Українські майстри манікюру здобувають славу та визнання не лише у своїй країні, а й за кордоном. Деякі американки, щоб потрапити на манікюр до Марини Кожевнікової, їдуть до Детройту (штат Техас) по п'ять годин в автомобілях. Переважно це жінки зі статком, але є й студентки, які спеціально збирають гроші на важливу для них процедуру.
Марина Кожевнікова з Полтави, яка вже третій рік живе у США, — одна з найбільш титулованих українських майстринь манікюру в Техасі. Просто коротко підстригти у неї нігті коштує 120 доларів. Нарощування, залежно від дизайну та довжини, — 200−300.
Днями вона вкотре довела свою успішність, здобувши золоту медаль на одному з найпрестижніших міжнародних чемпіонатів у сфері нейл-індустрії Nailympia (nail з англійської — ніготь), що відбувся у Сан-Антоніо. З цієї події «ФАКТИ» і розпочали розмову зі своєю героїнею.
Шокувала суддів сюрреалізмом
«Золотий» ніготь — справжній витвір мистецтва, і це не перебільшення — має довжину тридцять сантиметрів. Він закріплений на спеціальній підставці у вигляді напівзакритої долоні і являє собою цілу композицію. На ній — дзеркало, пісочний годинник, сходи, свічка, метелик, шкаралупа розбитого яйця, вода, що тече вгору… Композиція виліплена у 3D-вимірі з гелю, акригелю та інших штучних матеріалів.
ВІДЕО ДНЯ
«Золотий» ніготь — справжній витвір мистецтва
— Цікаво, скільки загалом матеріалів пішло на цю дивовижу? — запитую Марину.
РЕКЛАМА
— Невідомо. Навіть не хочу підраховувати. Але дуже багато. Скажу лише, що над цією масштабною роботою я працювала вдома два тижні поспіль. Щось не вдавалось з першого разу — переробляла. Там кожна деталька виготовлена вручну, а потім наклеєна. Навіть шестерінки на годинниковому механізмі й стрілки на циферблаті. Стрілочки, наприклад, випиляні, а потім промальовані з нанесенням тіней. Тому все виглядає досить реалістично.
— Як же ви змусили воду текти вгору?
— Вода є основою всієї композиції. За задумом, вона порушує закони фізики — не стікає вниз, а ніби рухається вгору. Але вода не справжня. Я її повністю змоделювала з матеріалів, вручну сформувавши потік і краплі, спрямувавши їх догори. Це сюрреалістичний елемент роботи: звичні закони часу, простору й гравітації тут ніби перестають працювати.
РЕКЛАМА
— Ваша ідея?
— На неї наштовхнув Сальвадор Далі (усміхається). Серйозно. Номінація, в якій я виявила бажання змагатися, називалась «Сталість пам'яті» за мотивами знаменитої картини Сальвадора Далі. Якщо чесно, доти я не заглиблювалася у творчість цього всесвітньо відомого художника. Довелось надолужувати: багато прочитала про нього, передивилась чимало його робіт. Мені важливо було зрозуміти, як він мислив, і надихнутися. Це незвичайний художник, тож і робота мала бути незвичайною.
Я вибрала, певно, найскладнішу номінацію — «Stiletto to Beyond». Стилетто — це екстравагантна, довга та максимально загострена форма нігтів, що нагадує італійський кинджал із тонким клинком. Помітну й дуже зухвалу форму стилет обирають упевнені в собі люди, які не бояться виділятися, заявляти про свою індивідуальність, тобто, бути собою.
Далі включилась моя фантазія. І це перша моя така масштабна робота, яку я виконувала без тренерів. Адже дуже часто майстри залучають тренерів, які їм щось підказують, показують, довершують їхні ідеї.
РЕКЛАМА
Отримавши «золото» в найвищому дивізіоні конкурсантів (загалом їх три), підтвердивши свій високий професійний рівень, тепер сама можу бути тренеркою.
“Нігті стилетто, – розповідає Марина, – обирають упевнені в собі люди, які не бояться виділятися, заявляти про свою індивідуальність, тобто, бути собою”
— Але ж зараз можна багато чого «делегувати» штучному інтелекту…
— Він може видати малюнок, однак його потрібно створити в реалі, кожну деталь зробити. Загалом придумати ідею — це ще не найтяжче в усьому цьому.
— Чи були ви впевнені у своєму успіху?
— У подібних конкурсах завжди шалена конкуренція. І я ніколи не можу бути впевненою стовідсотково у перемозі. Завжди є сумніви: чи всі зрозуміють те, що я хотіла передати? Чи зможе зачепити суддів (а їх багато) моя ідея й моє виконання з першого погляду? В умовах конкурсів прописано ого-го скільки критеріїв, за якими оцінюють кожну роботу за бальною системою. При цьому повну об'єктивність гарантує те, що ніхто з членів міжнародної колегії не знає імен учасників.
— За таку визначну перемогу передбачена матеріальна винагорода?
— Ні. Хоча це, безумовно, впливає на мій прайс як майстра манікюру.
Золота медаль, яку Марина Кожевнікова завоювала на престижному міжнародному чемпіонаті в галузі нейл-індустрії Nailympia
— І де ж зараз знаходиться ваш «золотий» ніготь?
— Став моїм домашнім експонатом, мені його повернули.
Українки привезли в Америку європейський стиль
— Марино, але ж ви самі вже судите конкурси майстрів манікюру, наскільки я знаю. Навіщо вам іще щось доводити?
— Щоб отримати статус судді, треба пройти через багато конкурсів. Це далеко не перша моя перемога. Я вже маю численні нагороди Nailympia, Grand Prix та Winner of Winners Global Talent Beauty Cup. А також досвід міжнародного суддівства. Суддівство — одна з важливих частин моєї професійної діяльності. Нині я член кількох нейл-асоціацій, маю досвід суддівства міжнародних чемпіонатів, зокрема, Global Talent Beauty Cup, в якому минулого року взяла гран-прі. Зараз у його рамках відбувається багато різних змагань в Америці. Також я сертифікована суддя International Beauty Association of Tournament Judges (IBATJ) (Міжнародної асоціації турнірних суддів індустрії краси). Окрім того — суддя й експерт асоціації WBS (World Beauty Society — Всесвітнє товариство краси. — Авт.). Мене часто запрошують до суддівства й інші асоціації, однак змушена багатьом відмовляти, бо неможливо скрізь устигнути.
А продовжую брати участь у конкурсах тому, що хочу перевірити саму себе. Це завжди поступ уперед. Хоча задоволення це не з дешевих. За все треба заплатити: за участь, за вхід на виставку, за модель, якщо береш її. Плюс переліт, проживання в готелі, харчування. Набігає не одна тисяча доларів.
— Суддею бути простіше?
— Судити, в принципі, дуже складно, тому що від виставленого суддею балу часто залежить майбутнє конкретного конкурсанта. Треба мати холодний розум й оцінювати тільки те, що бачиш перед собою. Це досить складно і відповідально. Дуже страшно зробити помилку. Бо не додаси комусь балу, і людина не отримає свого визнання. А когось переоціниш — знову ж, хтось залишиться без заслуженої оцінки.
Суддівство, каже Марина, це дуже велика відповідальність
— Що зазвичай перемагає: молодість чи досвід?
— Рівень майстрів на чемпіонатах дуже різний. Приходять і досить серйозні учасники, й початківці, які лише заявляють про себе. Насправді, щоб бути сильним майстром манікюру, не обов'язково мати величезний досвід. Так, що більша практика, то більша впевненість. Але можна працювати й десять років і залишатися при цьому на одному рівні.
— Чи багато серед учасниць подібних чемпіонатів українок?
— Та ми, можна сказати, конкуруємо на них між собою, не знаючи одне одного. От, скажімо, на Nailympia у найвищому дивізіоні «срібло» отримала також українка.
Українські майстри манікюру справді найсильніші, у них до ідеалу відточена техніка. Певно, ми такими талановитими народжуємося. А ще амбіційними: не сидимо на місці, нам мало вдовольнятись малим, нам потрібно рухатись вперед, розвиватися, досягати все нових і нових успіхів, доказувати собі й всім навколо, що ти чогось вартий. А коли працюєш за кордоном, то це ще більше додає азарту.
