
У 1967 році всесвітньо відомий дизайнер Ів Сен Лоран, для якого був створений сорт троянд з ароматом його парфумів, презентував на високому подіумі африканську колекцію. Вона викликала резонанс у всьому світі. Африка посідала в житті модельєра особливе місце, адже він народився в Алжирі, а у 1960−70-х роках любив приїздити на віллу у Марракеш, де шукав творчого натхнення. Колекція весна-літо 1968 року вразила паризьких модників сафарі-образами, які з тих пір незмінно затребувані для літнього відпочинку. Африканські мотиви присутні у модних колекціях і багатьох інших всесвітньо відомих дизайнерів.
Сьогодні мова піде про триптих з настінних ваз — «Гвінея», «Ліберія», «Конго» — створений на Коростенському фарфоровому заводі відомою мисткинею Валентиною Трегубовою у 1965 році — за два роки до гучної презентації колекції Ів Сен-Лорана.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про образи, натхненні африканськими мотивами.
«Рослина у кашпо ніби продовжує фігуру — як зачіска, як пір’я, як сценічний аксесуар»
– Цей порцеляновий триптих — справжній раритет, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Три настінні вази з африканськими мотивами зачаровують красою. Кашпо тут — не тло для рослини, яка ніби продовжує фігуру — як зачіска, як пір’я, як сценічний аксесуар. Але навіть без неї ці речі залишаються завершеними, бо їхня головна функція вже не тільки утилітарна, а й художня. Саме такі вироби особливо точно відповідають логіці сувенірної культури того часу: невеликий формат, виразний силует, впізнаваний образ, яскрава емоція. Ця серія існує у двох видах розпису — серійному та авторському.
ВІДЕО ДНЯ

Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні: «Гвінея», «Ліберія», «Конго». Коростенський фарфоровий завод, 1965 рік (серійний варіант розпису)

Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні: «Гвінея», «Ліберія», «Конго». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік (авторський варіант розпису)РЕКЛАМА
— Кожна фігурка цікава по-своєму.
— Так. Ось, наприклад, «Гвінея». На мою думку, це найтепліший і найбільш «земний» образ у трійці. Постать струнка. Дівчина йде, але не поспішає — у її пластиці є спокій і внутрішня рівновага. Колірна гама заворожує. Шоколадний тон шкіри контрастує зі світлими та яскравими орнаментальними акцентами. Це відтінки тропічної природи — зелені лісів та буяння квітів. Наприклад, у Гвінеї росте чимало видів тропічних орхідей. Зачаровують красою папороть та ліани. У цій країні справжній фруктовий рай: манго, папайя, ананаси, апельсини… Жовта хустка на голові дівчини дарує відчуття сонячного настрою. Ця робота — про тепло та природність.

Валентина Трегубова. Кашпо «Гвінея» Коростенський фарфоровий завод. 1965 рікРЕКЛАМА
— Чим особливе кашпо «Ліберія»"?
— У триптиху це найдинамічніша постать. Вона ніби балансує на межі руху. Це образ енергії, імпульсу, внутрішнього вогню. Відчуття динаміки додають контраст чорного і білого та яскраві вкраплення червоного і жовтого. Це майже ритм барабана, візуалізований у порцеляні.

Валентина Трегубова. Кашпо «Ліберія». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік
«У час, коли були створені роботи, не було інтернету. А поїхати у подорож до Африки було нереальним»
— Яка з фігурок вам подобається найбільше?
РЕКЛАМА
— «Конго». Ця фігурка найвитонченіша і водночас найбільш умовна. Ця дівчина не «танцює» і не «йде» — вона ніби пливе. На її шиї — яскраве намисто.

Валентина Трегубова. Кашпо «Конго». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік
— Читала, що такі червоні кольє з бісеру дуже популярні у дівчат Кенії. Перші нитки зазвичай дарує доньці батько. Червоні буси — знак того, що дівчина готова до заміжжя. До речі, у світі аксесуарів відомі сережки-«конго» у формі кілець.
– Африканські вбрання — цікава тема. У час, коли були створені роботи, не було інтернету. А поїхати у подорож до Африки було нереальним. Отож, мисткиня вивчала особливості африканської моди у літературі. Назви кашпо — «Гвінея», «Ліберія», «Конго» — це узагальнені символи «іншого», екзотичного світу. Це світ, який сприймається у роботах Валентини Треегубової через ритм, колір і пластику. Кожна фігура — стан руху і настрою. Цей триптих — не просто декоративна серія, а цілісна пластична поема, де кожна фігура звучить як окремий голос, а разом вони утворюють ритм.
«У цих кашпо були б доречні рослини, що асоціюються з тропіками»
— У чому особливість саме авторського розпису триптиха, якщо порівнювати його з серійним?
– Обидва розписи Валентини Трегубової цікаві — кожен по-своєму. Але, на мою думку, у авторському розписі ці образи набувають особливої сили. Насичені червоні, глибокі сині, густі чорні поверхні дуже виразно передають емоційний стан. Кожна постать — це рух, схоплений у моменті. Зігнуті коліна, напружені руки, легкий нахил корпусу — усе говорить про внутрішній ритм, про танець, який триває. І саме авторський розпис підсилює цю динаміку. Серійні варіанти зазвичай дещо узагальнені та спрощені, й саме тому зручні для тиражу. Авторський розпис інший. Він живий, у ньому більше свободи: варіативність лінії, сміливіші кольорові поєднання… Авторський розпис робить речі унікальними. Він звучить глибше, інтонаційно багатше.
— Якими рослинами ви б доповнили ці кашпо?
– Я не наповнюю їх квітами, тому що для мене цей триптих у першу чергу — арт-об'єкт. Але якщо наповнювати, тут були б доречні, рослини, що асоціюються з тропіками. Наприклад, це може бути папороть. Важливо, щоб рослина не «змагалася» з фігурою, а продовжувала її рух — ніби цей танець виходить за межі фарфору.
Раніше у «ФАКТАХ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала про те, що серію «Сорочинський ярмарок», яка коштувала фантастично дорого, експортували до Канади та Японії.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото у заголовку: Валентина Трегубова. Кашпо настінні фігурні: «Гвінея», «Ліберія», «Конго». Коростенський фарфоровий завод. 1965 рік (авторський варіант розпису)
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
