Горобина — справжня окраса осені. Це дерево неначе прикрашене яскравим намистом. В Англії, Німеччині та країнах Скандинавії у давнину вірили у те, що горобина — найдієвіший оберіг. Норвезькі рибалки, вирушаючи у море, клали у човен гілочки горобини. Англійські візники та вершники прикрашали ними капелюх й сподівались, що це захистить від небажаних пригод у дорозі. Шотландські фермери вішали кетяги горобини над хлівом, щоб худоба не хворіла. З деревини горобинового дерева робили держаки маслоробок, щоб добре збивалося масло. А щоб діти добре спали, колиски теж робили з деревини горобини. Ну й, звичайно, висаджували горобину біля оселі, щоб вона захищала від нещасть. А намисто з ягід горобини оберігало від злого ока недоброзичливців.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла про горобину у роботах вітчизняних фарфористів.
«Таріль Івана Ткаченка — це подих осені у фарфорі»
— Посуд з горобиною вносить у дім тепло та затишок, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. – Він візуально зігріває простір, додає м’якості, щирості, створює атмосферу гармонії та добробуту. Можливо, посуд з ягодою, яка вважається сильним оберегом, є й у вашій оселі. Ось, наприклад, таріль Івана Ткаченка. Це справжній гімн українській природі, її вічній красі та духовній символіці. Кожен кетяг, кожен листок промовляють до глядача живим подихом осені, наповненої спогадами, світлом і теплом. У композиції — багатство фактури та кольору. Червоні ягоди сяють, немов краплини сонця, а зелено-фіолетове листя обрамлює їх, створюючи ефект мерехтливої глибини. М’які переходи відтінків і тонка деталізація додають об’ємності. В українській народній традиції горобина — не лише окраса, а й берегиня дому, символ захисту від лиха. Ця робота — це подих осені у фарфорі. Вона зберігається у Національному музеї декоративного мистецтва України та Коростенському краєзнавчому музеї.
ВІДЕО ДНЯ
І. Ткаченко. Таріль «Горобина». Коростенський фарфоровий завод, 1977 р.
— Краса!
РЕКЛАМА
— А ось трирівневий каскад «Горобина червона» Валентини Трегубової. Ця робота — справжній гімн українській осені, її теплу, щедрості та мелодійності кольору. Три яруси, мов три строфи пісні, розкривають тему родючості й вічного руху природи. На кожному рівні — візерунок червоних гронистих ягід горобини, вплетених у листя, що сяє жовтогарячими, пурпуровими, ліловими та смарагдовими тонами. Гілки ніби рухаються, дихають, співають, створюючи ілюзію вітру, який проходить крізь гілля. Три поверхи композиції символізують щедрість, добробут і продовження життя: від квітучого літа — через золоту осінь — до зимового спокою, коли горобина залишається на гілках, як знак надії. Це не просто предмет сервірування — це поезія осені у фарфорі.
В . Трегубова. Каскад « Горобина червона». Коростенський фарфоровий завод. 1988
— Для чого призначався такий каскад?
— Для канапок, тістечок, фруктів. А ось перед нами сервіз «Горобина» — класичний приклад українського декоративного модерну 1970-х, коли фарфор поєднував у собі домашнє тепло й урочисту естетику. Білий, як перший сніг, фарфор у поєднанні з червоними ягодами горобини має чарівний вигляд. Орнамент простий, але надзвичайно виразний: великі ягоди, чорні тичинки, золоті акценти, які підкреслюють урочистість композиції. Цей розпис — втілення народного відчуття ритму життя, тепла й природної щедрості. В ньому — осінь українського саду, бабусина хата, відблиск вогню у печі, аромат чаю з медом. Форма сервізу стримана, з м’якими вигинами, характерна для Полонського заводу 1970-х років. Вона гармонійно поєднує функціональність і художність, що було особливістю полонського дизайну — створювати предмети не лише для користування, а й для радості ока. «Горобина» — це не лише орнамент, а й метафора: вогонь життя серед зими, тепло дому серед холоду.
РЕКЛАМА
Сервіз чайний «Горобина». Полонський фарфоровий завод, 1976 р.
«Художник наче шепоче: «Глянь, взимку життя не зникає, воно просто тихіше співає»
— Яка робота з горобиною ваша улюблена?
— Каскад Валентини Трегубової та чайник Таїсії Шуляк. Таїсія Шуляк, відома своєю здатністю поєднувати лаконізм форми з виразністю народного живопису, створила справжню оду українській природі. Опуклий корпус чайника (на фото у заголовку. — Авт.) нагадує налите ягодами гроно, а плавна лінія ручки перегукується з вигином гілки. Розпис — яскраві кетяги горобини серед сріблясто-блакитного серпанку листя — втілює водночас святковість і спокій. У цій композиції є щось від народної пісні, де кожен мазок — це нота, а кожна ягідка — маленьке сонце, що не згасає навіть узимку.
Золотою окантовкою майстриня підкреслює відчуття теплоти й благородної святковості, властиве фарфору 1980-х років. Чайник «Горобина» належить до найпоетичніших зразків української тематичної порцеляни, в якій побут і природа сплітаються в єдиний образ дому. Його можна уявити на накритому рушником столі, поруч із глиняними тарілками з яблуками й грушами — як вічний символ гостинності, родинного тепла й любові до рідної землі.
Читайте також: «Ця казка про те, що найголовніше у дружбі», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
РЕКЛАМА
— А чи були роботи з горобиною у зимовому пейзажі?
— Блюдо Петра Щербоноса — справжня зимова симфонія у фарфорі. Художник Петро Щербонос передає красу тихого засніженого ранку й теплу присутність птахів, що не покидають нас узимку. Снігурі гніздяться переважно у Карпатах та на Поліссі, вони зачаровують своєю красою. У цій роботі — захоплення гармонією природи, відчуття спокою, світла та вдячності зимі за її особливу красу. Художник наче шепоче: «Глянь, взимку життя не зникає, воно просто тихіше співає».
П. Щербонос. Декоративне блюдо “Зимові наші гості”. Бориславський фарфоровий завод. 1983
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї було відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам багато позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» дослідниця історії української порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла про скульптурну групу видатної фарфористки Оксани Жникруп, присвячену професіям.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: Т. Шуляк. Чайник «Горобина». Полонський завод художньої кераміки. 1980 р.