Фігуранти «Міндіч-гейту»: хто втік, хто в СІЗО, а хто вийшов під заставу
Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC “UA:PBC”/Global Images Ukraine via Getty Images
«Міндіч-гейт» набирав обертів не один місяць, але саме підозра Андрію Єрмаку надала цій справі принципово іншого масштабу. Арешт із правом внесення застави для такого статусного політика – чіткий сигнал, що процес перейшов від збирання доказів до рішучих дій. Але якщо по Єрмаку ми хоча б бачимо якісь дії з боку суду, то з іншими персонажами, хто в тому чи іншому контексті звучав на “плівках Міндіча”, не все так прозоро. Журналістка Коротко про з’ясовувала, у якому статусі зараз знаходяться інші ключові фігуранти «плівок». Хто із них уже в СІЗО, хто вийшов під заставу, а хто досі поза досяжністю українського правосуддя.
Головні фігуранти зараз недосяжні
Загалом за матеріалами кримінальних проваджень про корупцію в «Енергоатомі» (з чого і починалася епопея «плівок Міндіча») проходить понад 40 осіб, які виконували різні ролі у злочинній схемі. Зокрема, серед них були високопосадовці з Міністерства енергетики, Міністерства юстиції та Офісу президента, IT-фахівці, фінансисти та бухгалтери.
Наразі ключові фігуранти скандалу – бізнесмени Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України і перебувають в Ізраїлі.
Станом на травень 2026 року процесуальний статус бізнесмена Тимура Міндіча (у «плівках» він проходив під прізвиськом «Карлсон») такий: він підозрюється за низкою кримінальних проваджень, перебуває у розшуку та ховається за кордоном. Міндіч фігурує у розслідуваннях НАБУ/САП, пов’язаних із діяльністю «бек-офісів» («пралень», де відмивалися гроші) в «Енергоатомі», з його впливом на «Сенс Банк» та угодами в оборонному секторі.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно заарештував Тимура Міндіча на два місяці. Після апеляції у квітні 2026 року ВАКС залишив підозру в силі та відмовив Міндічу у можливості брати участь у засіданнях онлайн. На його майно накладено арешт, який бізнесмен активно заперечує. Офіс генпрокурора України надіслав Ізраїлю запит на екстрадицію Міндіча та Цукермана, але, як відомо, ця країна ніколи не видає своїх громадян.
Олександр Цукерман (“Шугармен”) має аналогічний статус підозрюваного. НАБУ та САП визначають його як співорганізатора масштабної схеми у сфері енергетики (справа «Енергоатому»/операція «Мідас»). Щодо нього діють персональні санкції, затверджені указом президента.
Тимур Міндіч зараз перебуває в Ізраїлі. Фото: t.me/cxemu
Групу «Галущенко – Деркач» затримано
У центрі розслідування опинилася група чиновників та посередників, пов’язаних із ексміністром енергетики Германом Галущенком. Ключові учасники схеми також давно співпрацювали з Андрієм Деркачем (що мав вплив на «Енергоатом») – колишнім нардепом, звинуваченим у держзраді, який нещодавно отримав звання «Героя Росії».
Ексміністр Герман Галущенко («Професор», він же «Сигізмунд») з лютого 2026 року перебуває у СІЗО. Йому інкримінують участь у злочинній організації та легалізацію (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом у особливо великих розмірах. За даними слідства, він брав участь у схемі через офшорні структури та сімейний інвестфонд. ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою в 200 млн грн.
Окрім самого Германа Галущенка, у справі про корупцію проходять ексрадник ексміністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила. На сьогодні їхні процесуальні долі розділилися: частина групи залишається в СІЗО, інші ж змогли вийти під багатомільйонні застави.
Ігоря Миронюка підозрюють у тому, що він був координатором корупційної схеми. ВАКС призначив йому заставу у 126 млн грн, і оскільки сума не була внесена, він залишається під вартою.
