Без США та ключових країн ЄС, але з Азією та Африкою: куди поїдуть 18 нових послів України
Фото: ФБ Володимир Зеленський Підпишіться на нас в Google додати зараз
В Україні стартувало чергове масштабне перезавантаження дипломатичного корпусу за кордоном. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга в останні дні липня представив президентові пул із 18 кандидатів на посади послів. До списку увійшли як кадрові дипломати, так і нові офіційні особи. Основна мета призначень – заповнити вакантні посади, замінити неефективних керівників дипмісій на тих дипломатів, які можуть надати нової динаміки відносинам із країнами їхнього перебування. Журналіст Коротко про вивчав перспективи можливих перестановок.
Підвищення KPI кожного посла
Глава українського МЗС Андрій Сибіга, анонсуючи масштабні кадрові зміни, назвав три ключові цілі оновлення. По-перше, ротації та заповнення порожніх посад необхідні для нової динаміки та зміни парадигми відносин із ключовими державами.
Наступною метою є необхідність переорієнтації дипкорпусу на жорсткі KPI (показники ефективності, якими МЗС оцінює роботу кожного посла). Говорячи простою мовою, дипломати воєнного часу повинні забезпечувати швидкі конкретні результати у питаннях залучення військової допомоги, інвестицій та посилення санкційного тиску на РФ, а не вести уповільнену класичну дипломатію.
Ну і останній пункт – подолання кадрового дефіциту. Андрій Сибіга визнав, що зараз «найбільший виклик – кадровий». Тому відомство уникає практики, коли посольства роками залишаються без повноцінних керівників під управлінням тимчасових повірених.
Євроінтеграцією займатиметься топовий чиновник
Президент Володимир Зеленський призначив Тараса Качку представником України при Європейському Союзі у Брюсселі. Тарас Качка – топовий чиновник міністерського рівня. До призначення в Брюссель він обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (в Кабміні Юлії Свириденко), а до цього протягом багатьох років був заступником міністра економіки та незмінним Торговим представником України.
Тарас Качка на посаді посла у Брюсселі поєднуватиме функції представника України при ЄС та Торгового представника України. Його головне завдання – детальна робота з проходження вже відкритих і розблокування 4 переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Він має вести найскладнішу комунікацію не лише з бюрократичними інститутами Брюсселя, а й точково працювати з національними урядами країн-членів ЄС (насамперед долаючи регулярні вето та скепсис Угорщини).
Якщо в конкретні країни Європи нових послів поки не призначили, то представлятиме Україну в ЄС буде досвідчений Тарас Качка. Фото: ФБ Тарас Качка
Від Південної Кореї до Бразилії
Ключовий акцент зроблено на країнах Глобального Півдня, Латинської Америки та Азії. Саме тут Україні найважливіше переламати російські наративи, заручитися підтримкою нейтральних держав та залучити нові оборонні та технологічні ресурси.
Наприклад, Південна Корея має одне із пріоритетних призначень для оборонного сектору України через свої оборонні технології та ВПК. Ця країна має колосальні запаси артилерійських боєприпасів (155-мм) і передове озброєння (танки K2, САУ K9, системи ППО). Вона ж є світовим лідером у сфері мікросхем та високих технологій. Тому завдання нового посла, на посаду якого номіновано Андрія Ніколаєнка, – домогтися прямих поставок летальної зброї, оминаючи жорсткі внутрішні законодавчі обмеження Сеула.
Або Бразилія – лідер Латинської Америки, член БРІКС і ключовий “важкоатлет” Глобального Півдня. Призначення туди досвідченого дипломата Інни Огнівець покликане змінити нейтрально-прохолодну позицію президента країни Лули та Сілви до України. Посол має залучити Бразилію до реалізації української «Формули миру» та мінімізувати її взаємодію з РФ у рамках БРІКС. Та й крім цього, Бразилія має величезні обсяги сировини та продовольства. Економічний трек буде зосереджений на недопущенні дефіциту поставок та розширенні торгового прагматизму.
Інна Огнівець переконуватиме бразильського президента Лулу змінити свою позицію. Фото: Henrique Casinhas/SOPA Images/LightRocket via Getty Images
Центральна Азія та Глобальний Південь
Далі за рівнем важливості йдуть країни Центральної Азії. Одночасна заміна послів майже у всіх республіках Центральної Азії (Юрій Мушка йде до Узбекистану, Геннадій Брескаленко – до Таджикистану, Олексій Перевезенцев – до Туркменістану і Наталія Сіренко – до Киргизстану) націлена на послаблення тилу РФ.
