28 лютого 2022 року у небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. 2 березня за виняткову особисту мужність і героїзм президент надав йому звання Героя України (посмертно). Посмертно він також був відзначений званням підполковника ЗСУ.
Степан Чобану був родом з Одещини, з Ренійського району. Виріс у сім’ї рядових колгоспників, «зірок з неба ніколи не хапав». Після закінчення школи не міг визначитися із професією, тому лишився працювати у селі помічником тракториста. У 1982 році його призвали на строкову службу. Служив в Умані, в одному з навчальних авіаційних полків на посаді водія санітарного автомобіля. Там він на власні очі побачив, як курсанти здіймають літаки у небо.
Він двічі брав участь у міжнародних авіашоу та тричі ─ у прольоті авіаційної групи над Хрещатиком
«В один із днів я дивлюся, як літають літаки, і говорю: «А чого я так не зможу?» — пригадував майбутній льотчик-ас.
ВІДЕО ДНЯ
Та зізнатися батькам у тому, що після армії подав документи Чернігівського училища льотчиків, побоявся.
«На іспитах він на відмінно склав математику, але не міг пояснити рішення, бо вчився у молдавськомовній школі. Вчителька бачила, що він ні в кого не списував і все вирішив сам. Цікаво, що на татовому курсі найкращий екіпаж називали „молдавським“, бо його побратим теж був із Молдови», — пригадує син Степана Івановича Євгеній.
Син Степана Чобану Євген завжди пишався батьком-льотчикомРЕКЛАМА
Першим місцем служби молодого пілота в 1987 році став аеродром Канатове біля тодішнього Кіровограда. Спочатку літав на Л-39 та МіГ-23. Але вже за пару років, пройшовши перенавчання, пересів на Су-27. Цю «пташку» він любив по-особливому.
Казав: «Якщо одного разу піднімешся у небо, то вже ніколи в житті не зможеш відмовитися від польоту». Його девізом були слова: «Вперед та ввись!»
Читайте також: «Я народжений захищати й літати»: президент нагородив званням Героя України льотчика, який загинув у небі
РЕКЛАМА
Він став майстром льотної справи, одним із найдосвідченіших пілотів українських Повітряних сил. До 2010 року був начальником повітряної вогневої тактичної підготовки 831-ї Миргородської бригади тактичної авіації, а згодом став командиром ланки авіаційної ескадрильї.
Степан Чобану двічі брав участь у міжнародних авіашоу та тричі ─ у прольоті авіаційної групи над Хрещатиком під час парадів до Дня Незалежності України. Мав багато нагород.
Степан Чобану був одним із найдосвідченіших пілотів українських Повітряних сил
Ризикнув собою, щоб інші змогли піднятися в повітря
Коли йому виповнилось 46, вирішив піти з авіації. Це далось йому непросто, адже небо було для нього життям. Але вже за п'ять років, у 2015-му, знову повернувся за штурвал, щоб передати свій досвід молодшим колегам, адже почалася російсько-українська війна й Повітряні сили потребували льотчиків вищого пілотажу. Працював на цивільній посаді ─ льотчиком-інструктором. Для багатьох Степан Чобану став не лише командиром, а й наставником та прикладом справжнього офіцера.
23 лютого 2022 року майор Чобану заступив на бойове чергування, а вже наступного вивів літак з-під російського ракетного удару. До своєї загибелі він встиг виконати понад 10 бойових вильотів.
Коли почалася російсько-українська війна, Степан Чобану знову повернувся за штурвалРЕКЛАМА
28 лютого на літаку Су-27 льотчик першим піднявся в повітря і вступив у свій останній повітряний бій над Кропивницьким. Він свідомо прийняв бій, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Це був крок справжнього воїна — ризикнути собою, щоб інші змогли піднятися в повітря, уникнути удару й перебазуватися на запасний аеродром. Його літак був атакований ворожими ракетами…
Читайте також: «Перед кожним вильотом Влад відчував, як пройде завдання. Того разу сказав, що має погане передчуття»: на Донеччині загинув 23-річний штурман
— На початку повномасштабного вторгнення досвідчені пілоти взяли на себе перший удар, — розповідає син Героя. — Вони намагалися брати на себе більше роботи, аби вона не дісталася менш досвідченим молодим хлопцям, у яких ані сім'ї, ані дітей, і все життя попереду. Батько не міг вчинити інакше, такою він був людиною.
Майор Степан Чобану загинув у бою, до останнього залишаючись вірним присязі та Україні. Він віддав життя, щоб у нашому небі залишалася надія.
Його подвиг — це більше, ніж історія одного бою. Це історія любові до своєї землі, відповідальності за побратимів і безмежної відданості Україні.
На честь Степана Чобану перейменовані вулиці у Мукачеві Закарпатської області, Кропивницькому, Києві, Миргороді, а також у його рідному селі Долинське нині Ізмаїльського району на Одещині.
Похований Степан Чобану у Миргороді, на Алеї героїв на місцевому цвинтарі. Йому назавжди 58.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що під час бойового завдання на літаку Су-27 загинув підполковник Євгеній Іванов.
Читайте також: Він мріяв літати — і небо стало його домом назавжди: історія Героя України, який загинув у повітряному бою на Херсонщині
Фото з відкритих джерел