До речі, всі українські майстри, наскільки мені відомо, працюють переважно українськими матеріалами й інструментами.
— Цікаво. Чому?
— Бо вони ідеальні! В США нічого такого нема. А логістика зараз так налагоджена, що все можна придбати. Необхідне замовляємо на сайтах — багато українок повідкривали в Америці інтернет-магазини українських товарів.
— Американки вже звикли до високоякісного європейського манікюру, який роблять наші майстрині? Бо, наскільки відомо, саме українки привезли їм цю культуру.
— Так, до гарного швидко всі звикають. Але все одно іноді чую захоплення від тих, хто приходить до мене вперше. Їм цікаво спостерігати за процесом, за створенням чогось незвичайного. І вони дуже емоційно реагують на це.
Марина Кожевнікова проводить онлайн-курс з майстерності манікюру
Авторські секрети швидкісного манікюру
— Як виглядає американський стиль манікюру?
— Мені було дивно, що у США при нарощуванні нігтів використовують дипсистеми (порошок, змішаний з клеєм), бо це негативно впливає на нігтьову пластину. А якщо ці системи ще й кольорові — червоні, сині тощо — й клієнтка хоче змінити колір, то потрібно все спиляти в нуль.
Окрім того, їхні майстри досі роблять нарощування з акрилу — те, що в нас було двадцять років тому. Акриловий манікюр також може пошкодити нігтьову пластину, викликати алергію чи спровокувати інфекції, особливо за умови неправильного нанесення чи зняття.
— Скажіть, що спонукало вас зайнятися впровадженням авторської методики в нейл-індустрії щодо роботи з фрезерами — насадками, які використовують для зняття гель-лаку, обробки кутикул та корекції форми нігтів?
— На жаль, досі багато майстринь використовують велику кількість фрезерів і різних методик роботи з ними, що забирає час у клієнток. А результат від того не найкращий.
Моя авторська методика полягає в тому, щоб процес манікюру зробити максимально швидким і при цьому точним, чистим, зрозумілим, безпечним як для клієнта, так і для майстра, всього одним фрезером.
Ця методика — мій особистий досвід — стала вже інструментом для навчання майстрів, які поступово впроваджують її у професійних салонах. Таким чином, вона масштабується й систематизується.
— Скільки часу вам потрібно, щоб зробити якісний манікюр?
— П'ятнадцять хвилин. Ще пів години потрібно, щоб наростити нігті гелем.
— Скільки клієнтів можете обслужити, скажімо, за місяць?
— За понад півтора року роботи в салоні з мультинаціональною європейсько-азіатською командою у мене сформувалася клієнтська база з двадцяти п’яти осіб. Мені приємно працювати з цими людьми, тому нових клієнтів я вже не беру.
За місяць виконую щонайменше сотню процедур, в тому числі педикюр. При цьому комбіную різні техніки. Все залежить від типу шкіри: комусь достатньо зчистити її апаратом, а комусь потрібно замочувати руки-ноги, щоб обрізати кутикули.
У тренді короткі нігті, природні форми й кольори
— Що зараз у моді?
— Мода в манікюрі — це дуже суб'єктивне поняття. Є жінки, і їх багато, для яких манікюр — це спосіб самовираження. Їм потрібні стилетто по три сантиметри з дизайном у 3D-вимірі. З такими нігтями дійсно важко лишитися непоміченою.
Але бере вверх усе-таки натуральність: короткі нігті, природні форми й кольори.
В моду повертаються короткі нігті
— Ви особисто який манікюр носите?
— Я — майстер без манікюру. Це для мене розкіш. Мої руки — інструмент для відпрацювання техніки для мене самої й моїх учнів. А я постійно видумую щось нове й нове… Тому роблю короткий манікюр лише тоді, коли їду у відрядження. Довгий заважав би роботі, адже часто роблю якісь дрібні деталі, дизайни.
— У вас є бажання відкрити власний салон?
— Ні, в мене є бажання відкрити власну школу манікюру.
Тим часом знову в моді зачіски 70-х років, стилісти назвали головні тренди сезону.
Читайте також: Цей манікюр уже став головним хітом літа: наймодніший відтінок 2026 року
Фото, відео надані Мариною Кожевніковою