Одне з 12 найбільших християнських свят — Друга Пречиста, або Різдво Пресвятої Богородиці – встановлене на честь народження Діви Марії, помічниці і заступниці людей перед Богом. В народі ще називають свято «осениною», бо наступає воно на початку осені. За прийнятим у 2023 році новоюліанським календарем дати нерухомих свят тепер перенесені на 13 днів назад. Тож Різдво Пресвятої Богородиці тепер 8 вересня, Воздвиження Хреста Господнього — 14 вересня, а 17 вересня відзначають свято Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.
Традиції святкування Різдва Богородиці
– Одне з перших важливих свят осені — Друга Пречиста, — розповідає Ніна Главацька, етнографиня, старша наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогові. — За народним календарем саме настає осінь: «Прийшла Перша Пречиста — калина одягла намисто, прийшла Друга Пречиста — взяла комарів нечиста, прийшла Третя Пречиста — стала діброва безлиста». До речі, нагадаю, що Третя Пречиста прийде 21 листопада.
ВІДЕО ДНЯ
Відзначення Різдва Богородиці завжди збігалося із закінченням основних польових робіт. І оскільки Божа Матір вважалася покровителькою землеробства, в цей день їй дякували за зібраний урожай та просили допомоги на майбутній рік. Існують припущення, що в дохристиянську епоху свято було пов’язане з культом Рожениць. В цей день українці висловлювали подяку «польним (польовим) духам» — опікунам нив та врожаю, дідам-ладо, які «спочатку засівали і пророщували зерно, а потім поливали» («Перша Пречиста ниву засіває, а друга дощем поливає»). Ритуальною стравою для духів дідів-ладо, що опікувалися нивами, була кутя з медом та маком, яку виставляли для них на вікнах. До Другої Пречистої годилося повністю викопати бульбу і засіяти землю житом.
Ікона “Різдво Богородиці”РЕКЛАМА
Другу Пречисту традиційно вважали жіночим святом, коли вшановували жінку як продовжувачку роду. Цього дня молилися до Богородиці як покровительки сім'ї, материнства, подательки всілякого добробуту. Жінки, в яких немає дітей, цього дня замовляли службу Божу в церкві, а після неї запрошували бідних людей до себе на обід— «щоб молилися Богородиці за її діти». Також майбутні матері вірили, що молитви до Пресвятої Богородиці про здоров’я та щастя дітей, на яких вони чекають, у цей день мають особливу силу.
В храмі віряни молилися за рідних і близьких, просили захисту і благословіння Богородиці
Різдво Пресвятої Богородиці відзначали як свято радості: не працювали, не постували, а після церкви збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися святковим щедрим застіллям. Вважалося, чим більше страв на столі, тим багатшим буде наступний урожай. Окрім обов’язкових рибних страв, готували й м’ясні: борщ із свининою чи птицею, печеню, різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги, млинці, вареники. Звичайно, багато страв готували і з сиру, а також із сезонних свіжих овочів і фруктів.
РЕКЛАМА
Святковий стіл
З цього дня можна було вже засилати сватів, тож жартома казали: «Прийшла Пречиста — принесла старостів нечиста». Якщо ж молодята вже відгуляли весілля, то в цей день до них у гості приходили рiдні, аби вислухати, як ведеться новому подружжю. Молодята також ходили в гості: зазвичай, до батькiв молодої разом із свекром i свекрухою — для налагодження добрих стосунків як мiж невiсткою та батьками чоловiка, так і мiж сватами.
Від Другої Пречистої пасічники остаточно утеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили їх стрижку. Наступав і останній термін заготівлі чар-зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу силу. Тож в останнє збирачі зілля ходили по калину й барвінок. А калина, підвішена до стріх натякала на очікування сватів (в хаті є дівчина на виданні). Дітям забороняли ходити польовими та лісовими дорогами, бо «там вужі сушаться».
З давніх часів на Різдво Богородиці жінки рано-вранці йшли до водойм. Вважалося, якщо вмитися там до сходу сонця, то краса збережеться до самої старості. А дітей, аби були здоровими, на порозі обливали водою.
Існувала також особлива прикмета для дівчат на заміжжя: якщо дівчина вмиється до сходу сонця, то її обов’язково посватають у цьому році. Увечері хлопці та дівчата на берегах водойм танцювали й співали, влаштовуючи веселі ігри з вибором пари.
РЕКЛАМА
Щоб бути здоровими, у цей день спалювали старий одяг і взуття. А щоб бути з прибутками або отримати вигідну пропозицію, добре забруднити руки у цей день чимось чорним.
Прислів’я, прикмети та заборони свята
В народі склали немало прислів'їв про Другу Пречисту, серед них деякі:
- «Прийшла Пречиста — на дереві чисто (без плодів), а прийде Покрова — на дереві голо»;
- «Пречиста — картопля чиста»;
- «Перша Пречиста жито засіває, а друга — дощем поливає».
Цього дня пильно стежили за погодою і визначали, якою буде осінь:
- на Різдво Богородиці сонячно, то і осінь буде тепла і ясна, без рясних дощів;
- небо похмуре — осінні холоди прийдуть із дощами;
- якщо день видався ясним, то така погода збережеться і до кінця жовтня;
- як вранці туман — підуть дощі;
- якщо лелеки до Другої Пречистої відлітають, то слід чекати суворої зими.
На свято були деякі заборони: не можна мити підлогу, вікна, прибирати в будинку; жінкам не рекомендують до рук брати голку, ніж і ножиці; не бажано в цей день шити, вишивати; сваритися, ображати когось та конфліктувати; в жодному випадку не можна у це свято бажати комусь зла та думати погано про родичів чи близьких.
Нагадаємо, що Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього відзначається 14 вересня.