Окупанти готують нову наступальну операцію, для чого перекидають 20 тисяч осіб. Однак насправді його результати у вигляді захоплення нової території та прив'язки закінчення операцій до певних дат не відповідають дійсності.
ВІДЕО ДНЯ
Таку думку «ФАКТАМ» висловив військовий експерт Дмитро Снєгирьов, за словами якого заявлені терміни та масштаби наступу, про які пише Financial Times, викликають безліч питань. Противник дійсно має ресурси для продовження війни, проте питання «дедлайнів» і темпів просування виглядає набагато складнішим.
Так, потенціал противника значно ширший, ніж часто подається в інформаційному полі, а сама логіка російських дій не прив'язана до конкретних дат. Заяви, що поширюються в українських ЗМІ, про можливий «кадровий колапс» російської армії через великі втрати є помилковими. Країна-окупантка має диверсифіковану систему поповнення особового складу. Йдеться як про примусову мобілізацію на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, так і про використання так званого «спецконтингенту» — ув'язнених, чисельність яких може сягати 500 тисяч.
Крім того, активно триває вербування найманців за кордоном — їхня кількість, за оцінками Головного управління розвідки МОУ, оцінюється приблизно у 30 тисяч.
РЕКЛАМА
Окремий напрямок — контрактники: як добровольці (до 400−450 тисяч щорічно за російськими даними), так і примусові контракти для строковиків. У сукупності це створює незалежні один від одного канали поповнення особового складу, що дозволяє противнику компенсувати втрати без оголошення часткової або повної мобілізації.
Очікування, що великі втрати автоматично зламають російську армію, не виправдалися ще раніше. Зокрема, навіть показники втрат у 200−300 тисяч особового складу, які розглядалися Україною як критичні для окупаційної армії, не призвели к стратегічного перелому.
Експерт нагадує, що за словами генерала Валерія Залужного, його припущення, що він зможе зупинити росію, знекровивши її війська, виявилося помилкою.
РЕКЛАМА
«Це була моя помилка. росія втратила щонайменше 150 000 загиблих. У будь-якій іншій країні такі втрати зупинили б війну», — сказав Залужний. — Але не в росії, де життя коштує дешево і де путін орієнтується на першу та другу світові війни, в яких росія втратила десятки мільйонів людей".
При цьому росія зберігає можливість оголосити новий етап часткової мобілізації — ймовірно, після внутрішньополітичних подій, зокрема, виборів. Саме цим пояснюється активізація бойових дій: кремлю потрібно демонструвати хоча б умовні успіхи для внутрішньої аудиторії.
Говорити про конкретні терміни захоплення Донбасу некоректно. Офіційні представники країни-окупанта не оперують «дедлайнами» — їхня стратегія полягає в досягненні цілей незалежно від часу. В українському публічному просторі такі «дедлайни» постійно з'являються як інтерпретації, а не як реальні плани кремля.
— Тривала війна вигідна росії — країні, населення якої втричі більше, а економіка вдесятеро більша за українську. Країна-окупант — це феодальна держава, де найдешевшим ресурсом є саме людське життя. Наразі стратегічна ціль росії звузилася до встановлення контролю щонайменше над Донецькою областю. Водночас навіть це завдання розглядається як проміжне, і від нього росія не відмовиться, — зазначає Дмитро Снєгирьов.
РЕКЛАМА
Окремо експерт спростовує інформацію про нібито масове перекидання російських резервів виключно на Донецький напрямок. Активізація бойових дій спостерігається і на Запорізькому напрямку, куди, навпаки, спрямовують додаткові сили, зокрема, найбільш боєздатні підрозділи морської піхоти — з Балтійського та Тихоокеанського флотів. Зокрема, в район Приморська та Степногірська передислоковані підрозділи 120-ї дивізії морської піхоти Балтійського флоту та 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту.
Ситуація на фронті залишається складною по всій лінії. Найбільш інтенсивні бої тривають на Донецькому напрямку, зокрема, на Покровському, Костянтинівському та Лиманському. На окремих ділянках російські війська мають тактичні успіхи, проте українські сили стримують просування і не дають противнику закріпитися.
Дмитро Снєгирьов звертає увагу, що ймовірне перекидання додаткових 20 тисяч військових може бути спрямоване саме на Лиманський напрямок, де фіксується передислокація резервів і зростає загроза для Слов’янська та Краматорська.
Незважаючи на складність ситуації, українські Сили оборони діють у форматі «активної оборони» — не лише стримують ворога, а й контратакують за наявності можливостей. Це дозволяє не допустити розширення зон контролю російських військ.
— Я застерігаю від переоцінки окремих ділянок фронту, зокрема, Сумського чи Харківського напрямків. Там активізація бойових дій має швидше відволікаючий характер і є частиною тактики «тисячі порізів», спрямованої на розтягування українських резервів. У підсумку ситуація залишається напруженою, але контрольованою: для паніки немає підстав, проте і недооцінювати ресурси та стратегію противника не варто, — наголошує співрозмовник «ФАКТІВ».
У свою чергу головнокомандувач ЗСУ Сирський заявив, що зі зміною погодних умов російські окупанти активізували наступальні дії та проводять їх майже на всій лінії бойового зіткнення протяжністю 1200 кілометрів.
За його словами, «гарячими» протягом місяця були Олександрівський, Покровський, Костянтинівський та Лиманський напрямки.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про ситуацію на Костянтинівському напрямку.