Зовнішня реклама із фотографіями командирів Трійки з дітьми, а також відео про родини захисників у телеграмі — це друга хвиля рекрутингової кампанії Третього армійського корпусу «Ми тут щоб жити», яка стартувала в серпні. ТСН присвятив кампанії матеріал.
ВІДЕО ДНЯ
«Ми змістили акцент. У першій хвилі (кампанії „Ми тут щоб жити“) вийшли на дискусію про сьогодення: ми воюємо, щоб мати дім. Що на війні попри все можна жити щасливими життям — таку екосистему ми побудували в Трійці. Друга хвиля про майбутнє. Маємо залишити нашим дітям їхню країну, щоб не було соромно перед загиблими побратимами. Якщо ми і наші діти не будемо щасливими, виходить що ціна була марною», — пояснює креативний директор Трійки Влад.
Щоб вийшло щиро, від студійних зйомок відмовились на користь користувацького контенту. Військовослужбовців попросили передивитись сімейні архіви, обрати улюблені фотографії і відео, записати голосові про своїх дітей і батьківство.
РЕКЛАМА
Командир Третього корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький на бордах з трирічним сином Северином. Попри відстань і рідкі зустрічі, Білецький залучений у виховання, прищеплює сину принциповість і сміливість. Він воює, щоб Северин ріс громадянином незалежної і сильної України, здатної себе захистити.
«Зовсім нещодавно Северин вперше намалював свою сімʼю. Андрія зобразив як дуже велику фігуру, розфарбовану синім і жовтим. Ми питаємо, чому так? Малюк каже: „Мій тато як український прапор“. В нас він — національний прапор», — розповіла дружина Білецького Тетяна Даниленко.
Усі герої та героїні рекрутингової кампанії — добровольці. Вони не планували ставати військовими, але зробили це, щоб у їхніх дітей був вибір — в якому місті жити, яку професію обрати. Вони на війні, щоб воювати не довелось дітям.
РЕКЛАМА
«Дитина буде розуміти, що коли було потрібно, ми не лишились осторонь і пішли захищати країну. Сину судилось бути дитиною військового покоління, але, я думаю, він пишатиметься нами», — розповідає заступниця командира роти з психологічної підтримки персоналу Богдана «Совеня».
Вона мобілізувалась у квітні 2022 року. На війні зустріла своє кохання, а півроку тому народила сина Владислава. Військовослужбовиця впевнена: народжувати дітей — найбільш мужній вчинок, який зараз може зробити жінка.
«Треба, щоб життя тривало, щоб наших сильних і розумних людей ставало більше… Війна може зруйнувати міста, але не життя в Україні. Кожна народжена дитина — це наша маленька перемога. Це доказ, що ми вистоїмо», — вважає військовослужбовиця.
Раніше публікувалася думка Андрія Білецького про те, що в Україні забагато думають про перемирʼя замість того, щоб його наближати, — зробити армію ефективнішою тут і зараз.
РЕКЛАМА
Джерело