Пропозиції США про мир з росією в обмін на деякі українські території навряд чи знайдуть розуміння у керівництва України. Зокрема, Кримський півострів дуже важливий для України, та й для росії також.
ВІДЕО ДНЯ
Таку думку «ФАКТАМ» висловив військовий експерт Дмитро Снєгірьов. За його словами, поточна ситуація навколо Криму — це не лише військова сфера, для кремля півострів ще й ідеологічна опора, інструмент зовнішньої політики та елемент інформаційної диктатури.
Оскільки керівник Росії намагається увійти в історію як «збирач земель» і створити образ лідера, який «повернув Крим», економічні аргументи для нього давно не головні. Тут ключове — символізм і контроль.
«Зауважу, що для росії Крим — це насамперед військова база на Чорному морі. Країна-окупант за останні роки збудувала в анексованому Криму десятки оборонних укріплень, перетворивши півострів на „одну з найукріпленіших“ територій. Окопи завдовжки десятки кілометрів вириті навіть на пляжах Криму», — пояснює співрозмовник.
РЕКЛАМА
Водночас, за словами Дмитра Снєгірьова, морська складова російської присутності суттєво ослабла — багато кораблів Чорноморського флоту було знищено, а рівень контролю росії у морі впав до історичного мінімуму. Оцінка британської розвідки підтверджує: флот майже втратив боєздатність та стратегічне значення.
Однак залишається сухопутна компонента — розгалужена інфраструктура. Зокрема військові аеродроми. Саме вони дозволяють росії підтримувати угруповання окупаційних військ у Херсонській та Запорізькій областях. Також Крим для рф — це інструмент постійної політичної присутності та контролю над Чорноморським регіоном, що дозволяє москві впливати на безпеку України, Туреччини, Болгарії та Румунії.
Крим важливий і для Туреччини, яка традиційно вважає Чорноморський регіон зоною свого впливу. Анкара проводить політику «м'якої сили» та бачить Крим елементом власної історичної та геополітичної присутності.
РЕКЛАМА
Для України Крим до окупації був фактором геополітичної ваги. Портова інфраструктура, суднобудівні підприємства та стратегічні об'єкти дозволяли Києву бути одним із ключових гравців Чорноморського регіону. Сьогодні ж втрата Криму означає втрату контролю над частиною морської акваторії та обмеження доступу до стратегічних морських комунікацій.
«Країна-окупант, своєю чергою, після окупації Криму отримала військову платформу для наступу на південь України. 24 лютого 2022 року Крим стає основною військовою базою для російських сил, які розпочали повномасштабний наступ. Противник використовує півострів як важливий пункт для розгортання своїх військ, включаючи авіацію, флот та артилерію. Зокрема, російський флот Чорноморського флоту базується у Севастополі, що дозволяє контролювати Чорне море та впливати на судноплавство у регіоні», — говорить про військову роль півострова експерт.
Крим став важливим транспортним вузлом для переміщення російських військових та техніки. За допомогою Кримського мосту, що з'єднує півострів із росією, ворог безперешкодно постачав зброю, боєприпаси, продукти та інші ресурси своїм військам, що діють на території півдня України, зокрема Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.
Водночас, за оцінками голови Головного управління розвідки МОУ Кирила Буданова, з військового погляду відвоювати Крим набагато легше, ніж Донбас, де довжина фронту понад 1000 км, а глибина — понад 200 км. «Крим має дві точки входу — з російського боку і з нашого: Кримський міст і сухопутний перешийок», — пояснив він.
РЕКЛАМА
На його думку, питання відвоювання півострова — це наші фронтові операції: з російського боку — шляхом руйнування комунікацій, з нашого — шляхом тиску. «І тоді все — Крим ізольований», — упевнений голова ГУР.
Йдеться про те, що російські збройні сили, розташовані на окупованому півострові, дуже залежать від логістики. А логістика окупаційної армії — це Чонгарський перешийок та Керченський міст. Тобто дві складові, що фактично перебувають під вогневим контролем Збройних Сил України.
Достатньо відрізати Крим від логістики, і він стає островом. У росіян виникнуть колосальні проблеми зі світлом, водою та постачанням. Тут варто згадати про корупційні програми російського уряду на території окупованого півострова. Програма опріснення води, яка коштувала російському бюджету близько 48 млрд рублів. Вона була офіційно визнана провальною, але бюджетні гроші освоїли. Друга програма — це так званий енергоміст, який був дуже затратний навіть для російського бюджету і показав всю свою неефективність.
Втім, терміни звільнення Криму та інших окупованих територій пов'язані насамперед із переоснащенням ЗСУ та отриманням новітніх зразків високотехнологічної зброї. Це прямий взаємозв'язок, наголошує експерт. Як тільки буде достатньо засобів ураження та, головне, достатня кількість зброї, яка своїми тактико-технічними характеристиками перевершує російську, тоді ми можемо говорити про планування операцій із деокупації території АРК.
«На моє переконання, компроміси щодо Криму неможливі. Це червона лінія не лише для України, а й для наших партнерів», — упевнений Дмитро Снєгірьов.
Тим часом стало відомо, що поки що президент США Дональд Трамп не планує зустрічатися з президентом Володимиром Зеленським, оскільки в мирному плані залишилися розбіжності.