Війна триватиме: чому Путін ніколи не погодиться на мир в Україні
Фото: ANDREJ ISAKOVIC/AFP via Getty Images
Три провідні європейські політики – від короля Чарльза до президента Фінляндії Стубба, нещодавно висловилися на підтримку України. Але так чи інакше їхні слова можна трактувати і як відкритий натяк – війна в Україні триватиме. Аналіз авторитетних експертів, чому неможливо схилити Росію до миру – у Коротко про.
Що сказав Стубб: Путін не поступиться
Найбільш відвертим був Президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що не бачить жодних ознак того, що президент РФ Путін готовий бодай до якихось поступок.
“Я просто не бачу, щоб Путін змінив свою думку. Я був оптимістичний протягом кількох місяців і працював над цим, але зрештою це виявилося класичною російською тактикою затягування”, – сказав Стубб.
Також політик песимістично заявив, що був занадто оптимістичний. І сказав, що головний захист України – «800 000 добре озброєних військовослужбовців і здатність вести сучасну війну, як жодна інша країна-член НАТО».
Що сказав Мерц: Україна втратить території
Не випромінював оптимізму і канцлер Німеччини. “У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню; у якийсь момент, сподіваємося, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською”, – заявив він.
Як відомо, президент України Володимир Зеленський виступає проти будь-яких територіальних поступок для підписання мирного договору. Та й тимчасово окуповані території юридично завжди залишаться українськими.
Що сказав Чарльз III: захистити хоробрий народ
Король Британії серед усіх здається найбільшим оптимістом. Його слова про підтримку України в Конгресі США – зустріли оваціями: «Ми разом відгукнулися на цей заклик, як це робили наші народи протягом більш ніж століття, пліч-о-пліч під час двох світових воєн, Холодної війни, в Афганістані та в моменти, які визначали нашу спільну безпеку. Сьогодні, пане спікере, ця ж непохитна рішучість потрібна для захисту України та її хороброго народу. Вона потрібна для забезпечення справді справедливого і тривалого миру», — сказав король.
Слова Чарльза на підтримку України в Конгресі США, 28 квітня
standing ovation after King Charles sings the praises of NATO and says “that same unyielding resolve is needed for the defense of Ukraine” pic.twitter.com/Uj2BBRzp7n
— Aaron Rupar (@atrupar) April 28, 2026
Чому Путін не зупиниться: буде бунт «верхів» і «низів»
Якщо говорити просто – тому що він уже побудував чинну систему влади на війні. Якщо зупинити війну – все посиплеться: олігархи вийдуть з-під контролю, народ збунтує без і інтернету, “сво-шників” кудись треба дівати, ще й повернуться Слєпаков і Галкін.
Західні політики довгий час виходили з припущення, що мирне врегулювання шляхом переговорів зміцнить авторитарні позиції Путіна — забезпечить йому перемогу, знизить військові витрати і дозволить консолідувати контроль. Цей висновок широко поширений у західних столицях, однак він докорінно хибний, – сенсаційно стверджують експерти в новому дослідженні в National interest.
З 2022 року Путін створив внутрішньополітичну систему, в якій перманентна війна стала структурною умовою виживання. Припинення вогню — навіть на умовах, значною мірою вигідних Москві, — дестабілізує режим Путіна набагато сильніше, ніж продовження війни, – стверджують автори.
Професор політології Єльського університету Мілан Сволік стверджує, що найбільша загроза для будь-якого автократа походить зсередини палацу. Еліти насамперед зацікавлені у накопиченні якомога більшої кількості влади, багатства і впливу для себе і терпітимуть правителя лише доти, доки існуюче становище приносить їм більше користі, ніж державний переворот. Війна часто посилює загрозу перевороту. Сто років тому катастрофічне рішення царя Миколи II вступити у Першу світову війну послабило вплив на еліти, що призвело, по суті, до змови і зречення государя.
Зовнішній ворог (Захід, Україна) легітимізує систему, коли арешт активів, судові переслідування і раптові звільнення слідують навіть за туманною підозрою в нелояльності.
Друга небезпека для Путіна, яка не дає йому зупинитися – можливість народного бунту. І тут теж є відсилання до історії. Масові заворушення, викликані невдалою війною, призводили до краху режимів протягом усієї історії, від повалення і вбивства Романових у 1917 році до десятиліття Радянського Союзу в Афганістані, коли військові втрати у поєднанні з падінням економіки сприяли руйнуванню СРСР.
Щоб уникнути подібної долі для себе, Путін запроваджує масштабний внутрішній контроль. Ті росіяни, які можуть спробувати організувати протести, зіткнуться з непростим завданням: моніторинг інтернету посилився, використання VPN під контролем, WhatsApp заборонений, а додатки для державного спостереження, такі як MAX, стали обов’язковими на всіх пристроях.
Такий тиск можливий лише через «надзвичайний стан», запроваджений у зв’язку з війною в Україні. Почнеться мирне врегулювання – і режим втратить основне виправдання для цифрового концтабору і криміналізації інакодумства. Ця система не зможе вижити після завершення війни з Україною.
Що робити Заходу: більше грошей для України
Експерти National interest роблять доволі простий висновок: виснажити Росію фінансово. І підтримувати Україну, як форпост.
Подібно до того, як Стратегічна оборонна ініціатива (СОІ) президента Рональда Рейгана колись втягнула Радянський Союз у виснажливо дорогу гонку озброєнь, нарощування НАТО на західному кордоні Росії сьогодні змусило б Путіна зробити аналогічний неможливий вибір: або симетрично відповідати альянсу, що вимагатиме величезних додаткових витрат на оборону, або змиритися і втратити зовнішню загрозу, яка виправдовує внутрішній контроль.
Також має змінитися західна політика щодо України. Поки на кордоні з Росією існує суверенна, озброєна Україна, Путін змушений підтримувати дорогу і репресивну модель «Фортеці Росії». Це продумана асиметрична інвестиція. Фінансуючи стійкість України, Захід змушує російську державу підтримувати свою військову економіку на межі краху — стан, який зрештою призведе Росію до системного колапсу.
Источник: kp.ua