Український адвокат та громадський діяч Масі Найєм, який раніше закликав об'єднати націю, щоб перемогти росію, поділився думками про те, як війна змінила українців, а також про те, чи готове українське суспільство до повернення військових з фронту
«Ми говоримо з ветеранами про «можливості». А самі не готові навіть до їхнього повернення. І йдеться не про пільги, не про сервіси і не про брак вакансій, — пише Найєм.
ВІДЕО ДНЯ
Поки вони воювали — змінилось все. Країна. Ринок праці. Роботодавці. Колективи, в які вони мали б повернутися. І найголовніше — змінились самі ветерани.
Багато військових після служби не хочуть повертатися туди, звідки пішли на війну. Людина, яка йшла з умовного заводу чи офісу — це не та сама людина, що повертається. Інший сенс, інший масштаб, інша відповідальність. Робоче місце, яке чекає її «як раніше», чекає, по суті, когось іншого, людину з минулого.
Думаю всім зрозуміла очевидна правда, що на війні сенс величезний. Екзистенційний. Цивільне життя з таким сенсом конкурувати не може. Хто обіцяє ветерану інакше, обманює і його, і себе.
РЕКЛАМА
Тому найважча робота — не в роботодавця і не в держави. Вона в самого ветерана: зрозуміти це ще до повернення. Відкалібрувати очікування. Бо коли очікування нереалістичні — далі розчарування, злість і відчуття, що цивільне життя тебе не прийняло.
А воно прийняло. Просто воно інше. І сенс у ньому шукається повільніше — через людей, через наступну велику справу, а не через посаду.
Щоб ветеран і ветеранка почувалися гідними — нам сьогодні потрібні дві речі. Не завтра, не після якихось реформ. Прямо зараз.
РЕКЛАМА
Перше. Ті, хто досі не мобілізувався — мають мобілізуватись. Бо військовий стає ветераном тільки тоді, коли хтось прийшов на його місце. Поки цього не відбувається — ми тримаємо на фронті тих, хто вже віддав більше, ніж будь-хто має право в них просити. Це не красиві слова, а основна умова. Без неї слово «ветеран» у нас залишиться для дуже вузького кола.
Друге. Нам потрібна ветеранська політика. Не набір програм. Не окремі ініціативи. Політика — це рамка, в якій держава, бізнес і громади розмовляють однією мовою, мають спільну логіку і беруть на себе конкретні комітменти (зобов'язання зробити щось у майбутньому), за які їх можна спитати.
Усе інше без цих двох речей — добрі наміри".
Нагадаємо, військовий ЗСУ Віктор Андрусів наголошує, що в Україні з мобілізацією склалася патова ситуація, а це бомба сповільненої дії.
РЕКЛАМА
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.