Є люди, чиє життя не вимірюється гучними званнями чи високими посадами. Воно вимірюється простими щоденними справами, турботою про рідних, чесною працею і тихою людяністю. Таким був житель Новоархангельська Роман Дудняк. Він не здобував гучних перемог, але його громадянський подвиг полягає у гідно прожитому житті, жертовно відданому за Батьківщину, повідомляє Новоархангельська селищна рада:
ВІДЕО ДНЯ
«Роман мріяв вступити до Ватутінського медичного училища — хотів рятувати життя людей. Та обставини склалися інакше. Він не шукав легких доріг і не цурався жодної роботи. Працював в колишньому колгоспі імені Леніна токарем. Опанував цю робітничу професію самостійно, адже мав золоті руки, якими чесно заробляв на життя. Пізніше Роман здобув професію кухаря. Але, як відомо, життя не завжди іде за планом, і доля повела його іншим шляхом, туди, де він був найбільш потрібним. Головною цінністю для чоловіка були батьки. Для них він був надійною щоденною опорою, підтримкою та захистом. Його міцні натруджені руки тримали господарство, лагодили, будували, допомагали, опікали. Вони знали і вагу мішків, і холод металу, і тепло домашнього хліба. У тих руках була чоловіча сила і тепло синівської любові».
24 серпня 2024 року Роман став у стрій захисників України. Він служив навідником-оператором механізованого відділення. Був воїном — мужнім, сміливим, відповідальним, вірним присязі. Перебував на передових позиціях, там, де земля здригалася від вибухів.
«Вів прицільний вогонь по позиціях ворога спочатку в Сумській, потім — в Курській області. 26 жовтня 2024 року, у день народження Романа рідні отримали сповіщення, в якому зазначалося, що їх син і брат пропав безвісти. Та в родині понад рік жила надія на добру звістку. Однак 14 березня 2026 року прийшло повідомлення про те, що експертиза ДНК підтвердила загибель воїна».
РЕКЛАМА
Його тиха земна дорога завершилася в 44 роки безсмертним подвигом. Роман Дудняк загинув 26 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Новий путь, Глушківського району, Курської області. У загиблого залишилися мама, батько, брат з дружиною, племінники.
Раніше Шацька громада попрощалася з загиблим військовослужбовцем із села Положеве 29-річним Анатолієм Івашиним.
РЕКЛАМА
Джерело