Посли повинні стимулювати керівництво цих країн продовжувати курс на поступове віддалення від Москви та зміцнення суверенітету, у тому числі через розвиток логістичного Транскаспійського маршруту в обхід РФ.
Не менш важливим є призначення послів в африканські країни Глобального Півдня – Ефіопію, Гану, Сенегал. Призначення туди одразу кількох послів (Віктор Нікітюк – до Ефіопії, Олег Куць – до Гани, Віктор Гамоцький – до Сенегалу) – продовження затвердженої Африканської стратегії України, спрямованої на інформаційне та дипломатичне витіснення Росії з континенту та завоювання підтримки Глобального Півдня. І для цього Київ має вагомі інструменти – африканські країни критично залежать від українського зерна. Посли мають координувати програму Grain from Ukraine, використовуючи гуманітарні постачання як інструмент м’якої сили проти російського впливу.
Нові посли – це «професійні кар’єрні дипломати» та «технократи-управлінці»
Кандидати з нового пулу ротацій МЗС складаються з поєднання досвідчених дипломатів та фахівців з міжнародного права, економіки і кризового менеджменту. Тобто це «професійні кар’єрні дипломати» високого рангу та «технократи-управлінці» для економічних проривів.
Наприклад, кандидати в посли в Узбекистан, Таджикистан та Австрію – Юрій Мушка, Геннадій Брескаленко та Артем Рибченко – це дипломати з найвищим рангом Надзвичайного та Повноважного Посла. Юрій Мушка працює у системі МЗС з 1991 року. Раніше очолював стратегічні посольства України в Угорщині (двічі), Південній Кореї та Словаччині. Його рівень – це рівень топового переговорника, який знає специфіку як азіатського, так і європейського регіонів.
Геннадій Брескаленко також дипломат-практик з величезним досвідом кризового менеджменту. Здобув широку популярність як консул України в РФ, коли в найважчих умовах 2014 року пробивав доступ і захищав українських політв’язнів (включаючи Надію Савченко) у російських СІЗО. Також працював радником-посланцем в Ізраїлі.
Артем Рибченко – кар’єрний дипломат, який має великий досвід роботи у Західній Європі: з 2018 до 2022 року успішно очолював посольство України у Швейцарії та Ліхтенштейні. Його рівень відповідає складному завдання ведення переговорів у нейтральній Австрії.
Категорія «технократів-управлінців» представлена, наприклад, Олексієм Перевезенцевим, який є магістром міжнародного права та кандидатом юридичних наук. Його статус – чиновник державного масштабу. Андрій Ніколаєнко (Республіка Корея) – дипломат, економіст-міжнародник та управлінець. Ніколаєнка відправляють до Сеула як людину, яка чудово розуміє корейський політикум зсередини і здатна говорити з прагматичним керівництвом Південної Кореї мовою цифр, інвестицій та ВПК.
З цього видно, що українське МЗС свідомо відмовилося від практики призначення «випадкових» людей чи чисто політичних призначенців без досвіду. Усі 18 кандидатів – або професійні дипломати з 20–30-річним стажем у МЗС, або профільні юристи-міжнародники та економісти, здатні вирішувати конкретні завдання воєнного часу.
Андрій Ніколаєнко вже працював у Сеулі аташе, тепер вирушає туди як посол. Фото: parlament.ua
Думка експерта
Роман Безсмертний, український дипломат у ранзі Надзвичайного та Повноважного Посла:
– У класичній дипломатичній практиці така масова зміна послів рідко практикується. Як правило, посол має відпрацювати свій мінімальний контракт на 4 роки. Але саме ця ротація викликана особливостями воєнного часу та відповідними потребами України.
Її суть у тому, що існує певна потреба корекції дипломатичних завдань. Вона є важливою для європейських країн, для Сполучених Штатів Америки. Але в цих країнах великої дипломатичної ротації немає.
А ось у країнах Латинської Америки, Глобального Півдня, Центральної Азії стоїть завдання не просто корекції дипвідносин, а суттєвої зміни їхньої парадигми. Тому що це регіони, де дуже сильний вплив Китаю та Росії. Тобто перед нашими дипломатами постає надскладне завдання – переламати російські наративи та вплив Росії у цих країнах.
Источник: kp.ua