— Пишу давно, за моїми підрахунками п’ять разів надсилала на перевірку до Києва. Ба більше, десь років десять тому допустила одну помилку, коли у прізвищі одного з зарубіжних письменників написала зайву літеру «г». Тоді за перемогу мені навіть подарували книжку. Нинішній диктант був складний, бо Наталія Сумська швидко читала, я просто не встигала. Довелось переслухати запис в інтернеті. Чула добре, бо в мене у хаті радіоприймач, ідеальний звук. Також у тексті були спірні питання щодо розділових знаків. А ще я дізналася багато нових слів. «Допіро» наприклад, чула, що старші люди кажуть «топіро». Це значить тепер. А ще було «пітятко», «кияхи».
РЕКЛАМА
Про те, що цьогоріч неправильно поставила знак пунктуації, дізналась від журналістів «Українського Радіо». Але про що саме йде мова, спершу не озвучили. Перевіряла сама, але так і не зрозуміла. Тепер уже знаю — замість коми поставила двокрапку у речені: «Матеріальне — крихке, (:) життя тікає крізь пальці». Ось така прикра помилка, на жаль. Але нічого, не сумую з даного приводу, планую наступного року знову писати радіодиктант. Вірю, що обов’язково вже у мирній Україні. Впевнена, що тоді долучиться ще більше людей.
Додамо, що Радіодиктант національної єдності — 2025 відбувся 27 жовтня. Цьогоріч текст «Треба жити» написала письменниця Євгенія Кузнєцова. Електронні листи з диктантом надіслали з 38 країн світу. Загалом на перевірку надійшло понад 11 200 текстів, більшість із них — електронною поштою, але є й паперові листи. Жодної помилки не припустилися у радіодиктанті шестеро осіб. З однією помилкою диктант написали 11 людей, серед яких і наша співрозмовниця.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про сільську вчительку Галину Шуру також з Волині, яка стала рекордсменкою з Радіодиктанту національної єдності.