Дмитро Басов – колишній прокурор, звільнений у 2019 році після низки скандалів. З’ясувалося, що після призначення в «Енергоатом» сім’я чиновника суттєво збагатилася. Його підозрюють у «вирішенні питань» із оплатами контрагентам. Зараз Басов залишається в СІЗО, оскільки призначена йому застава в 40 млн грн поки не була сплачена.
Ігоря Фурсенка в НАБУ називають бухгалтером «бек-офісу». Саме він на записах казав, що нести коробку з грошима – “таке задоволення”. Незважаючи на серйозність звинувачень, Фурсенко вже залишив СІЗО. За нього було внесено заставу у 95 млн грн.
Леся Устименко у матеріалах НАБУ значиться як “Леся Київ Фінансист Братів”. У 2023 році вона стала власницею паркомісця в будинку, де міг розташовуватися згаданий “бек-офіс”. За даними журналістів, її чоловік, ймовірно, громадянин РФ. Устименко також перебуває на волі після внесення застави у 25 млн грн. Аналогічно під заставу 12 млн грн вийшла і Людмила Зоріна.
Усі зазначені особи офіційно є підозрюваними у справі про розкрадання коштів через «відкати» (10–15%) під час закупівлі державного підприємства НАЕК “Енергоатом” у 2024–2025 роках.
Ексміністр енергетики Герман Галущенко сидить у СІЗО. Фото: Ivan Antypenko/Suspilne Ukraine/JSC
Чернишов вийшов, але статті залишаються «важкими»
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов також має статус підозрюваного. Спочатку йому ставили в обвинувачення незаконне збагачення. Слідство задокументувало отримання ним та довіреними особами понад 1,2 млн доларів та 100 тисяч євро готівкою.
Додатково Чернишову висунуто підозру у відмиванні коштів. Він, як і Єрмак, проходить фігурантом у справі про «кооператив Династія» у Козині, де за версією слідства група відмила понад 460 млн грн на будівництві елітних резиденцій. ВАКС замінив йому утримання під вартою на заставу в 51,6 млн грн, яку і внесли друзі Чернишова.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов вийшов під заставу. Фото: Danylo Antoniuk/Anadolu via Getty Images
Прогнози: швидкого фіналу не буде
На даному етапі частина фігурантів затримана, частина вийшла під заставу, а частина втекла з України. Усі вони перебувають у офіційному статусі підозрюваних. Доказова база зібрана за ними велика, але чи це означає, що справа буде доведена до логічного кінця і винні, у разі підтвердження їхньої провини, понесуть покарання?
Політолог Володимир Фесенко вважає, що швидких результатів очікувати не варто. За його словами, у країні справді йде реальна боротьба з елітною корупцією, що й підтверджують конкретні процесуальні дії. Але те, що обрали запобіжний захід Єрмаку, ще не означає швидкого результату у цій справі.
– Я був здивований, коли на суді розглядали історію з ворожкою Єрмака. Натомість прокуророві треба було б сказати, які, крім плівок Міндіча, є докази того, що цей будинок будувався для Єрмака або що він отримував гроші від Міндіча. Ось що треба обговорювати, а ми нічого не знаємо. Тому я думаю, що це справа надовго, тут швидкого рішення не буде, – вважає експерт.
Щодо умовної групи “Галущенка – Деркача” в «Енергоатомі», то тут те саме – слідство триває вже пів року, там також величезний масив інформації. Тому, на думку Володимира Фесенка, буде добре, якщо слідство буде завершено та передано до суду до кінця року. По Чернишову теж не варто чекати на швидкі результати. Проте надія на те, що всі ці справи будуть доведені до суду, є. САП та НАБУ викрили цю аферу і мають довести справу до логічного кінця. Якщо буде доведено вину підозрюваних, то вони мають бути покарані, якщо не винні – то мають бути виправдані.
– Це вже професійний інтерес НАБУ. Бо якщо всі ці справи розваляться, то багато хто в країні скажуть: бачите, які це слабаки, вони тільки можуть підняти медійний галас, а довести провину конкретних людей не можуть, – вважає Володимир Фесенко.
Источник: kp.ua