На думку фахівців, один із основних критеріїв якості чаю — свіжість чайного листа. Після того, як ви випили чай, чашка ще кілька хвилин зберігає його аромат. Старий же чайний лист, як правило, вже не має аромату. На якість чаю впливає чимало факторів — наприклад, сезон збору чайного листа, кліматичні умови…
Сьогодні мова піде про незвичайні чайники з навершями у вигляді мініатюрних чайничків.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» дослідниця історії української порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про незвичайні сети для чаювання.
«Ідея розкривається поступово, як пуп’янок квітки»
– Великий чайник з навершям у вигляді мініатюрного чайника одразу привертає увагу, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Це свого роду ефект «відлуння» у мініатюрі. Цікаво, що мініатюрний чайник функціональний. І це справжнє диво. Навершя кришечок двох інших чайників схожі на маленькі глечики.
ВІДЕО ДНЯ
В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
— Який же об’єм мініатюрного чайничка?
РЕКЛАМА
– Умовно це чайничок «на один ковток». У виставкових авторських варіантах функціональність часто ставала частиною художньої гри, демонстрацією високої майстерності. Цей сет виглядає казково. Ідея розкривається поступово, як пуп’янок квітки. Спершу ми бачимо всю композицію, потім помічаємо мініатюрний чайничок, а далі починаємо вдивлятися в гру масштабів. Дуже цікаво працює й колір. Блакитно-зелені переходи створюють відчуття легкості й навіть певної акварельності. А рожеві квіти в центрі композиції нагадують мотиви українського декоративного розпису. При цьому сама форма залишається надзвичайно сучасною. Вона не перевантажена деталями, має великі плавні площини, складну хвилясту лінію борту і дуже характерні ручки, які ніби намальовані одним безперервним рухом. Такі речі надзвичайно рідкісні. Вони вимагали складної роботи модельника, точного лиття й особливо уважного випалу. Адже будь-яка найменша похибка одразу могла б порушити посадку кришки і пропорції всієї композиції. Тому такі речі завжди були ближчими до виставкових експериментів, ніж до звичайного серійного посуду.
І, мабуть, саме тому вони сьогодні так захоплюють. У них є те рідкісне відчуття, коли художник дозволяє собі не лише створювати предмет, а й гратися формою легко, сміливо і з очевидним задоволенням.
— Чи не нагадує вам форма носиків чайників лебідок?
РЕКЛАМА
— Асоціація така справді виникає через плавний вигин. Лебідь у декоративному мистецтві часто символізував красу, чистоту, гармонію — і тут це відчувається дуже тонко.
В. та Л. Шевченко. Набір. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
— Зачаровує красою блюдо…
— Його форма м’яка, хвиляста, майже квіткова. Воно нагадує розкриту пелюстку або невелике озерце, в якому розчинилися небесна блакить і зелень молодої трави. Перехід кольорів дуже делікатний, від глибшого синього до прозорої бірюзи й світлого зеленавого відтінку. У центрі квітковий орнамент із рожевою трояндою, що ніби світиться зсередини. Усе це створює відчуття ранкового літа, свіжого, ще прохолодного, але вже сонячного.
РЕКЛАМА
Кожен предмет зачаровує вишуканістю та красою
«Чашка ніби стоїть у серцевині великої пелюстки»
– А чашка у цьому наборі легка й урочиста водночас, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. – Її висока ніжка надає формі певної театральності, навіть «палацовості». Вона ніби створена не для поспішного чаювання, а для неквапливої розмови. Ручки тонкі, витончені, а золота смужка на краю додає святковості. У поєднанні з розписом чашка виглядає ніжною, мрійливою, майже музичною за настроєм. Блюдце під чашкою дуже делікатне й водночас декоративно насичене. Його форма м’яко розкривається назовні, утворюючи майже квітковий силует. Завдяки цьому чашка ніби стоїть у серцевині великої пелюстки.
— Які форми навершя чайників відомі в українському фарфорі?
– Це були рибки, русалки, пуп’янки квітів… Але особливе місце займають навершя у вигляді мініатюрного чайника. У них є щось дуже тепле та домашнє. Предмет ніби усміхається глядачу. Український фарфор інколи дивує не лише формою чи розписом, а й зовсім маленькими деталями. Ось ще один чудовий сет Віталія та Людмили Шевченко з квітковим розписом та декоративними чайничками у навершях чайників.
В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
«Під час миття порцеляни з витонченими деталями варто класти у раковину рушник»
— Як ви уявляєте чаювання з цих наборів?
– У бірюзово-блакитному чайнику можна заварити чай із пелюстками троянд, жасминовий або липовий. До нього пасували б домашнє печиво, мед, варення з пелюсток троянд чи тонкі скибочки лимона. У цьому сеті є відчуття літнього ранку, відкритого вікна й тихої музики. А у помаранчево-білому чайнику я б заварила міцний чорний чай — можливо, з чебрецем або м’ятою. До такого чаю можна подати ягідний чи яблучний пиріг, пампушки, мед… У цьому сеті є настрій гостинності й великого столу, за яким збирається родина.
В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
— Такі речі надзвичайно тендітні. Як поводитись з ними, щоб випадково не відбились деталі?
– Найбільш вразливі саме дрібні виступаючі елементи: носики, ручки, навершя, декоративні петельки. Порцеляна добре витримує статичне навантаження, але дуже боїться точкового удару. Тому колекціонери зазвичай радять: ніколи не піднімати чайник за кришечку або навершя, переносити предмет лише двома руками, не ставити кришки окремо одна на одну, уникати тісних полиць, де предмети можуть торкатись ручками чи носиками.
Під час миття варто класти рушник у раковину, саме він часто рятує від випадкового удару. І, мабуть, саме ця крихкість додає таким речам особливої цінності. Бо в українському фарфорі навіть маленьке навершя інколи перетворюється на окремий витвір мистецтва.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про те, що ранкова кава з сервізом «Муза» стає моментом зустрічі з натхненням.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур. ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку В. та Л. Шевченко. Набір чайників. Сумський фарфоровий завод. 1980-ті
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк