34-річний капрал 118-ї бригади Вадим Летунов провів два тижні у бліндажі разом із російським солдатом, який узяв його в полон після нищівного обстрілу. Його дивовижну історію повідомило британське видання The Guardian, яку переповідаємо.
ВІДЕО ДНЯ
Бомбардування почалося вже наступного ранку після прибуття Вадима Летунова на передову наприкінці лютого. «Ворог знав, що ми там. Він намагався нас убити», — згадує Летунов. Щодня бліндаж накривали ударами безпілотників-камікадзе та мінометів. Під час однієї атаки його побратим Саша загинув, а сам Вадим дивом вижив.
У пошуках укриття він натрапив на інший бліндаж, де його зустрів російський солдат Микита. «Я сказав: „Будь ласка, не вбивайте мене“», — розповідає українець. Замість кулі він отримав наказ спуститися під землю. Там розпочалася сюрреалістична історія співіснування двох ворогів.
«Росіянин міг перетворитися на маніяка, приставити пістолет до мого чола й сказати: „Я вб’ю тебе прямо зараз“. А за секунду змінював думку і відкладав зброю», — згадує Летунов.
РЕКЛАМА
Умови були катастрофічними: російські дрони скидали мінімальні пайки, воду доводилося збирати по краплинах. Попри віру Микити у кремлівську пропаганду про «українських фашистів», він поступово почав ділитися їжею та скаржитися на власну долю. «Вони змушені були пити власну сечу через відсутність постачання», — каже Летунов.
Українець вирішив маніпулювати своїм противником: «Я створив враження, що це я дурень. Я міг би втекти, але не втік, щоб він мені більше довіряв». Микита, колишній наркоман і дрібний злочинець, виявився самотнім і голодним. На цьому тлі Летунов переконував його, що здача українцям — єдиний шанс на нормальне життя.
Коли запаси води остаточно вичерпалися, Вадим змайстрував табличку зі своїм позивним «Картман» і номером бригади, щоб українські дрони не знищили їх обох. Ризик був величезний: командування вже повідомило матері Летунова про його ймовірну загибель. «Я подумав: або зараз буде вибух і кінець, або початок нового життя», — згадує він.
РЕКЛАМА
Другий дрон-камікадзе скасували лише після того, як командир перевірив акаунти Летунова в соцмережах і зрозумів, що виснажена постать — це їхній зниклий товариш. Згодом інший дрон скинув рацію, і Вадим зміг повідомити про своє становище.
«Я намагався натякнути, щоб вони припинили, що я полонений, а не він, і що моє життя залежить від його настрою», — розповідає боєць. Дрони доставили їжу та сигарети. Летунов віддавав свою порцію Микиті: «Чи була це маніпуляція? Так. Він казав мені, що коли ситий — то добрий».
До останнього моменту українець не був упевнений, чи справді Микита здасться, чи підірве його разом із бліндажем. Одного дня туман огорнув позиції, і раптово з’явилася українська бронемашина. «Я до останнього не вірив, що виберуся звідти», — каже Летунов.
Микита добровільно здався, знищив свій телефон і разом із Вадимом потрапив до штабу бригади. Там були приголомшені: капрал не лише повернувся з «того світу», а й привів полоненого.
РЕКЛАМА
Летунов, який на той момент уже страждав від гангрени й втратив палець на нозі, нині проходить реабілітацію в Одесі. «Це шанс один на мільйон. Я був полоненим. Але зрештою я вийшов із полоненим — тільки навпаки. Це рідкість», — підсумовує він.
Раніше «ФАКТИ» розповідали історію спецпризначенця, який після втрати ноги повернувся на поле бою і отримав нове поранення вже з протезом.